Вирок № 97423113, 04.06.2021, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/1956/18 Провадження № 1-кп/358/17/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2021 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кіхтенка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Симоненко О.О., Давиденко М.В., Ведмеденко І.В.,

прокурора Ковальського В.В., Сєдова В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Біленчука С.М.,Божка М.І.,Ткаченка С.О.,Поліщук Р.А.

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Шапошника Є.В.,

перекладача Жмайло І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі кримінальне провадження №1-кп/358/17/21 щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дзержинськ (Торецьк) Донецької області, без реєстрації та постійного місця проживання, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1 , раніше судимого, а саме: 17.04.2009 року Ялтинським міським судом АР Крим за ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України до 8 років позбавлення волі,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.187 КК України, та у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим, останнього разу 17.04.2009 року Ялтинським міським судом АР Крим за ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України до 8 років позбавлення волі, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив нові умисні злочини при наступних обставинах.

19 листопада 2018 року ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Київ точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено, через мережу «Інтернет» познайомився з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає по АДРЕСА_1 . Останній запросив ОСОБА_1 до місця свого проживання за вищевказаною адресою. Так, 19.11.2018 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 на маршрутному таксі зі сполученням «Київ- Богуслав» прибув в м. Богуслав, де його зустрів ОСОБА_2 , після чого вони разом пішли до місця проживання останнього за адресою: АДРЕСА_1 . В період часу з 19.11.2018 року по 21.11.2018 року ОСОБА_1 перебував за місцем проживання ОСОБА_2 , де спільно з останнім проводив своє дозвілля та розпивав алкогольні напої.

21 листопада 2018 року у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_1 прийняв рішення вчинити напад та протиправно заволодіти майном ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний задум, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, діючи умисно та свідомо, керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного заволодіння грошовими коштами та чужим майном, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_2 , 21 листопада 2018 року, близько год. 02 години, взявши в руки кухонну сковороду, вчинив напад на останнього, застосувавши щодо нього фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров`я, а саме наніс один удар у життєво важливий орган - голову ОСОБА_2 , в той час як останній відпочивав.

Від вказаного удару ОСОБА_2 прокинувся, ОСОБА_1 наніс ще один удар кухонною сковородою в ділянку лопаток та два удари кулаками своїх рук в особливо важливий орган, а саме голову потерпілого, завдавши останньому фізичного болю. Далі ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на протиправне заволодіння чужим майном, погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_2 з використанням двох кухонних ножів, які приставив до горла останнього, зв`язав йому руки липкою стрічкою по типу «скотч», завдавши останньому фізичного болю. Погрожуючи фізичною розправою потерпілому, ОСОБА_1 змусив ОСОБА_2 надати інформацію про пін- код до картки «Приват банк». ОСОБА_1 , доводячи свій злочинний задум до кінця, протиправно заволодів майном ОСОБА_2 , а саме: двома банківськими картками «Приват Банк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 з метою подальшого зняття з них грошових кошів, мобільним телефоном марки «ERGO F240» вартістю 300 гри., ноутбуком марки «Asus X75V» вартістю 6412,50 грн., грошовими коштами в розмірі 100 гривень та 20 доларів США.

Далі ОСОБА_1 21 листопада 2018 року, приблизно о 06 год. 00 год. залишив місце вчинення злочину та попрямував до банкомату, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою завершити свою злочинну діяльність, а саме зняти грошові кошти з вище вказаних рахунків. ОСОБА_1 , 21.11.2018 року, близько 06 од. 05 хв,, перебуваючи за вказаною адресою за допомогою банкомату, ввівши пін-код від картки «Приват Банка» № НОМЕР_2 , заволодів з банківського рахунку ОСОБА_2 грошовими коштами в сумі 20 000 гри. Після цього на автомобілі таксі попрямував на вул. Перемоги в м. Миронівка Київської області, де продовжив свою злочинну діяльність. Так, цього ж дня приблизно о 06 год. 40 хв. за допомогою банкомату, розташованого за вищевказаною адресою, ввівши пін- код від картки «Приват Банка» № НОМЕР_2 заволодів з банківського рахунку ОСОБА_2 грошовими коштами в сумі 4 800 грн. Після цього він залишив місце злочину, а майном, здобутим злочинним шляхом, розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 32 068,50 грн. та спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців лівої скроневої навколо вушної ділянки з ліва, синці завитка правої вушної раковини, правого плеча з переходом на ліву надлопаткову та лопаткову ділянку, лівого променево-зап`ясткового суглобу, 1- го пальця тильної поверхні лівої кисті, садно правого передпліччя, які згідно висновку судово-медичної експертизи №192 від 15.12.2018 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 21 листопада 2018 року у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_1 прийняв рішення вчинити напад та протиправно заволодіти майном ОСОБА_2 та оригіналами особистих документів ОСОБА_2 з метою використання для отримання кредиту та незаконно заволодіти в подальшому грошовими коштами останнього.

Реалізуючи свій злочинний задум, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, діючи умисно та свідомо, керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного заволодіння грошовими коштами та чужим майном, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_2 , 21.11.2018 року близько 02 години 00 хв., взявши в руки кухонну сковороду, вчинив напад на останнього, застосувавши щодо нього фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров`я, а саме наніс один удар у життєво важливий орган - голову ОСОБА_2 , в той час як останній відпочивав.

Від вказаного удару ОСОБА_2 прокинувся, ОСОБА_1 наніс ще один удар кухонною сковородою в ділянку лопаток та два удари кулаками своїх рук в особливо важливий орган, а саме голову потерпілого, завдавши останньому фізичного болю. Далі ОСОБА_1 ,, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на протиправне заволодіння чужим майном, погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_2 з використанням двох кухонних ножів, які приставив до горла останнього, зв`язав йому руки липкою стрічкою по типу «скотч», завдавши останньому фізичного болю. Погрожуючи фізичною розправою потерпілому, ОСОБА_1 змусив ОСОБА_2 надати інформацію про пін- код до картки «Приват банк». ОСОБА_1 доводячи свій злочинний задум до кінця, протиправно заволодів майном ОСОБА_2 , а саме: двома банківськими картками «Приват Банк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 з метою подальшого зняття грошових кошів, мобільним телефоном марки «ERGO F240» вартістю 300 грн., ноутбуком марки «Asus X75V» вартістю 6412,50 грн., 100 гривень та 20 доларами СІЛА та оригінали наступних особистих важливих документів: паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_5 , пенсійним посвідченням № НОМЕР_5 та посвідченням громадянина який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серія НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_2 .

Після цього ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном та документами на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінального правопорушення (злочину), та у вчиненні кримінального проступку не визнав, та відмовився від дачі показань в судовому засіданні, керуючись ст. 63 Конституції України.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінального правопорушення (злочину), та у вчиненні кримінального проступку, його винуватість у скоєному повністю стверджується зібраними на досудовому слідстві та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_1 , який спочатку представився як « ОСОБА_1 » він познайомився у вечері 18.11.2018 року через мережу інтернет та запросив його до себе додому. Прийнявши запрошення ОСОБА_1 приїхав до м.Богуслав Київської області. Так, близько 14 год. 00 хв. 19.11.2018 року, біля кафе «Українка» він зустрів свого нового знайомого на ім`я « ОСОБА_1 », який мав нетверезий стан, та в подальшому прибув з ним по місцю свого проживання, де вони вживали алкоголь та відпочивали. ОСОБА_1 в свою чергу попросив в нього допомоги, оскільки пояснив що залишився без грошей, одягу та домівки. Також попросив в нього 500 гривень. На що йому йому дав 500 гривень, теплу куртку і відправив його на маршрутку. ОСОБА_1 пішов, але потім повернувся, при цьому пояснивши що він запізнився на маршрутку та став проситися заночувати, на що він погодився. При цьому, ОСОБА_1 пробув в нього близько двох діб, де він показував ОСОБА_1 місце свого проживання, зокрема зроблений ремонт. 21 листопада 2018 року, близько другої години ночі ОСОБА_1 вдарив його сковорідкою по голові, а вдруге вже вдарив по спині, так що аж зламалася ручка в сковорідці. Потім різко виключив світло та побіг в кухню, де взявши два ножі приставив йому їх до горла та почав вимагати гроші, та пояснив, що якщо він не дасть йому гроші, то ОСОБА_1 його заріже, при цьому перекладав ножі біля його горла. У відповідь на що він повідомив, що коштів в готівці не має, але має гроші на банківських картках. Після чого, ОСОБА_1 став вимагати пін-код, який він йому і повідомив. На що ОСОБА_1 схопив його телефон та став перевіряти залишок коштів на карткових рахунках. Перевіривши рахунок ОСОБА_1 з`ясував, що на картці наявні кошти в сумі близько 25 000 (двадцяти п`яти тисяч) гривень. Тоді, ОСОБА_1 взяв банківську картку і пенсійну картку, хоча в залишку на якій було лише 40 (сорок) гривень, та забравши його паспорт при цьому перевернувши всі речі в пошуках грошей, та ще отримавши від нього 100 гривень і 20 доларів США, що він мав, ОСОБА_1 не вгамувався. А, взяв зв`язав йому руки скетчем та став його фотографувати і повідомив, що оформить на нього кредит. Крім того, ОСОБА_1 особисто написав розписку невідомого йому змісту та погрожуючи змусив його підписати надану розписку, підписуючи яку він зазначив якісь літери, оскільки робити це йому було не зручно через зв`язані скетчем руки. Що розписка була написана про ще що він нібито позичив 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень у ОСОБА_1 йому стало відомо, лише після ознайомлення з вказаною розпискою у слідчого. Та, вже о 06 годині ранку ОСОБА_1 взявши картки, ноутбук, взуття (туфлі і кросівки), та забравши 10 гривень, що лежали на холодильнику залишив його квартиру при цьому наказавши йому сидіти і нічого не робити. Зачекавши приблизно 20 хвилин, допоки ОСОБА_1 піде геть він пішов до своєї сусідки ОСОБА_4 , з метою зателефонувати в банк, щоб заблокувати карту, але не встиг, оскільки ОСОБА_1 вже встиг зняти кошти наявні на картці. Також зазначив, що ОСОБА_1 пробачення в нього щодо вчиненого не просив. Щодо міри покарання, підтримав позицію прокурора.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він працює таксистом і якось точної дати не пам`ятає, під час його чергування в нічну зміну до нього вже під ранок біля магазину «АТБ», що по вул. Заросянській, 22 в м. Богуслав Київської області підійшов ОСОБА_1 , якого він раніше не знав і не бачив, та попросив його підвезти до м.Миронівка Київської області. Сідаючи до машини ОСОБА_1 поклав на заднє сидіння рюкзак з якого виглядав ноутбук. При цьому, ОСОБА_1 просив якомога швидше підвезти його до м. Миронівка Київської області. По приїзду, ОСОБА_1 він висадив в м. Миронівка Київської області, біля залізничного вокзалу, де і ОСОБА_1 розрахувався за проїзд, заплативши 200 (двісті) гривень. Пізніше після допиту його слідчим йому стало відомо що тим пасажиром був ОСОБА_1 , який когось пограбував та перевозив з собою викрадені речі які він помітив.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні умисних дії, які проявились у вчиненні нападу на ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), та по епізоду незаконного заволодіння будь-яким способом паспортом громадянина України та іншими важливими особистими документами, що мало місце 21 листопада 2018 року підтверджується наступними доказами:

- заявою потерпілого ОСОБА_2 від 21.11.2018 року, з якої вбачається, що 21 листопада 2018 року, близько 06 години ранку, чоловік на ім`я « ОСОБА_1 » незаконно заволодів належними йому речами та документами;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.11.2018 року, згідно якого встановлено що ОСОБА_2 повідомив про те, що 21.11.2018 року, близько 05 год. 30 хв. перебуваючи по АДРЕСА_1 , з погрозами застосування відносно нього фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров`я, чоловік на ім`я « ОСОБА_1 » викрав в нього ноутбук марки «Asus», мобільний телефоном марки «ERGO», паспорт, чорний рюкзак, дві карти ПриватБанку та грошові кошти у розмірі 100 гривень та 20 доларів США.;

- витягом з ЄРДР від 21.11.2018 року з правовою кваліфікацією за ст. 187 ч. 1 КК України, про те, що ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які проявились у вчиненні нападу на ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства; з правовою кваліфікацією за ст. 357 ч. 3 КК України незаконного заволодіння будь-яким способом паспортом громадянина України та іншими важливими особистими документами належними ОСОБА_2 ;

- протоколом огляду місця події від 21.11.2018 року з якого вбачається, що перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 належній потерпілому ОСОБА_2 працівниками поліції було виявлено що речі в кімнаті знаходилися в розкиданому стані, а також було виявлено та вилучено: 11 слідів пальців рук, 6 недопалків сигарет, пластикову ручку чорного кольору від сковорідки, фрагмент зім`ятої липкої стрічки;

- протоколом огляду місця події від 07.12.2018 року з якого вбачається, що перебуваючи в каб. № 16 по вул. Франка, 14 в м. Богуслав Київської області , де знаходиться Богуславське відділення поліції, громадянин ОСОБА_1 добровільно видав на підставі заяви працівникам поліції належний потерпілому ОСОБА_2 мобільний телефон марки «ERGO F240» та квитанцію формату А5. з текстом про здачу до ломбарду ноутбука марки «Asus», строком на 7 діб за 3700 гривень;

- протоколом огляду місця події від 12.12.2018 року з якого вбачається, що в м. Миронівка Київської області по вул. Лермонтова, на підставі заяви ОСОБА_6 добровільно видав працівникам поліції належний потерпілому ОСОБА_2 паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , виданий 06.01.2001 року Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області, та довідку про присвоєння ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), пенсійне посвідчення № НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчення громадянина який проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) на ім`я ОСОБА_2 , пластикову банківську карту ПриватБанк жовтого кольору з написом на ній «Visa Gold»;

- протоколом огляду місця події від 13.12.2018 року з якого вбачається, що перебуваючи в каб. № 16 по вул. Франка, 14, в м. Богуслав Київської області , де знаходиться Богуславське відділення поліції громадянин ОСОБА_2 добровільно видав на підставі заяви працівникам поліції два кухонні ножі;

- постановою про визнання предметів речовими доказами від 21.11.2018 року, якою вилучені з квартири АДРЕСА_1 належній потерпілому ОСОБА_2 речі, зокрема: 11 слідів пальців рук, 6 недопалків сигарет, пластикову ручку чорного кольору від сковорідки, фрагмент зім`ятої липкої стрічки скотч, визнано речовими доказами;

- постановою про визнання предметів речовими доказами від 13.12.2018 року викрадені речі, які належні потерпілому ОСОБА_2 , зокрема: мобільний телефон марки «ERGO F240», договір про здачу ноутбука марки «Asus X75V» до ломбарду, паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , довідку про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_5 , пенсійним посвідченням № НОМЕР_5 та посвідченням громадянина який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серія НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_2 , банківську картку «Приват Банк» № НОМЕР_3 та два кухонні ножі визнано речовими доказами;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.12.2018 року та описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 27.11.2018 року, якою встановлено інформацію щодо усіх з`єднань за період з 01.11.2018 року по 27.11.2018 року споживача телекомунікаційних послуг за вказаним номером мобільного телефону;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.12.12.2018 року, з якого вбачається що потерпілий ОСОБА_2 впізнав особу, яка стояла четвертою крайньою праворуч, як таку, що 21.11.2018 року з погрозами застосування насильства, та застосуванням фізичної сили заволоділа належними йому речами та документами. Впізнана особа представилася ОСОБА_1 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.12.2018 року, яким зафіксовано що потерпілий ОСОБА_2 детально розповів та на місці вчинення злочину в квартирі де проживає, показав про обставини вчиненого ОСОБА_1 на нього нападу, з спричиненням йому тілесних ушкоджень, та заволодіння належним йому ноутбуком, мобільним телефоном, взуттям, рюкзаком та належними йому документами;

- рапортом слідчого Богуславського ВП Миронівського ВП ГУ в Київській області Мороза І.С. від 11.12.2018 року про те, що під час огляду соціальної мережі оголошення «Facebook», а саме сторінки оголошень м. Миронівка Київської області, знайдені документи на ім`я ОСОБА_2 ;

- оригіналом розписки на маленькому аркуші паперу від 20.11.2018 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 повинен віддали ОСОБА_1 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень, які він зобов`язується віддати переказом з карти ПриватБанку в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень і ноутбук марки «Asus»;

- випискою АТ «ПриватБанк» від 23.11.2018 року по картці/рахунку і додатковим рахункам договору за період 21.11.2018 року - 21.11.2018 року, в якій наявна інформація, що підтверджує зняття готівки 21.11.2018 року з карткового рахунку ОСОБА_2 ;

- висновком експерта №192 (по меддокументації) від 15.12.2018 року, складеним за результатами проведення судово-медичної експертизи, з якого вбачається , що у ОСОБА_2 були виявлені такі тілесні ушкодження: синці лівої скроневої , навколо вушної зліва, завитка правої вушної раковини, правого плеча з переходом на ліву надлопаткову та лопаткову ділянку, лівого променево-запясткового суглобу 1-го пальця тильної поверхні лівої кисті: садно правого передпліччя, які утворилися від дії тупого (их) предмета(ів), які відноситься до легких тілесних ушкоджень.

- висновком судової товарознавчої експертизи від №4678 від 18.12.2018 року, згідно якого вартість бувшого у використанні ноутбуком марки «Asus X75V», станом на 21.11.2018 року складає 6412 (шість тисяч чотириста дванадцять) гривень 50 копійок., а вартість бувшого у використанні мобільного телефону марки «ERGO F-240», станом на 21.11.2018 року складає 300 (триста) гривень;

Таким чином, зазначені вище письмові докази (документи) підтверджують існування та перебіг самої події кримінальних правопорушень, її місце, спосіб та інші істотні обставини вчинення злочину, а також наявність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, та складу кримінального проступку передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України.

Також в судовому засіданні судом були дослідженні докази, що свідчать про особу обвинуваченого, процесуальні витрати у справі та речові докази.

Зважаючи на наведені вище докази, зібрані сторонами в порядку ст. 93 КПК України, останні підлягають оцінці судом на їх відповідність, допустимість та належність для відповідного висновку про доведеність чи недоведеність вини обвинуваченого, в порядку ст. 89 КПК України, з урахуванням інших досліджених судом доказів сторони обвинувачення та сторони захисту.

Так, вина обвинуваченого доведена послідовними та незмінними показаннями потерпілого ОСОБА_2 , які узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

Суд також враховує те, що показання потерпілого ОСОБА_2 у відповідності до положень Глави 4 КПК України є самостійним джерелом доказів і потребують оцінці в цій частині у сукупності з іншими.

Показання свідка ОСОБА_5 , суд визнає належними та допустимими, оскільки вони отримані в ході безпосереднього допиту в суді за участю потерпілого, обвинувачених та захисників.

Потерпілий ОСОБА_2 у судому засіданні правдивості показів свідка ОСОБА_5 , не заперечив.

Відмову обвинуваченого ОСОБА_1 від дачі показів в судовому засіданні, суд розцінює критично, та розцінює як спробу уникнути ним від відповідальності за вчинене.

Крім того, суд звертає увагу, що посилання сторони захисту на безпідставність обвинувачення ОСОБА_1 ґрунтується на суб`єктивному тлумаченні приписів процесуального законодавства та судом відхиляється.

Таким чином, оцінюючи згідно вимог ст.94 КПК України всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши потерпілого та свідка запропонованих стороною обвинувачення, дослідивши запропоновані докази, перевіривши доводи учасників процесу, з`ясувавши у них, чи всі докази на підтвердження своїх доводів були ними надані, суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд їх прийняв.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами обвинувачення та захисту надано не було. При цьому, сторони кримінального провадження були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, враховуючи також, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив сторонам кримінального провадження необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Оцінивши у судовому засіданні фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також надані в судовому засіданні пояснення потерпілого та свідка, суд дійшов висновку, що події кримінального правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 мали місце, вина обвинуваченого доведена повністю.

Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфікуються по епізоду за ч. 1 ст.187 КК України, оскільки він своїми протиправними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбій).

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфікуються по епізоду за ч. 3 ст. 357 КК України, оскільки він своїми умисними протиправними діями вчинив незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом громадянина України та іншими важливими особистими документами.

Таким чином, за сукупністю кримінальних правопорушень дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України.

Водночас сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміновані кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст.187 КК України, та кримінальний проступок передбачений ч. 3 ст. 357 КК України були вчинений і обвинувачений є винними у вчиненому, що відповідає стандарту доведення поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд керується правилами ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують покарання, виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), що передбачений ч. 1 ст. 187 КК України та кримінальний проступок, передбачений ч. 3 ст. 357 КК України. Дані кримінальні правопорушення є умисними, а також суспільно небезпечним, оскільки посягають на життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу.

Судом досліджено письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 вказує на те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, в тому числі і проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував, є особою без реєстрації та постійного проживання на території України, неодружений, дітей на утриманні не має, суспільно корисною працею не займається, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпечності його особи.

Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про те, що поведінка обвинуваченого є нестабільною, в якій проявляється схильність до вчинення дій, які мають ознаки кримінальних правопорушень, що в свою чергу вказує на підвищену його суспільну небезпеку. Ці обставини негативно характеризують ОСОБА_1 як особу, яка має незадовільну репутацією.

