Вирок № 97425072, 04.06.2021, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/441/21

Провадження №1-кп/485/48/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

за участю прокурора Чорниш К.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Кутового Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021152310000042 від 27 лютого 2021 року по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Очаків Миколаївської області, українця, громадянина України, неодруженого, утриманців не маючого, з неповною середньою освітою, студента 2-го курсу Миколаївського коледжу транспортної інфраструктури, військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 122 КК України,

встановив:

Суд визнав доведеним, 26 лютого 2021 року близько 00:30, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, йдучи по вул. Соборній в с. Новопетрівка Баштанського (Снігурівського) району разом з ОСОБА_3 , помітили ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . На грунті раптово виниклих раніше неприязних стосунків між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ниникла сварка, яка переросла в бійку, в яку в подальшому втрутився ОСОБА_2 . Потерпілий ОСОБА_1 , помітивши бійку, намагався її припинити, та саме в цей час у ОСОБА_2 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому.

Реалізуючи свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи біля території домоволодіння АДРЕСА_3 , підійшов до ОСОБА_1 та умисно наніс один удар ногою в область грудей, від чого останній впав на асфальтове покриття вулиці. Продовжуючи протиправні дії, обвинувачений став наносити численні удари ногами по тілу та голові лежачого ОСОБА_1 , внаслідок чого спричинив потерпілому тілсені ушкодження у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи зліва, який відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та струсу головного мозку, який відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину не визнав. Суду показав, що з потерпілим знайомий, конфліктів не було. В ніч з 25 на 26 лютого 2021 року близько 22 год. перебував у барі, розташованому у с.Новопетрівка Баштанського (Снігурівськогого) району, із знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , вживав алкогольне пиво. У той самий час у вказаному барі відпочивали ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . У ОСОБА_5 з ОСОБА_4 виникла сварка, в яку втрутився ОСОБА_3 . Вони з ОСОБА_1 не втручалися. Після того, як об 24 год. бар зачинився, вони з ОСОБА_3 пішли додому. Коли йшли по вул..Собороній, ОСОБА_4 , який був позаду разом із ОСОБА_1 , почав кричати їм у слід, вони зупинилися. У нього із ОСОБА_6 почалася сутичка, ОСОБА_3 за нього заступився. Після цього, билися ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ОСОБА_1 з ним стояв неподалік й взявши його за плече, замахнувся й попросив не втручатися у бійку, щоб хлопці розібралися самі. Він у відповідь двома руками штовхнув ОСОБА_1 у груди, від чого останній впав на землю і втратив свідомість, у нього з рота почала йти піна. Як він тоді зрозумів у потерпілого розпочався приступ епілепсії. Намагаючись допомогти, він підійняв ОСОБА_1 ноги, ОСОБА_3 накинув останньому на голову куртку, а ОСОБА_4 витягував йому з рота язика. Через 10-15 хвилин ОСОБА_1 прийшов до тями та вони порозходилися по домам. Близько 3 год. ночі разом із ОСОБА_3 приходили до ОСОБА_1 додому, щоб порозмовляти. Ніхто не вийшов. Крові на обличчі ОСОБА_1 не було. Він ОСОБА_1 тілесні ушкодження не наносив, а останній його оговорює з метою отримання грошової вигоди. У зв"язку із відсутністю доказів його вини, кримінальне провадження просив закрити.

Незважаючи на невизнання вини, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину підтверджується наступними безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що з обвинуваченим односельці, неприязних відносин не було. 25 лютого 2021 року був у барі, де також відпочивали раніше йому знайомі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Бачив як ОСОБА_4 та ОСОБА_3 билися. Бар зачинився об 24 год. Додому він йшов із ОСОБА_4 . Чув як за ними йшов ОСОБА_2 із ОСОБА_3 , висловлювали у їх сторону непристойні слова. Після цього, ОСОБА_4 зупинився й у них з ОСОБА_3 розпочалася бійка, у яку втрутився ОСОБА_2 . Він казав ОСОБА_2 не лізти у бійку, щоб хлопці розібралися самі. Після цього, ОСОБА_2 з розбігу двома ногами спочатку вдарив його у груди, від чого він упав, а потім бив ногами по тілу та обличчю. До свідомості прийшов вже вдома. Після побиття відчував сильний біль у щелепі. Спочатку вважав, що коли втратив свідомість ОСОБА_7 його також бив. Тому, наступного дня з приводу побиття його ОСОБА_2 та ОСОБА_8 заявив у поліцію та звернувся до лікарні, де йому встановили діагноз подвійний перелом щелепи та струс головного мозку. Він тривалий час лікувався, відчував сильний біль та дискомфорт після накладання шин на челюсті, не міг нормально вживати їжу, при цьому змушений був постійно відвідувати лікарню. Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримує;

Показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що потерпілий її чоловік, обвинуваченого знає, конфліктів не було. 25 лютого 2021 року чоловік пішов до місцевого бару дивитися футбол. Була вдома, коли між 12 та 1 год ночі прийшов ОСОБА_4 та повідомив, що її чоловіка побив ОСОБА_2 .Чоловік лежав неподалік двору, з рота у нього йшла кров. Вони з ОСОБА_4 занесли чоловіка у дім. У той час обвинувачений та ОСОБА_3 були неподалік, підходили до них. Матері обвинуваченого телефонувала щоб повідомити про побиття сином останньої її чоловіка. Бачила як після цього близько 3 ночі до її двору підходили два хлопця, з ними не спілкувалася. Після побиття у чоловіка була синя ліва нога, розпухло обличчя, жалівся на болі у голові та щелепі, не міг говорити. Наступного дня чоловіка відвезли до лікарні та він звернувся до поліції з приводу побиття. На епілепсію чоловік ніколи не страждав;

показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що з обвинуваченим знайомі, раніше конфліктів не було. 25 лютого 2021 року був у барі, де у нього з ОСОБА_3 виникла сварка. Після закриття бару, вони з ОСОБА_1 пішли додому, позаду чули як за ними йдуть ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останні вигукували у їх сторону нецензурні слова. Через це у них з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відбулася бійка. Потерпілий намагався їх розборонити, після чого трохи відійшов. Бачив, як ОСОБА_2 побіг у сторону потерпілого та ногою вдарив його в область грудей, після чого той впав, а обвинувачений продовжив його бити ногами по грудній клітині та обличчю. Бійку бачив з відстані приблизно 30 метрів, вулиця у тому місці добре освітлена. ОСОБА_2 припинив бити потерпілого, бо його забрав ОСОБА_3 . Коли він підійшов до ОСОБА_1 той лежав на землі, на обличчі була кров, він харчав й не міг встати. Оскільки дім потерпілого був близько на допомогу він покликав його дружину;

показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що обвинувачений її син, покази давати буде. 26 лютого 2021 року близько 1 години ночі їй зателефонувала ОСОБА_9 й повідомила, що її син та ОСОБА_3 побили її чоловіка. Вона відразу ж запитала сина, той все заперечив. Щоб все з`ясувати син із ОСОБА_3 пішли до ОСОБА_1 додому, однак до них ніхто не вийшов. Син розповідав, що лише відштовхнув ОСОБА_1 , щоб той не ліз у драку, тоді ОСОБА_1 впав та у нього пішла піна з рота;

заявою ОСОБА_1 від 27 лютого 2021 року на ім`я ВП №2 Баштанського РВП ГУНП у Миколаївській області про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які в ніч з 25 на 26 лютого 2021 року по вул..Соборній с.Новопетрівка спричинили йому тілесні ушкодження, за якою того ж дня до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення № 12021152310000042 та розпочато досудове розслідування за ч.1 ст.122 КК України (а.п.102,103);

Інформативними рапортами чергових ВП №2 Баштанського РВП від 27 та від 28 лютого 2021 року про реєстрацію повідомлень зі служби «102» про звернення ОСОБА_1 до Снігурівської ЦРЛ з тілесними ушкодженнями та його госпіталізацію до Миколаївської обласної клінічної лікарні, відповідно (а.п.105,107);

протоколом огляду місця події від 04 березня 2021 року, з фототаблицею, згідно якого встановлено, що місцем події є частина АДРЕСА_3 , що має асфальтоване покриття (а.п.109-111);

протоколом проведення слідчого експерименту від 04 березня 2021 року, проведеним за участю свідка ОСОБА_4 , який вказав у якому саме місці та показав за яких обставин та як саме обвинувачений спочатку наніс потерпілому ногою удар в верхню частину тулуба, як після того останній впав ще 5-6 ударів ногами по всьому тілу, що не суперечить показанням даного свідка наданим у судовому засіданні та узгоджується з показаннями потерпілого. Хід проведення слідчого експерименту зафіксовано на додатку до вказаного протоколу -флеш-карту у вигляді відео файлу, який переглянуто слідчим та відкопійовано на DVD диск й відтворено у судовому засіданні. При цьому, обставини зазначені свідком ОСОБА_4 під час слідчого експерименту потерпілий підтвердив у суді;

висновком експерта судово-медичної експертизи №29 від 12 березня 2021 року, згідно якого у ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи зліва, струсу головного мозку, утворення яких не виключається за обставин встановлених у справі. Вказаний перелом по критерію тривалості розладу для здоров`я відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так як при звичайному своєму перебігу спричиняють розлад здоров`я більше 21 дня. Струс головного мозку відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, спричинивших короткочасний розлад здоров`я. Утворення вказаних тілесних ушкоджень в результаті падіння з положення стоячи на площину, як самовільного, так і з прискоренням – маловірогідне (а.п.136-138).

Вказані докази є належними, допустимими, достовірними і достатніми для доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину.

