Вирок № 97424709, 04.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9353/20

Провадження № 1-кп/127/338/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

секретаря Старостіної О.І.,

за участю прокурора Мішеніної Т.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Красномовець Н.П.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020020030000212 за обви нуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше засудженого:

12.12.1991 року вироком Ленінського районного суду м. Вінниці за ст. 94 КК України (1960 року) до десяти років позбавлення волі;

28.12.2004 року вироком Вінницького районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком три роки;

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2020 року приблизно о 17:00 год. до місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) прийшов його знайомий ОСОБА_2 . В ході спілкування останні вирішили вжити алкогольні напої, пішли в магазин, придбали горілку та, повернувшись до місця проживання ОСОБА_1 , розпочали вживати алкогольні напої. Після розпивання горілки ОСОБА_2 вирішив піти додому, але, піднявшись зі стільця, не втримав рівновагу, впав на підлогу та не зміг підвестися. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_2 шляхом нанесення йому тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел та усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 та умисно наніс йому два удари ногою в область живота. Після нанесених ударів ОСОБА_2 залишився лежати на підлозі, що, в свою чергу, почало дратувати ОСОБА_1 . Останній почав підіймати, шарпати та тягти ОСОБА_2 , при цьому розірвав останньому сорочку та кофту. Після чого ОСОБА_1 переступив через ОСОБА_2 та пішов в магазин.

Внаслідок нанесення умисних ударів ногою в живіт ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 було завдано тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-очеревного травматичного розриву сечового міхура, закритої тупої травми живота. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 393 від 09.04.2020 року, вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_2 , за ступенем тяжкості, належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки внутрішньо- очеревний травматичний розрив сечового міхура був таким, що в клінічному перебігу спричинив загрозливі для життя явища (сечовий перитоніт), котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину при зазначених вище обставинах не визнав, надав суду наступні показання. Того дня він перебував вдома, грав шахи з ОСОБА_3 . В цей час до нього прийшов ОСОБА_2 та запропонував випити. Останній скаржився на біль у животі. Через деякий час ОСОБА_2 приніс 1,5 л. горілки. Вони сиділи за столом, розпивали спиртне. В цей час ОСОБА_2 падав зі стільця, говорив щось з заплющеними очима.

В якийсь момент він вийшов у туалет, а тоді почув крик. Коли він повернувся, то побачив як ОСОБА_2 та його співмешканка виривають один в одного пляшку. Співмешканка повідомила йому, що ОСОБА_2 випив три склянки горілки, зайшов у ванну кімнату, ввімкнув гарячу воду, почав митися, потім упав та вдарився головою. Він двічі штурхнув ОСОБА_2 ногою зі словами «вставай», а потім відтягнув його за ноги в кімнату, щоб той не замерз, лежачи на плитці, а сам пішов у магазин грати в шахи.

Того дня він вживав алкоголь, однак не багато тому, що цілий день грав у шахи.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 надав суду наступні показання. 23.02.2020 року він ходив в гості до ОСОБА_1 , пив з останнім горілку. Він пам`ятає, що був в стані сп`яніння та впав на підлогу. Пригадує, що на ньому був порваний одяг, хоча до цього одяг був цілий. Під час перебування вдома у ОСОБА_1 йому було нанесено 2-3 удари ногами в живіт, він це добре пам`ятає. В 06:30 год. він прийшов додому, погано себе почував, тому попросив матір викликати швидку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надав суду наступні показання. ОСОБА_2 його син. Йому відомо, що ОСОБА_1 втягував його сина у пияцтво. Того дня вранці ОСОБА_2 прийшов додому зігнутий. Було видно, що в сина щось болить, однак він їм нічого не говорив. Помітивши, що сину погано, він викликав швидку допомогу. в лікарні сину одразу зробили операцію.

Уже в лікарні син повідомив, що за день до цього він викопав дві ями, отримав за це гроші та одразу пішов до ОСОБА_1 додому. Там останній почав бити ОСОБА_2 ногами, наніс 2-3 удари в живіт. Далі ОСОБА_1 кудись його тягнув, розірвав йому одяг.

Після цих події його син довго лікувався.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надала суду наступні показання. 23.02.2020 року її син ОСОБА_2 копав на кладовищі ями, йому заплатили за це 700 грн. Вона чекала сина додому цього ж дня, однак син повернувся наступного дня близько 07 год. ранку. Зайшовши в будинок, син сказав, що йому погано, пішов у туалет. Потім син скаржився, що в нього болить живіт, і він не може сходити у туалет. Вони викликали швидку, сина забрали у лікарню, де зробили операцію. Лікарі повідомили їм, що якби вони почекали ще пів години, то ОСОБА_2 помер би.

