Ухвала суду № 97426167, 03.06.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6139/21

УХВАЛА

03 червня 2021 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №1722/17-01 від 15.10.2014 року, складене ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом. Зазначає, що про оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» №1722/17-01 від 15.10.2014 року дізнався лише у травні 2021 року.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 з вказаним позовом, суд враховує таке.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Положеннями пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, позивач мав можливість оскаржити до суду спірне податкове повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту його отримання.

Згідно з пунктом 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Суд встановив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» №1722/17-01 від 15.10.2014 року позивачу надіслане рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Тому, враховуючи вимоги статті 42 Податкового кодексу України воно вважається належним чином врученим.

Посилаючись на поважність причин пропуску строку звернення до суду з вимогами про оскарження податкового повідомлення-рішення форми №1722/17-01 від 15.10.2014 року, позивач зазначає, що дізнався про нього лише після його отримання у травні 2021 року. Однак обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав суд вважає неповажними, враховуючи вимоги статті 42 Податкового кодексу України.

З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

У клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач не повідомив суду жодної обставини існування якої об`єктивно перешкоджало йому звернутися до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення форми №1722/17-01 від 15.10.2014 року, з дотриманням строків, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами.

Вимоги до позовної заяви визначені статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суд встановив, що позовна заява подана позивачем в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з частиною 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Всупереч вимогам частини 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України позивач не надав доказів надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлений у розмірі 2270,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом цього позову є вимога майнового характеру скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №1722/17-01 від 15.10.2014 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 345676,46 грн.

Всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не надав докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодекс адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду обґрунтованого пояснення щодо підстав пропуску строку звернення до суду, з доказами поважності такого пропуску, доказів надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви з доданими до неї документами, та доказів сплати судового збору за вимоги майнового характеру в розмірі 3456,76 грн, або документів, які підтверджують звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними.

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяО.К. Ковальчук