Ухвала суду № 97422202, 04.06.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/2170/21

Провадження № 2/211/1808/21

У Х В А Л А

іменем України

про закриття провадження у справі

04 червня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Середньої Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Зайцевої А.М.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) та просить суд стягнути з відповідача 16 692,00 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого та 7 700,00 грн. страхового відшкодування витрат на поховання, посилаючись на смерть його дружини ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування вимог зазначив, що 27.10.2019 близько 00-20 годин в Долинському районі Кіровоградської області в с. Ганнівка по вулиці Шпалянка, поблизу буд. № 7 відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Моксвич-412» р.н. НОМЕР_1 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка від отриманих травм померла на місці події. Станом на сьогодні досудове розслідування за фактом ДТП триває, однак внаслідок вказаної події та наслідків від неї, позивач, який є чоловіком померлої ОСОБА_2 , зазнав шкоди, у зв`язку з чим виникло право на її відшкодування. Тому на підставі статей 22, 27.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виходячи з розрахунку 4173,00 грн. (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2019) * 12 (мінімальних заробітних плат) = 50 076,00 грн./ 3 (2 сина та чоловік померлої, кожен з яких має право на відшкодування) = 16 692,00 грн., позивач просить вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 19 квітня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання сторони не з`явилися.

До суду надійшло клопотання представника АТ «СГ «ТАС» (приватне) про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки 18.05.2021 позивачу здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 24 392,00 грн., про що свідчить страховий акт № 5356/11/721 від 14.05.2021, платіжне доручення № 183278 від 18.05.2021.

Крім того, до суду надійшла заява представника позивача адвоката Стефківського В.І. про відмову від позову, оскільки після відкриття провадження у справі відповідач АТ «СГ «ТАС» (приватне) у добровільному порядку задовольнив його вимоги в частині виплати страхового відшкодування. Тому просить закрити провадження по справі та вирішити питання про розподіл судових витрат, стягнувши їх з відповідача на свою користь.

Суд, враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Так. представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки позивачу виплачено страхове відшкодування.

Однак постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2020 року в справі №522/8782/16-ц (провадження № 61-21649св19) зроблено висновок, що «згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову. Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні). Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20)» та від 09 квітня 2021 року у справі № 2-364/12 (провадження № 61-17763св19).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу страхове відшкодування відповідачем виплачено 18.05.2021, що не оспорюється сторонами, тобто після відкриття провадження по справі, а отже провадження не може бути закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки предмет спору припинив існувати, а не був відсутній на момент відкриття провадження по справі.

Разом з тим, згідно частин першої-третьої статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову та відмова прийнята судом.

Враховуючи викладене, в зв`язку з передбаченим пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України правом позивача відмовитись від позову на будь-якій стадії судового процесу, суд вважає можливим прийняти відмову від позову, подану представником позивача, договором про надання правової (правничої) допомоги якого права на вчинення таких дій не обмежується, закривши провадження по справі.

При цьому суд вважає необхідним роз`яснити сторонам наслідки закриття провадження у справі викладені в частині другій статті 256 ЦПК України, згідно якої у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між ними самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в сумі 908,00 грн.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 8 статті 141 ЦПК України встановлює, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Згідно тексту позовної заяви та доданих до справи письмових доказів, попередній розрахунок понесених позивачем витрат у цій справі складають витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн.

До суду надійшла заява представника позивача адвоката Стефківського В.І. щодо подання доказів про понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн. протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення по справі, що буде вирішено в установленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 142, 206, 255, 256 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву адвоката Стефківського Володимира Івановича – задовольнити.

Прийняти відмову від позову.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) (код ЄДРПОУ 30115243, місцезнаходження за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 65) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Питання про відшкодування позивачу судових витрат вирішити протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення по справі.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 04 червня 2021 року.

Суддя Н.Г.Середня