В подальшому син їм розповів, що того дня пішов до ОСОБА_1 , де розпивав спиртне. Вдома у ОСОБА_1 син падав на підлогу, а ОСОБА_1 піднімав його. на синові була розірвана спортивна кофта і куртка.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який надав суду наступні показання. 23.02.2020 року він зустрівся з ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ще одним чоловіком в с. Пирогово. Зупинившись біля горіха, вони випили горілки, після чого ОСОБА_1 запросив їх до себе додому грати шахи. Вони погодилися та якийсь час грали в ОСОБА_8 у ОСОБА_1 . В останнього вдома перебувала його співмешканка, а потім прийшов ОСОБА_2 . Останній повідомив, що в нього щось болить та попросив води.

Далі вони разом розпивали спиртне, після чого він пішов додому.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надав суду наступні показання. 23.02.2020 року він зустрівся з ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 біля горіху в с. Пирогово. Там вони разом випили 1 л горілки та пішли додому до ОСОБА_1 , де продовжили розпивати спиртне. Він також пам`ятає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 пішли грати в шахи.

В судовому засіданні були досліджені документи, надані сторонами кримінального провадження, а саме:

- витяг з ЄРДР від 16.04.2020 року;

- виписка з медичної карти хворого ОСОБА_2 ;

- реєстрація виклику по спец ліній «102»;

- довідка лікарів МКЛ ШМД від 25.02.2020 року;

- протокол огляду місця події від 25.02.2020 року, відповідно до якого проводився огляд кімнати, розташованої в будинку за адресою АДРЕСА_3 . В ході огляду виявлено та вилучено в`язану шапку сіро-чорного кольору;

- протокол огляду предмету від 25.02.2020 року, в ході якого слідчий оглядав шапку;

- заява ОСОБА_2 від 26.02.2020 року;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.02.2020 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 впізнав особу на фото № 4, як ОСОБА_1 , який 23.02.2020 року наніс йому тілесні ушкодження;

- довідка до даного протоколу, відповідно до якої на фото № 4 зображений ОСОБА_1 ;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 06.04.2020 року, відповідно до якого слідчий отримав доступ до медичної картки ОСОБА_2 ;

- опис речей і документів, вилучених на підставі ухвали слідчого судді;

- заява ОСОБА_2 від 06.04.2020 року;

- виписка з медичної карти хворого ОСОБА_2 ;

- заява ОСОБА_4 від 19.03.2020 року;

- протокол проведення слідчого експерименту від 19.03.2020 року, за участю потерпілого ОСОБА_4 , в ході якого останній розповідав про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Крім того, в судовому засіданні було переглянуто диск з відеозаписом вищевказаної слідчої дії;

- постанова про призначення експертизи від 06.04.2020 року;

- висновок експерта № 393 від 09.04.2020 року, відповідно до якого

- у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-очеревного травматичного розриву сечового міхура, закритої тупої травми живота. Дані тілесні ушкодження у ОСОБА_2 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності утворення можуть відповідати терміну – 23.02.2020 року, за ступенем тяжкості, належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки внутрішньо- очеревний травматичний розрив сечового міхура був таким, що в клінічному перебігу спричинив загрозливі для життя явища (сечовий перитоніт), котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Характер, локалізація і властивості даних тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 свідчать про утворення їх від травматичної дії (удару чи стиснення) з прикладанням травматичної сили в ділянку нижньої частини живота твердим тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, що за механізмом утворення могло бути «від отримання удару (ударів) ногою (наступивши зверху вниз)» і не характерно для утворення при падінні з положення стоячи на площину;

- протокол проведення слідчого експерименту від 13.04.2020 року, за участю підозрюваного ОСОБА_1 , в ході якого останній розповідав про обставини нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та показував на місці події, як саме це відбувалося.

Крім того, в судовому засіданні було переглянуто диск з відеозаписом вищевказаної слідчої дії;

- ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2020 року, 06.04.2020 року, 16.04.2020 року.

Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена досудовим розслідуванням та знайшла повне підтвердження в судовому засіданні з огляду на таке.

ОСОБА_2 стверджував, що він 23.02.2020 приблизно під вечір перебував у помешканні ОСОБА_1 , де вони разом вживали горілку. Цей факт не заперечив і сам ОСОБА_1 , а також підтвердив свідок ОСОБА_6 .

Батьки ОСОБА_2 свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стверджували, що 24.02.2020 їх син ОСОБА_2 прийшов до дому п`яним, по його вигляду вони зрозуміли, що в нього щось болить, а потім вони викликали швидку, оскільки сину стало погано. В лікарні сина одразу прооперували.

Отже згідно вказаних показань та показань ОСОБА_1 ОСОБА_2 перебував в нього вдома разом з ним. Також потерпілий стверджував, що ОСОБА_1 у будинку бив його ногами в живіт, що відбувалося після цього, він не пам`ятає, однак пам`ятає, що коли повернувся до дому, то відчував сильний біль в середині та не міг сходити в туалет. Обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив показання потерпілого та повідомив, що він кілька разів вдарив ОСОБА_2 ногою живіт, разом з тим заперечив свою провину у нанесенні ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень.

Суд критично ставиться до таких тверджень обвинуваченого, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілого та свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , які наведені раніше, а також висновком експерта № 393 від 09.04.2020 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-черевного травматичного розриву сечового міхура, закритої тупої травми живота, які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності утворення можуть відповідати терміну – 23.02.2020 року, за ступенем тяжкості, належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки внутрішньо-очеревний травматичний розрив сечового міхура був таким, що в клінічному перебігу спричинив загрозливі для життя явища (сечовий перитоніт), котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Характер, локалізація і властивості даних тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 свідчать про утворення їх від травматичної дії (удару чи стиснення) з прикладанням травматичної сили в ділянку нижньої частини живота твердим тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, що за механізмом утворення могло бути «від отримання удару (ударів) ногою (наступивши зверху вниз)» і не характерно для утворення при падінні з положення стоячи на площину. Отже характер та локалізація виявлених в ОСОБА_2 тілесних ушкоджень підтверджують описаний потерпілим механізм їх нанесення. А відтак суд вважає, що винуватість ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена в судовому засіданні належними та допустими доказами поза розумним сумнівом.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом`якшують його покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_1 в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в КП ВОНД «Соціотерапія» з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, за місцем проживання компрометуючих даних не надходило.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, а також враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив умисний злочин, свою вину не визнав, намагався ввести суд в оману, потерпілому шкоду не відшкодував, суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Для забезпечення виконання вироку суду, суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання виром законної сили у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає, за необхідне вирішити долю речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.

Перед початком судового розгляду потерпілим ОСОБА_2 було заявлено цивільний позов, який мотивований тим, що внаслідок вчинення злочину цивільним відповідачем ОСОБА_1 йому було спричинено матеріальну шкоду, яка складається з витрат на його лікування та становить 10586,60 грн. З урахуванням характеру, обсягу і тривалості завданих потерпілому фізичних і душевних страждань, тяжкості вимушених змін у його житті, пов`язаних з тривалим лікуванням, потерпілий просить суд також стягнути з ОСОБА_1 на його користь моральну шкоду в сумі 40000 грн.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 позов підтримав, просив суд його задовольнити повністю.

Представник потерпілого Красномовець Н.П. просила суд задовольнити цивільний позов в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов не визнав.

Прокурор Мішеніна Т.М. не заперечувала проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем надано платіжні документи, які підтверджують витрати на лікування (лікарські призначення та чеки з аптек) на суму 10586,60 грн. За таких обставин суд вважає доведеною позивачем дану суму майнових витрат, тому позов у цій частині слід задовольнити повністю.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд враховує положення Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 р., зокрема п. 4, який встановлює, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. А також п. 9 вказаної Постанови, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи із наведеного суд вважає, що потерпілий зазнав моральних страждань внаслідок вчинення злочину ОСОБА_1 та має право на відшкодування такої шкоди. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що потерпілим моральна шкода оцінена вірно на суму 40000 грн. та вважає, що ця сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 , оскільки між понесеними потерпілим моральними стражданнями та протизаконними діями ОСОБА_1 є прямий причинний зв`язок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі.

Обрати відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, заарештувавши його в залі суду, негайно після проголошення вироку суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення, починаючи з моменту затримання – 04.06.2021 року до набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2020 року на шапку – скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- в`язану шапку сіро-чорного кольору, яка зберігаються в камері зберігання речових доказів Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області, - повернути ОСОБА_2 .

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 десять тисяч п`ятсот вісімдесят шість гривень 60 копійок майнової шкоди, сорок тисяч гривень відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя :