Постанова № 97424405, 02.06.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6340/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконними дії поліцейського Управління патрульної поліції в м.Києві Коркача А.В. та поліцейського 1 бат. 2 роти Управління патрульної поліції в м.Києві капрала поліції Валуєвої Д.М. щодо зупинки та поверхневої перевірки багажника 18 березня 2021 року транспортного засобу марки AUDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 18 березня 2021 року серії ЕАН №3937122, справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням встановленого порядку накладення адміністративного стягнення. Під час винесення оскаржуваної постанови не дотримано вимоги ст.245, 280 КУпАП. 18 березня 2021 року близько 22.15 год., рухаючись у м.Києві по вул.Московська, в дзеркало заднього виду побачив автомобіль патрульної поліції, що рухався за ним деякий час з вимкненими проблисковими маячками. Згодом, після увімкнення поліцейськими проблискових маячків синього, а потім і червоного кольору він невідкладно зупинився біля правого краю проїзної частини дороги та ввімкнув аварійну світлову сигналізацію. До автомобіля підійшов працівник патрульної поліції, причини зупинки не назвав та зажадав посвідчення водія та документ, що посвідчує право на керування транспортним засобом.Однак, вважає, що підстав для зупинки його транспортного засобу не було, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. При цьому працівники поліції не повідомили йому причин зупинки, не надали доказів порушення ПДР. Винесли постанову за керування транспортним засобом, у якому не підсвічувався номерний знак. Крім того, у постанові відсутнє посилання на досліджені докази та на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. У постанові містяться реєстраційні відомості транспортного засобу, яким він ніколи не керував і даний номерний знак належить не його автомобілю, а іншому транспортному засобу.

Ухвалою від 20 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст.268, 269, 286 КАС України для окремих категорій термінових справ, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

2 червня 2021 року позивач подав суду заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позов до суду не надходило.

Відповідно до ч.3, ч.9 ст.205 КАС України у разі неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 18 березня 2021 року капралом поліції 1 бат. 2 роти Управління патрульної поліції в м.Києві Валуєвою Д.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №3937122, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 18 березня 2021 року о 22 год. 22 хв. по вулиці Московська 29 Б в м.Києві ОСОБА_1 керував транспортним засобом FLHХSE НОМЕР_1 , в якому не підсвічувався номерний знак, чим порушив вимоги п.2.9 «в» ПДР.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» №3353 від 30 червня 1993 року встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п.2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.2.9 «в» ПДР водієві забороняється: керувати транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Частиною шостою статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, серед іншого, за керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим.

За правилами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою ст.283 КУпАП, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Застосовуючи оскаржуваною постановою до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу, відповідач виходив з того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом FLHХSE НОМЕР_1 (належний ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому не підсвічувався номерний знак. Встановлені відповідачем обставини свідчать про порушення позивачем п.2.9 «в» Правил дорожнього руху та наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.

Однак, позивач зазначив, що він ніколи не керував транспортним засобом з вказаними у постанові реєстраційними відомостями, йому невідома особа ОСОБА_2 , 1981 року народження, така особа ніколи не передавала йому права керування своїм транспортним засобом, а вказані вище реєстраційні відомості стосуються транспортного засобу - мотоциклу HARLEY- DAVIDSQN FLHХSE, 2018 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Таким транспортним засобом він не керував, у нього взагалі відсутнє право на керування транспортними засобами категорії А (мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше).

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, обов`язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб`єкт владних повноважень, яким є Департамент патрульної поліції.

Згідно зі ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення, не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху. Доказів, які б свідчили про порушення позивачем Правил дорожнього руху України, відповідачем у постанові не вказано і суду не надано.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, крім оспорюваної постанови.

При цьому, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом наявності складу порушення, оскільки така по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує процедура його фіксування. Постанова про накладення адміністративного стягнення не може слугувати доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке оскаржується.

За таких обставин постанова серії ЕАН №3937122 від 18 березня 2021 року підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

При розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд обмежений повноваженнями, визначеними ч.3 ст.286 КАС України, а тому позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій суб`єкта владних повноважень заоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягають стягненню з Департаменту патрульної поліції на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати по оплаті судового збору в розмірі 454 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.9, 90, 244-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №3937122 від 18 березня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП - закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого адміністративного апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач:- Департамент патрульної поліції Національної поліції України, адреса: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, 3; код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя