Рішення № 97424006, 17.05.2021, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/481/21

провадження 2/527/218/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Бутко В.В.

представника позивача – Репало Д.О.,

в режимі відеоконференції відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача ФГ «СВІТОЗАР» - Максименко О.В.,

представника відповідача ФГ «СВІТОЗАР» - Бугаєць М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу № 527/481/21 за позовом представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 до приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича, Державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, Фермерського господарства «СВІТОЗАР», за участю третіх осіб: ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про визнання недійсними електронних торгів та документів, скасування запису про реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивач ОСОБА_2 – ОСОБА_3 звернувся в суд з вищевказаним позовом. З урахуванням всіх позицій, викладених ним в заявах по суті спору, мотивом подання позову є те, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , який 21.03.2006 року набув у власність цілісний майновий комплекс Глобинської ремонтно будівельної дільниці на підставі договору купівлі - продажу із Глобинською районною радою Полтавської області. В подальшому їй від знайомого стало відомо, що право власності на цей ЦМК був зареєстрований за іншою особою. В подальшому вона звернулась за допомогою до адвоката, який встановив, що у її чоловіка ОСОБА_4 був борг перед банком «Креді Агріколь» та було відкрите виконавче провадження, про стягнення цього боргу, в рамках цього виконавчого провадження були здійснення дії виконавця з примусового стягнення боргу та проведені електронні торги по реалізації цілісного майнового комплексу Глобинської ремонтно-будівельної дільниці, які були проведені 08.02.2021 року. Цей комплекс був придбаний Фермерським господарством «СВІТОЗАР».

Позивач вважає, проведені електронні торги протиправними, а протокол їх проведення №525075 від 08.02.2021, акт проведення електронних торгів та свідоцтво про придбання вищевказаного нерухомого майна такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Так, між державним виконавцем та ним не було узгоджено ціни продажу нерухомого майна, що є порушенням ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». До того ж державним виконавцем не було направлено звіт про оцінку нерухомого майна. В результаті таких дій вона була позбавлений можливості її оскарження.

Крім того під час прилюдних торгів з продажу нежитлового приміщення було допущено порушення правил їх проведення, зокрема Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме правил які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення повного змісту про реалізацію нерухомого майна; правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Крім того, це майно було спільною сумісною власність подружжя і позивач не давала своєї згоди на відчуження цього майна та не була належним чином повідомлена про відкриття виконавчого провадження, арешт нерухомого майна та проведення електронних торгів.

Позивач стверджує, що продаж з електронних торгів майна боржника, що знаходиться у спільній власності з іншими особами, частка якого не виділена в натурі, суперечить чинному законодавству України.

Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до договорів купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5,6 ст. 203 ЦК України, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

На підставі вищевикладеного, позивач прохає суд визнати недійсними та скасувати результати електронних торгів, затверджені протоколом про проведення електронних торгів №525075 від 08.02.2021, скасувати акт про проведення електронних торгів та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 82 видане 04.03.2021 року приватним нотаріусом Глобинського районного нотаріального округу Джусь С.В., а саме про реалізацію цілісного майнового комплексу Глобинської ремонтно–будівельної дільниці загальною площею 996,7 кв.м., розташованого за адресою : АДРЕСА_1 . Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 56921704 від 04.03.2021 р. 9:26:33 приватний нотаріус Джусь Світлана Василівна, Глобинський районний нотаріальний округ, Полтавська обл.., на підставі якого Фермерське господарство «Світозар» зареєструвало право власності на цілісний майновий комплекс Глобинської ремонтно - будівельної дільниці за адресою АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі прохав їх задовольнити.

02.04.2021 до суду надійшов відзив на позов від приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича, згідно якого останній у задоволенні позову прохає відмовити посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» у разі допущення державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень вимог передбачених цим законом щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим законом. Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Крім того, позивачем не доведено, що не погодження із ним оцінки майна в рамках виконавчого провадження вплинуло на результати торгів, оскільки наче б то у випадку оцінки майна за більшу суму воно було б реалізовано за більшу вартість.

Виконавцем здійснювались заходи з повідомлення боржника про відкриття провадження, та проведення оцінки за адресою його місця реєстрації, як і передбачено чинним законодавством. Боржник отримував всі повідомлення, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Також вважає необґрунтованими та безпідставними твердження позивача, про те, що майно яке реалізоване було спільною сумісною власністю подружжя і позивач не надавала дозволу на відчуження цього майна, оскільки вона не була стороною кредитного договору між її чоловіком та ПАТ «Креді Агріколь Банк», оскільки вважає, що при укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового ( ч.2. ст. 65 СК України). За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору – інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя. Отже, якщо одним із подружжя укладено договір і інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох з подружжя. Відповідно правовий режим спільної сумісною власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі № 638/18231/15-ц, де зазначено про солідарний характер відповідальності подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо інше не передбачене такими правочинами. Також Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що за спільними зобов`язаннями подружжя останнє відповідає усім своїм майном.

В судовому засіданні приватний виконавець Скрипник В.Л. в задоволенні позову прохав відмовити з підстав вказаних у вищевказаному відзиву.

Представник відповідача – ДП «Сетам» в судове засідання не з`явився, направивши до суду відзив на позов в якому прохає справу розглянути без його участі та відмовити в задоволенні позову, оскільки відповідно до Порядку реалізації арештованого майна перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби. Вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення вищевказаного порядку в ході проведення електронних торгів, що ці порушення вплинули на результат торгів, та що під час торгів були порушення його права. Крім того, порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», яке має місце тільки на стадії підготовки та передачі майна на реалізацію обов`язки з виконання яких покладено на органи державної виконавчої служби дії яких мають самостійний спосіб оскарження не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/10136/17.

Представники відповідача – фермерського господарства « Світозар», в судовому засіданні прохали у задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, направив пояснення, якими просив позов задовольнити, розгляд справи проводити без його участі. Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні просила суд задовольнити позов.

Представник третьої особи ПАТ «Креді Агріколь Банк» в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, що з`явилися в судове засідання, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05.02.2020 року у справі № 761/383335/19 між ОСОБА_4 та АТ «Креді Агріколь Банк» 25.01.2018 року було укладено кредитний договір, відповідно до п.1.1 якого ОСОБА_4 був наданий кредит в сумі 306000,00 грн. строком на 60 місяців.

Рішенням суду з ОСОБА_4 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» стягнута заборгованість за кредитним договором в розмірі 253381,40 грн.

Постановою приватного виконавця Скрипника В.Л. від 18.06.2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 62375746 про стягнення вище вказаної заборгованості. Також 18.06.2020 року виконавцем накладено арешт на грошові кошти.

Постанови приватного виконавця від 18.06.2020 року боржник отримав 23.06.2020 року про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 3960507484616 ( а.с. 86)

Постановою приватного виконавця від 30.10.2020 року складено опис та арешт майна ( коштів ) боржника, а саме цілісного майнового комплексу Глобинської ремонтно – будівельної дільниці загальною площею 996,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою визначення вартості арештованого майна постановою приватного виконавця від 10.11.2020 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи».

Суб`єктом оціночної діяльності ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» складено звіт №1170, яким визначено ринкову вартість нерухомого майна, належного боржнику ОСОБА_4 в сумі 313000,00 грн. без ПДВ.

23.12.2020 року сторонам виконавчого провадження направлено повідомлення про визначення вартості майна боржника у порядку ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», яке боржник отримав 30.12.2020 року, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 3960507949155 ( а.с.88 – 89).

14.01.2020 року виконавцем до ДП «Сетам» подано заявку про реалізацію арештованого майна ВП № 62375746 для формування відповідного лоту у системі СЕТАМ.

08.02.2021 року було проведено електронні торги з реалізації належного ОСОБА_4 майна за лотом № НОМЕР_1 . Переможцем електронних торгів визнано ФГ «Світозар». Майно придбано за 361950,00 грн.

19.02.2021 року видано акт про проведені електронні торги з реалізації цілісного майнового комплексу Глобинської ремонтно – будівельної дільниці загальною площею 995,7 кв.м. розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

19.02.2021 за вих..№ 2819 на адресу боржника ОСОБА_4 виконавцем направлено лист щодо надання реквізитів для зарахування надлишково стягнутих з боржника коштів, що знаходились на депозитному рахунку приватного виконавця, який отримано боржником 24.02.2021 року.

22.02.2021 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

15.02.2021 року на адресу приватного виконавця надійшов лист від ОСОБА_4 , в якому боржник повідомив виконавцю свої реквізити для зарахування надлишково стягнутих коштів.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.

Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою - третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).

Разом з тим, оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Відповідно до вищенаведених правових норм виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Пунктом 1 розділу VIIІ «Оформлення результатів електронних торгів» Порядку передбачено, що після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди Організатору, яку повинен сплатити переможець електронних торгів, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця. У протоколі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує його особу, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності). У разі визнання електронних торгів такими, що не відбулися, у протокол електронних торгів вноситься відповідна підстава. До протоколу електронних торгів можуть бути внесені й інші відомості.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (частина п`ята статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов`язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18) та від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено правовий висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

В разі, якщо сторони виконавчого провадження не згодні з результатами оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в окремий, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», спосіб. Дії державного виконавця при здійсненні своїх повноважень до призначення електронних торгів, зокрема щодо оцінки майна, не стосуються правил проведення торгів, а відтак не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними (постанова ВС від 20.05.2020 року у справі № 607/13888/16-ц).

Оскарження оцінки майна можливе в порядку оскарження рішень та дій виконавців, однак доказів вчинення таких дій суду не надано.

Крім того, позивач посилається на те, що спірний об`єкт належав на праві спільної сумісної власності позивачу та ОСОБА_4 . В зв`язку з цим при продажі цього майна було порушено право співвласника, оскільки позивач не надавала дозволу на його продаж, не була належним чином повідомлена про його продаж. Продаж цього об`єкту міг мати місце лише після його поділу між співвласниками.

Доводи позивача ґрунтуються на неправильному трактуванні норм законодавства.

Так, згідно ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ч. 4 ст. 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Відповідно до частини другої статті 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі № 638/18231/15-ц, де зазначено про солідарний характер відповідальності подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо інше не передбачене такими правочинами. Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення цього позову.

Керуючись ст.ст. 48, 57, 58, 61 Закону України «Про виконавче провадження», ст.215, 650, 655 ЦК України, ст. ст.10-13, 137,141, 259,263-265,268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволені позову представника позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , рнокпп: НОМЕР_2 ) – ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ) до приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ак. Маслова, 15/4, каб. 1), Державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6, ЄДРПОУ: 39958500), Фермерського господарства «СВІТОЗАР» (39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. Промкооперації, 3, ЄДРПОУ: 36719375), за участю третіх осіб: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , рнокпп: НОМЕР_3 ), Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (01024, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, ЄДРПОУ: 14361575) про визнання недійсними електронних торгів та документів, скасування запису про реєстрацію права власності - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Глобинського районного суду від 15.03.2021, у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс Глобинської ремонтно-будівельної дільниці загальною площею 996,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_6 .), який зареєстрований на праві власності за Фермерським господарством «Світозар» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 56921704 від 04.03.2021, приватний нотаріус Джусь Світлана Василівна, Глобинський районний нотаріальний округ, Полтавська обл.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 27.05.2021 року.

Суддя А. В. Павлійчук