Постанова № 97424463, 04.06.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/859/21

Провадження №3/148/509/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року м. Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бельці, Республіка Молдова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не працюючого, за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

06.04.2021 о 08:49 год. в м. Ладижин на автодорозі Р33 Вінниця-Турбів-Гайсин-Велика Михайлівка водій ОСОБА_1 в порушення п. 2.9а ПДР України, керував транспортним засобом «MAZDA626», д.н.з. НОМЕР_2 у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння проводився в КП «Ладижинська міська лікарня».

06.04.2021 о 08:49 год. в м. Ладижин на автодорозі Р33 Вінниця-Турбів-Гайсин-Велика Михайлівка водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «MAZDA626», д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення п.п. 27.1, 10.1, 10.2 ПДР України, виїжджаючи на дорогу з автозаправочної станції «Люкс24», не надав переваги в русі транспортному засобу «Камаз», д.н.з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався на головній дорозі. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаних вище адміністративних правопорушень визнав за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, розкаявся у вчиненому та пояснив, що більше такого не повториться .

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, а саме: протоколи про вчинення адміністративного правопорушення від 06.04.2021 (а.с. 1, 28), копію постанови про закриття кримінального провадження від 30.04.2021 (а.с. 3-4), копію витягу з ЄРДР (а.с. 5), копію рапорту (а.с. 6, 7), копію протоколу огляду (а.с. 8, 9), копію схеми місця ДТП (а.с. 10), копію письмових пояснень ОСОБА_2 (а.с. 11), копію протоколу допиту потерпілого ОСОБА_1 (а.с. 13, 14), результати тесту на стан алкогольного сп`яніння, результат якого 0,0% (а.с. 16), висновок №61 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння внаслідок вживання марихуани (а.с.17), приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також ч.1 ст. 130 КУпАП – керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп`яніння.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пункт 10.2 ПДР України передбачено, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги — велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Згідно п.27.1 ПДР України під час виїзду на автомагістраль або дорогу для автомобілів водії повинні дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по них.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

При встановлених обставинах, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 повинен нести відповідальність за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень його слід піддати адміністративному стягненню в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

За змістом ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 36, 40-1, 124, 130, 283, 287, 289 КУпАП, суддя

постановив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні). (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.А.Штифурко