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину знайшло звоє підтвердження у ході судового розгляду сукупністю досліджених доказів. Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Доводи сторони захисту про те, що показання потерпілого щодо його побиття обвинуваченим непослідовні, так як з самого початку він заявляв, що тілесні ушкодження йому наніс ОСОБА_7 , а тому до них слід відноситись критично, суд не приймає, оскільки як слідує із заяви потерпілого до поліції від 27 лютого 2021 року він заявляв про нанесення йому тілесних ушкоджень й обвинуваченим. У судовому засіданні з даного приводу потерпілий пояснив, що після того, як його обвинувачений наніс йому тілесні ушкодження він втратив свідомість, й дійсно не бачив, щоб його бив ОСОБА_7 , однак вважав, що він також причетний, оскільки їх було двоє.

Неспроможними є доводи сторони захисту щодо можливості отримання тілесних ушкоджень потерпілим від падіння та епілептичного нападу, оскільки вони спростовуються висновком експерта судово-медичної експертизи №29 від 12 березня 2021 року щодо механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілого.

Доводи сторони захисту щодо неправдивих, на їх думку, показань свідка ОСОБА_4 , що підтверджується вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 27 травня 2021 року, згідно з яким свідка засуджено за нанесення обвинуваченому легких тілесних ушкоджень на грунті тривалих неприязних відносин, суд не приймає, оскільки наявність вказаного вироку не підтверджує заінтересованості вказаного свідка у притягненні обвинуваченого до кримінальної відповідальності. Крім того, показання свідка ОСОБА_4 узгоджуються із іншими доказами по справі, а події, що мали місце згідно вказаного вироку відбулися 07 травня 2021 року, тобто після того, як із даним свідком були проведені слідчі дії та дана справа за обвинуваченням ОСОБА_2 вже перебувала у суді.

Показання потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 є чіткими, логічними, послідовними та узгодженими між собою й з іншими доказами по справі. Підстав з яких вказані особи могли б оговорити обвинуваченого не встановлено.

Невизнання вини обвинуваченим є способом захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_2 на час вчинення злочину мав вік 18 років, за місцем проживання характеризується позитивно, утриманців не має, навчається та є студентом 2-го курсу Миколаївського коледжу транспортної інфрастурктури, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, раніше не судимий.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого за ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого за ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи наведене, у відповідності до ст. 65 КК України, суд приходить висновку про необхідність й достатність для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів, призначення покарання у виді обмеження волі у межах санкції статті обвинувачення.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинено умисний нетяжкий злочин, обставини та мотиви його вчинення, наслідки його вчинення для потерпілої особи, відсутність пом"якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обставин, вказані дані про особу обвинуваченого, враховуючи висновок Снігурівського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській області про середній рівень ймовірності вчинення обвинуваченим повторного правопорушення та можливість його виправлення на запобігання вказаному ризику без ізоляції від суспільства (а.с. 73-75), й приходить висновку, що для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів необхідним та достатнім буде покарання не пов"язане з ізоляцією від суспільства, однак в умовах нагляду та контролю, а тому призначає йому покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. ст. 75,76 КК України.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала у внаслідок протиправної поведінки відносно неї.

Позовні вимоги потерпілого про стягнення матеріальної та моральної шкоди у розмірі 3572 грн. 58 коп. та 50 000 грн., відповідно, суд задовільняє частково. Доведеною є сума матеріальної шкоди у розмірі 2742 грн. 58 коп., яка складається з витрат на лікування потерпілого, що підтверджено випискою із медичної карти стаціонарного (амбулаторного) хворого, копіями медичної картки про обстеження у лікаря та призначене лікування, чеком на придбання ліків та чеком на придбання скрапленого газу на суму 299 грн.88 коп. за необхідності виконати рекомендації лікаря по явці на огляд, що підтверджено записом у медичній документації, в іншій частині позовні вимоги документально не підтверджені, а тому задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у сумі 50000 грн, суд задовольняє частково на суму 20 000 грн, виходячи з обставин вчиненого злочину, глибини переживань потерпілого, зміни звичайного укладу його життя, необхідності відвідувати медичні заклади, перенесеного болю та дискомфорту, а також вимог розумності та справедливості.

На підставі ст. ст. 1166, 1206 ЦК України суд ухвалює про задоволення цивільного позову прокурора про відшкодування витрат медичної установи на лікування потерпілого, який підтверджено довідкою КНП "Миколаївська обласна клінічна лікарня" Миколаївської обласної ради про вартість одного ліжкодня та лікування на загальну суму 776,28 грн (а.п. 12).

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку на один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені пунктами 1 та 2 ч.1 ст.76 КК України періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , 2742 грн. 58 коп. (дві тисячі сімсот сорок дві грн. 58 к.) матеріальних збитків та 20 000 грн (двадцять тисяч грн 00 к.) на відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов прокурора Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури в Миколаївській області в інтересах держави задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Миколаївська обласна клінічна лікарня" Миколаївської обласної ради, ЄДРПОУ 01998383, на відшкодування витрат закладові охорони здоров"я на лікування потерпілого ОСОБА_1 від злочину у розмірі 776,28 грн (сімсот сімдесят шість грн 28 к.).

Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб з моменту оголошення до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд, а засудженим - в той же строк з дня отримання копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя