Рішення № 97422294, 31.05.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9614/19

2/212/739/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді: Чорного І.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Крівцової І.В.,

представника позивача: Шаблій Ю.В.,

представника відповідача: Сіліна В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеному провадження у залі суду міста Кривого Рогу, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства 'Криворізька теплоцентраль' до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2019 року позивач АТ "Криворізька теплоцентраль" звернулося до суду з позовом, який був уточнений в процесі розгляду справи, про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що перебуває на обслуговуванні у Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», на якого відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 по оплаті послуг централізованого опалення. Відповідач ОСОБА_2 до 16.09.2019 року був власником зазначеної квартири. Відповідачі, користуючись комунальним послугами з централізованого опалення, що надає позивач у справі Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», не сплачують у повному обсязі комунальні послуги, в зв`язку з чим виникла заборгованість за період з 01 жовтня 2013 року по 01 листопада 2019 року, що становить 28626,70 грн., яку просять стягнути з відповідачів солідарно. Крім цього в зв`язку з невиконанням обов`язку по оплаті комунальних послуг та наявності боргу, позивач просить стягнути з відповідачів суму індексу інфляції у розмірі 6753,66 грн. та 3% річних у розмірі 1899,13 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.03.2020 року по справі ухвалено заочне рішення, яким задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

02.09.2020 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 24.03.2021 року.

Ухвалою суду від 22.10.2020 року заочне рішення від 24.03.2020 року скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав викладених у письмових поясненнях, що долучені до матеріалів справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 15.02.2005 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що перебуває на обслуговуванні у Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», на якого відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги централізованого опалення.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 188183888 від 10.11.2019 року, ОСОБА_2 на праві власності належала квартира за адресою АДРЕСА_1 . Право власності припинено на підставі державної реєстрації за новим власником ТОВ "Кредитні Ініціативи" 16.09.2019.

Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власність зобов`язує.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»: Споживач зобов`язаний: оплачувати житлово-комунальні послуги у строки передбачені договором або законом.

Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст. 67, 68, 162 Житлового Кодексу України зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.

Відповідно до приписів норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України № 630 від 21 липня 2005 року, - між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню.

Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Згідно пункту 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

АТ «Криворізька теплоцентраль» відповідно до тарифів на теплову енергію, постачається теплова енергія до житла відповідачів, однак відповідачами зобов`язання по оплаті за надані послуги здійснюється неналежним чином.

Так, згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості, сума боргу по оплаті за централізоване опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 жовтня 2013 року по 01 листопада 2019 року становить 28626,70 грн..

Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Беручи до уваги вищевикладене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов`язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).

Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, згідно з розрахунку доданого по позову, з яким погоджується суд, з відповідача підлягають стягненню 3% річних у сумі 1899,13 грн. та інфляційні втрати у сумі 6753,66 грн..

Щодо посилання відповідача ОСОБА_1 , що з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року він в квартирі за адресою АДРЕСА_1 не проживав та не користався комунальними послугами теплопостачання суд зазначає наступне.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №630 від 21.07.2005 передбачено, що виконавець зобов`язаний зменшувати розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання) (п. 14 ст. 32).

Відповідач ОСОБА_1 , заперечуючи проти позовних вимог АТ «Криворізька теплоцентраль» з тих підстав, що з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року він в квартирі за адресою АДРЕСА_1 не проживав та не користався комунальними послугами, не надає підтвердження, що звертався до АТ «Криворізька теплоцентраль» з письмовою заявою про зменшення розміру плати за послуги теплопостачання. Відсутність в матеріалах справи укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Криворізька теплоцентраль» договору про надання житлово-комунальних послуг не тягне за собою недійсність відносин по фактичному наданню таких послуг та не звільняє відповідача від обов`язку внесення оплати за надані йому та спожиті послуги, на чому також ґрунтуються положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 27.01.2016 року у справі №6-2864цс15.

Крім того, п.1 ч.3 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що саме споживач зобов`язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Також суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_1 проте те, що він не є власником квартири, а його брат, відповідач ОСОБА_2 також позбувся права власності на дану квартиру через дії ТОВ "Кредитні ініціативи", які зареєстрували право власності на квартиру за собою на підставі повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки від 30.07.2018 року, оскільки згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 188183888 від 10.11.2019 року, державна реєстрація права власності на підставі повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на користь ТОВ "Кредитні ініціативи", відбулася 16.09.2019 року, а до цього часу власником майна був ОСОБА_2 , який відповідно до вимог закону зобов`язаний нести витрати по утриманню даного житла.

Стосовно заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252 255 ЦК України.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.

Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій, такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 3-269гс16.

У Постанові Верховного Суду від 08 листопада 2020 року у справі № 6-2891цс18 вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою».

Із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що протягом вказаного періоду відповідачами здійснювалась часткова оплата послуг позивача, а отже строк позовної давності позивачем не пропущено.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої, другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачами не надано належних доказів на спростовування факту надання їм житлово-комунальних послуг АТ «Криворізька теплоцентраль», або ж надання послуг іншою особою. Також відповідачами не було надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг, а також розрахунку наявної заборгованості, або ж доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з оплати наданих житлово-комунальних послуг, а також відсутність наміру щодо часткового погашення заборгованості в певні періоди.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті за централізоване опалення за період з 01 жовтня 2013 року по 01 серпня 2019 року в розмірі 28626 гривень 70 копійок, суму індексу інфляції у розмірі 6753 гривні 66 копійок, 3% річних у розмірі 1899 гривень 13 копійок, всього в сумі 37279 гривень 49 копійок.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 81, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 525, 625, 901, 903 ЦК України, ЗУ «Про теплопостачання», ст. 67-68 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

У Х В А Л И В:

позовні вимоги Акціонерного товариства 'Криворізька теплоцентраль' до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» суму заборгованості по оплаті за централізоване опалення за період з 01 жовтня 2013 року по 01 серпня 2019 року в розмірі 28626 гривень 70 копійок, суму індексу інфляції у розмірі 6753 гривні 66 копійок, 3% річних у розмірі 1899 гривень 13 копійок, всього в сумі 37279 гривень 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 гривня 00 копійок, по 960,50 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: 50014, Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне рішення виготовлено 04 червня 2021 року.

Суддя: І. Я. Чорний