Ухвала суду № 97423022, 03.06.2021, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1757/19

Провадження №1-кп/348/92/21

03 червня 2021 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

прокурора: Федорчука В.Ю.

обвинуваченого : ОСОБА_1

захисника: Куций О.С.

потерпілого: ОСОБА_2

представника потерпілого-адвоката: Гедзик В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019090200000356 за обвинувальним актом від 22.08.2019, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, з професійно-технічною освітою, працюючого по тимчасових заробітках, раніше не судимого, громадянина України,

у вчиненні кримінального проступку, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились в умисному нанесені легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 ..

Кримінальний проступок ним вчинено при наступних обставинах.

09.05.2019 року близько 12:30 год. обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на своїй городній ділянці, яка знаходиться на дільниці Лазок села Зелена Надвірнянського району Івано-Франківської області, помітив свого сусіда ОСОБА_2 , що їхав на своєму велосипеді повз його городню ділянку, та з яким у нього довготривалі неприязні сусідські відносини. Після чого у обвинуваченого ОСОБА_1 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 ..

Реалізуючи свій кримінально каранний намір, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, обвинувачений ОСОБА_1 підбіг до потерпілого ОСОБА_2 та зупинивши потерпілого наніс йому один удар кулаком правої руки в область грудей, а іншою рукою штовхнув у праве плече, в наслідок чого потеріплий ОСОБА_2 впав на землю. У наслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 , потеріплий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді подряпини живота та подряпини поперекової ділянки, які згідно висновку судово-медичного експерта № 143 від 15.08.2019 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Коли потерпілий ОСОБА_2 піднявся на ноги після отриманих ударів, обвинувачений ОСОБА_1 продовжуючи свою злочинну діяльність підійшов до потерпілого та схопивши його обома руками за горло почав душити завдавши останньому фізичного болю, однак тілесних ушкоджень не спричинив.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку не визнав, натомість заявив клопотання, в якому просить звільнити його від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього закрити. В судовому засіданні надав свою згоду на закриття кримінального провадження за нереабілітуючих обставин.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого та просив його задоволити, оскільки обвинувачений не заперечив та погодився на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих обставини.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив відносно задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника про закриття кримінального провадження і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності, оскільки для цого є всі передбачені законом підстави.

Представник потерпілого в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності. Зазначає, що обвинувачений не визнав свою вину, тому клопотання обвинуваченого про звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України може бути розглянуто судом після дослідження всіх обставин вчинення кримінального проступку та встановлення вини обвинуваченого. Крім того, потерпілим заявлено цивільний позов та закриття провадження по справі без встановлення вини порушить права потерпілого, як цивільного позивача. Просить відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав думку свого представника, просить відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 ..

Суд, розглянувши клопотання обвинуваченого, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п.1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Положеннями ч.4 ст.286 КПК України визначено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Системний аналіз указаних норм дозволяє дійти висновку, що звільнення від кримінальної відповідальності у разі спливу строків давності є безумовним правом обвинуваченого, якщо відсутні обставини, визначені ч.ч. 2-5 ст. 49 КК України.

Вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, за який передбачено покарання у виді штрафу в розмірі до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.

Кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, вчинено 09.05.2019.

Тобто на момент судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 закінчилися строки давності, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.

Також, згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

За змістом ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Тобто перебіг строків давності відповідно до ч.3 ст.49 КК України переривається за умови, якщо особа вчинила новий злочин за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, визначних статтею 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

На час розгляду клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності сторонами кримінального провадження не надано суду жодних належних та допустимих доказів про те, що обвинувачений ОСОБА_1 з дня вчинення кримінального проступку по даний час вчинив новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. Тому обвинувачений ОСОБА_1 може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

В судовому засіданні 03.06.2021 обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та надав на це свою згоду. Крім того, судом було роз`яснено обвинуваченому наслідки такого закриття, а також те, що підстава, з якої обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності, не є реабілітуючою. При цьому обвинувачений ОСОБА_1 ствердно відповів, що розуміє наслідки такого звільнення.

Відповідно до матеріалів справи, із врахуванням положень ст. 49 КК України, суд дійшов висновку, що перебіг давності не зупинявся та не переривався, обвинувачений ОСОБА_1 не ухилявся від досудового розслідування або суду та не вчинив нового злочину, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про зупинення досудового слідства у кримінальному провадженні, а також відсутні будь-які дані про вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення, чи його ухиляння від досудового розслідування слідства чи суду.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущенні, усі сумніви тлумачаться на користь особи, що притягується до кримінальної відповідальності, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість.

Враховуючи вище наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого, з огляду на те що кримінальне правопорушення, за вчинення якого обвинувачується ОСОБА_1 , є кримінальним проступком, за який передбачене найсуворіше покарання у виді виправних робіт на строк до одного року, та з моменту вчинення такого кримінального проступку минуло більше двох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України не зупинявся і не переривався, обвинувачений ОСОБА_1 не ухилявся від досудового розслідування та суду, не вчинив нового кримінального правопорушення, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За вказаних обставин суд вважає, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090200000356 , за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України слід закрити, та звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Обставин, які б виключали звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та закриття даного кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, судом не встановлено.

Посилання представника потерпілого на те, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України може бути розглянуто судом після дослідження всіх обставин вчинення кримінального проступку та встановлення вини обвинуваченого, суд вважає необгрунтованим, оскільки особа, яка звільняється від кримінальної відповідальності не має обов"язку визнавати себе винною та для звільнення від кримінальної відповідальності закон вимагає лише згоду обвинуваченого на таку підставу для закриття кримінального провадження.

Щодо заявленого потерпілим ОСОБА_2 цивільного позову суд зазначає наступне.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вище вказаним нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Тому, в зв`язку із звільненням обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди слід залишити без розгляду, що за змістом ч. 7 ст. 128 КПК України не перешкоджає пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

У даному кримінальному провадженні відсутні судові витрати.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався, арешт на майно не накладався.

На підставі ст.ст. 12, 44, 49 КК України, п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», керуючись ст.ст. 128, 129, 284, 285, 286, 288, 349, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження – задовільнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України на підставі п.1 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090200000356 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України – закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди – залишити без розгляду.

Роз`яснити потерпілому ОСОБА_2 , що він має право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Копію ухвали після її оголошення вручити сторонам кримінального провадження.

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст ухвали складено

04.06.2021 о 15 год.20 хв.