Обвинувачений ОСОБА_1 не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст. 66 КК України не встановлені.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, не встановлено.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства. Підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відсутні.

Відтак, суд не знаходить підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України і вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише при ізоляції від суспільства, оскільки він раніше притягався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, в тому числі і проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, на шлях виправлення не став та вчинив нові злочини, а також його поведінка під час судового розгляду справи свідчить про можливе продовження ним злочинної діяльності. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 характеризується негативно, як особа схильна до крадіжок чужого майна, та нанесення умисних тілесних ушкоджень, що також видно із копії вироку Ялтинського міського суду АР Крим від 17.04.2009 року, яким ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України, до 8 років позбавлення волі, судимість за який на даний час не погашена. Тому, обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції ст.ст. 187 ч. 1, 357 ч. 3 КК України, у вигляді позбавлення волі.

В порядку визначеному ч. 1 ст. 70 КК України, покарання обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити шляхом повного складання призначених покарань, у виді позбавлення волі строком на шість років, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та особу обвинуваченого.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу необхідно залишити попередню - тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, оскільки обвинуваченний вчинив ряд кримінальних правопорушень, за вчинення яких йому призначається покарання у виді позбавлення волі, а тому існує обґрунтований ризик можливого уникнення ОСОБА_1 від реального відбуття покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого до обвинуваченого, суд виходить з наступних міркувань та положень закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Правові підстави стягнення матеріальної шкоди регламентовані Главою 82 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз`яснено, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Зібраними та оціненими судом у справі доказами доведено, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми неправомірними діями завдав шкоди потерпілому ОСОБА_2 , на загальну суму 31 312 (тридцять одна тисяча триста дванадцять) гривень 50 копійок та 20 (двадцять) доларів США, (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 21 листопада 2018 року було еквівалентно 553 (п`ятсот п`ятдесяти трьом) гривням).

Разом з тим, враховуючи той факт, що в обвинуваченого частково вилучено кошти в сумі 300 гривень, які були викрадені в потерпілого ОСОБА_2 і такі підлягали поверненню потерпілому, то позовні вимоги підлягають до задоволення частково, тобто за виключенням коштів, які підлягали поверненню.

Так, за встановлених судом обставин справи, у потерпілого ОСОБА_2 викрали грошові кошти, а саме: 24 800,00 грн., 100,00 грн., 20 доларів США та належне йому майно: телефон, ноутбук та особисті документи видані на ім`я ОСОБА_2 .

Тобто, з урахуванням того, що іноземна валюта в повному обсязі може бути повернута потерпілому ОСОБА_2 , а національна валюта може бути повернута лише частково, то стягненню підлягає різниця в національній валюті, яка за підрахунками суду становить 31012 (тридцять одна тисяча дванадцять) гривень 50 копійок.

Також, як встановив суд із зібраних у справі доказів, телефон, який було виявлено та вилучено, також має бути повернутий потерпілому, а отже його вартість не може бути предметом стягнення.

Натомість стягненню підлягає сума коштів, які не було відшукано, проте які були викрадені в потерпілого ОСОБА_2 , а саме 31012 (тридцять одну тисячу дванадцять) гривень 50 копійок, а тому такий цивільний позов підлягає до часткового задоволення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 1. ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 поніс витрати пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого - адвоката Шапошника Є.В., що підтверджено документально, а саме розрахунком витрат на правничу допомогу від 17.01.2019 року та розрахунковою квитанцією серії АБРА №329116 від 17.01.2019 року, з яких видно що потерпілим сплачено адвокату 10000 гривень, які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Також, ухвалою суду від 28 травня 2020 року у даній справі, на підставі ст. 68 КПК України до участі у справі залучено перекладача Жмайло І.Г. для перекладу пояснень під час судового провадження, яка просить у клопотанні від 26.05.2021 року вирішити питання її оплати за усний переклад у судовому засіданні.

Статтею 125 КПК України встановлено, що суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 122 КПК України витрати, пов`язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Порядок та грошовий розмір відшкодування перекладачу процесуальних витрат, пов`язаних із його залученням до кримінального провадження визначено Інструкцією про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року № 710 (в редакції від від20.08.2019).

Так, згідно з положеннями п. 6-1вказаної вище Інструкції розмір винагороди перекладача, якщо виконана робота не є його службовим обов`язком, становить: за годину надання послуг з усного перекладу - 15 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; надання послуг з письмового перекладу у кількості 1860 друкованих знаків разом із пробілами - 10 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 не володіє українською мовою, якою здійснюється кримінальне провадження, у зв`язку чим судом було залучено перекладача Жмайло І.Г., для здійснення усного та письмового перекладу з української мови на російську та з російської на українську в рамках вказаного кримінального провадження.

Як видно з матеріалів вказаного кримінального провадження перекладач Жмайло І.Г. надавала послуги з усного перекладу в судових засіданнях 29.05.2020 року, 17.06.2020 року, 27.07.2020 року, 01.09.2020 року, 18.09.2020 року, 21.09.2020 року, 13.11.2020 року, 05.01.2021 року, 04.03.2021 року, 28.04.21 року, 26.05.2021 року та 04.06.2021 року, і такі послуги були судом визначені відповідно до ухвали суду від 28 травня 2020 року.

На виконану роботу з надання послуг з усного перекладу перекладачем Жмайло І.Г. в судовому засіданні 29.05.2020 року затрачено 40 хвилин, в судовому засіданні 17.06.2020 року - 5 хвилин, в судовому засіданні 27.07.2020 року - 1 година 7 хвилин, в судовому засіданні 01.09.2020 року - 1 година 20 хвилин, 18.09.2020 року - 5 хвилин, 21.09.2020 року - 2 години 57 хвилин, 13.11.2020 року - 1 година 17 хвилин, 05.01.2021 року - 1 годину 36 хвилин, 04.03.2021 року - 46 хвилин, 28.04.2021 року - 2 години 28 хвилин, 26.05.2021 року - 33 хвилини і 04.06.2021 року - 1 годину, а всього затрачено: в 2020 році - 7 годин 31 хвилину (451 хвилина), в 2021 році - 6 годин 23 хвилини (383 хвилини).

Виходячи з розрахунку розміру винагороди перекладача з надання послуг з усного перекладу, який встановлений в п. 6-1 згаданої вище Інструкції, розмір винагороди становить.

Розмір винагороди в 2020 році за 1 годину з усного перекладу становить - 315,30 грн. (2102 грн. прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року х 15 відсотків/100 відсотків = 315,30).

Розмір винагороди в 2021 році за 1 годину з усного перекладу становить - 340,50 грн. (2270 грн. прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року х 15 відсотків/100 відсотків = 340,50).

Відтак, розмір винагороди перекладача Жмайло І.Г. з надання послуг з усного перекладу в судових засіданнях обвинуваченому ОСОБА_1 в кримінальному провадженні становить:

2020 рік 315,30 * (2102х15:100) х 451 хв.( це 7 год. 31 хв) : 60 = 2370, 00 грн.;

2021 рік 340,50 * (2270х15:100) х 383 хв.( це 6 год. 23 хв) : 60 = 2173, 52 грн.,

А всього 4543, 52 грн.

Таким чином, винагорода перекладача Жмайло І.Г. за надання послуг з усного перекладу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 становить 4543 (чотири тисячі п`ятсот сорок три) гривні 52 копійки.

Беручи до уваги те, що перекладач Жмайло І.Г. виконав свою роботу з усного перекладу в судових засіданнях 29.05.2020 року, 17.06.2020 року, 27.07.2020 року, 01.09.2020 року, 18.09.2020 року, 21.09.2020 року, 13.11.2020 року, 05.01.2021 року, 04.03.2021 року, 28.04.21 року, 26.05.2021 року та 04.06.2021 року, така робота не є його службовим обов`язком, тому суд дійшов висновку про підставність її заяви щодо визначення розміру винагороди за виконаний переклад, що в свою чергу визначено ст. 68 КПК України як його право на одержання компенсації такого виду процесуальних витрат, яким вона і скористалася.

А, тому враховуючи вище наведені обставини, суд вважає, що клопотання перекладача Жмайло І.Г. про виплату винагороди підлягає задоволенню.

Водночас з урахуванням п. 1 ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з яким фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також п. 4 ст. 148 вищезазначеного закону, відповідно до якого функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України, компенсацію витрат перекладачу Жмайло І.Г. за надані послуги з перекладу, які розраховані судом, необхідно здійснити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації у Київській області.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст.ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що вартість проведення судово - товарознавчої експертизи під час досудового слідства становила 190 (сто дев`яносто) гривень 00 коп.

Тому, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь експерта ОСОБА_8 витрати понесені у кримінальному провадженні на проведення судово-товарознавчої експертизи № 4678 від 18 грудня 2018 року згідно наданого звіту в сумі 190 (сто дев`яносто) гривень 00 коп.

Арешт накладений на майно потерпілого ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 17.12.2021 року, необхідно скасувати для вирішення питання долі речових доказів.

Арешт накладений на майно потерпілого ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 27.12.2018 року, необхідно скасувати для вирішення питання долі речових доказів.

Питання про речові докази в справі необхідно вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Речові докази по справі: телефон марки «ERGO F-240», договір про здачу ноутбука марки «ASUS» модель x75v до ломбарду, паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 виданого 6 січня 2001 року Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_2 , пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчення громадянина який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серія НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_2 , та банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , а також на два кухонні ножі, які було передано до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Київській області, необхідно повернути ОСОБА_2 та дозволити після набрання вироку законної сили використовувати їх на власний розсуд.

Речові докази по справі: диск з відеозаписами, вилученими під час здійснення тимчасового доступу до речей і документів, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження від 26.12.2018 року, після набрання вироку законної залишити зберігати в матеріалах справи.

На підставі вищевикладеного, відповідно до частини 1, статті 70 Кримінального кодексу України, керуючись статтями 100, 368-370, 373, 374, 394, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років;

Визнати винуватим ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеженням волі строком на два роки;

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом повного складання призначених покарань, у виді позбавлення волі строком на шість років.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк відбуття покарання засудженого ОСОБА_1 рахувати з 07 грудня 2018 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 - 31012 (тридцять одну тисячу дванадцять) гривень 50 копійок коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, та 10 000 (десять тисяч) гривень витрат на оплату правничої допомоги адвоката, всього 41012 (сорок одну тисячу дванадцять) гривень 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь судового експерта ОСОБА_8 (свідоцтво № НОМЕР_13 від 13.12.2019 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, АДРЕСА_3, р/р НОМЕР_9 , МФО 323583, код отримувача НОМЕР_10 в КІРОВОГРАДСЬКЕ РУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Олександрія) витрати за проведення судової-авто-товарознавчої експертизи № 4678 від 18 грудня 2018 року, у сумі 190 (сто дев`яносто) гривень 00 коп.

Зобов`язати Територіальне управлінню Державної судової адміністрації у Київській області (вул. Жилянська, 58-Б, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 26268119) компенсувати перекладачу Жмайло Ірині Григорівні (реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) - НОМЕР_11 , рахунок АТ «Ощадбанк» НОМЕР_12 ) судові витрати за надані послуги з перекладу в кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2018 року за №12018110090000453 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.187 КК України, та у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.3 ст. 357 КК України, в розмірі 4543 (чотири тисячі п`ятсот сорок три) гривні 52 копійки за надання послуг з усного перекладу обвинуваченому ОСОБА_1 .

Арешт накладений на майно потерпілого ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 17.12.2021 року, скасувати на підставі ч.4 ст. 174 КПК України для вирішення питання речових доказів на умовах, та в порядку, який передбачено ст.100 КПК України.

Арешт накладений на майно потерпілого ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 27.12.2018 року, скасувати на підставі ч.4 ст. 174 КПК України для вирішення питання речових доказів на умовах, та в порядку, який передбачено ст.100 КПК України.

Речові докази по справі:

телефон марки «ERGO F-240», договір про здачу ноутбука марки «ASUS» модель x75v до ломбарду, паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 виданого 6 січня 2001 року Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_2 , пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчення громадянина який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серія НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_2 , та банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , а також на два кухонні ножі, які були вилучені під час огляду місця події, та які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Київській області повернути потерпілому ОСОБА_2 , після набрання вироком законної сили.

11 слідів пальців рук, 6 недопалків сигарет, пластикову ручку чорного кольору від сковорідки, фрагмент зім`ятої липкої стрічки, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Київській області, після набрання вироком законної сили - знищити;

диск з відеозаписами, вилученими під час здійснення тимчасового доступу до речей і документів, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироку законної залишити зберігати в матеріалах справи., після набрання вироком законної сили;

Копію вироку направити до Територіального управління Державної судової адміністрації у Київській області, для виконання.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку, через Богуславський районний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя С. О. Кіхтенко