Постанова № 97421897, 03.06.2021, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/3657/20

Провадження № 2-а/165/5/21

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ушакова М.М.,

з участю секретаря Лубаєвської Л.В.,

представника позивача Бакуна О.С.,

третьої особи на стороні відповідача,

яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмету спору ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління національної поліції у Волинській області, третя особа: інспектор СРПП №1 Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області Яшнюк Андрій Ігорович, про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції у Волинській області, третя особа: інспектор СРПП №1 Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області Яшнюк Андрій Ігорович про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 25 листопада 2020 року інспектором СРПП №1 Нововолинського відділення поліції Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області старшим лейтенантом поліції Яшнюком Андрієм Ігоровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БАА № 886963, згідно якої позивача було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачено ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

У вказаній постанові зазначено, що 25.11.2020 о 19 год. 29 хв. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN CRAFTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Св. Володимира, 12 у м. Нововолинську, на вимогу не пред`явив документи, зазначені у п. 2.1 ГІДР, чим порушив п. 2.4 ПДР України, а також під час керування користувався засобом зв`язку, тримаючи його у руці, чим порушив п. 2.9 д ПДР України. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки посвідчення водія та документи реєстрації транспортного засобу він надавав на вимогу інспектора ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу двічі, перший раз на вимогу, а другий для складання адміністративних матеріалів. Крім того, щодо користування засобом зв`язку під час керування транспортним засобом, інспектор СРПП не пред`явив жодного доказу фото чи відео фіксації порушення ПДР, пояснивши наявністю темної пори доби. Разом з тим позивач зазначив, що він надав поліцейському для засвідчення відсутності можливого вчинення ним правопорушення власний телефон, де був зафіксований останній дзвінок о 17 год. 34 хв., що був відібраний на зупинці у м. Луцьку. В подальшому поліцейський ОСОБА_1 та його напарник намагались висловили позивачу претензію порушення маскового режиму однією з пасажирів також без доказу вчинення такої дії пасажиром, оскільки спілкування відбувалось за межами транспортного засобу біля поліцейського автомобіля.

Позивач зазначив, що на неправомірні дії поліцейського щодо безпідставної зупинки та фактичного зриву маршрутного рейсу автобуса по маршруту Луцьк-Благодатне він був змушений повідомити на «102», крім того, він за власний кошт викликав приватне таксі (легковик марки Мерседес, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) та відправив двох пасажирів за місцем їх бажаного призначення, що прямували у селище Благодатне. Черговому поліцейському, що прибув па виклик, він надав письмові пояснення щодо неправомірності, на його переконання, дій поліцейського ОСОБА_1 . Просить поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки був позбавлений можливості на місці ознайомитись зі змістом постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, копію постанови отримав на адвокатський запит у Нововолинському ВП 16.12.2020, скасувати постанову серії БАА № 886963 від 25.11.2020 про накладення на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП.

В судовому засіданні представник позивача Бакун О.С. позов підтримав у повному обсязі, просив їх задоволити.

Представник відповідача - Головного управління національної поліції у Волинській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причину неявки в судове засідання не повідомив, заперечень на позов, доказів на спростування доводів позивача суду не надав.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 25.11.2020 був виявлений автомобіль, у якому водій під час руху тримав телефон у руці і розмовляв. Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_2 відмовився пред`явити документи, проте на вимогу поліцейських надав свій телефон, в якому було видно, що він щойно здійснив дзвінок.

Заслухавши пояснення представника позивача Бакуна О.С., третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Постановою серії БАА № 886963 від 25.11.2020 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.9).

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з боді-камер вбачається, що ОСОБА_2 дійсно тривалий час відмовлявся пред`явити документи на вимогу поліцейських.

Згідно із ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку відповідачем при винесені постанови не було заслухано і враховано пояснень позивача, тому виникає сумнів щодо об`єктивності та правомірності винесеної щодо позивача постанови.

Відповідно до ч. 1,3,4, ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Як зазначено в ст.268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право знайомитись із матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права.

Відповідно до ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що інспектор СРПП №1 Нововолинського відділення поліції Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області Яшнюк А.І., приймаючи рішення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КпАП України, не прийняв до уваги вимоги ст.268 КУпАП та не з`ясував всіх фактичних обставин справи, чим порушив права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Позивач заперечує свою причетність до вчинення даного правопорушення. Відповідачем суду не надано відзиву на позов, не надано інших належних та допустимих доказів, які б вказували на доведеність вини позивача, зокрема: матеріали адміністративної справи не містять фіксації події даного правопорушення.

Згідно з вимогами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності дій суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач – Головне управління національної поліції у Волинській області, яке є суб`єктом владних повноважень, не надало суду жодних доказів, які підтверджували б правомірність винесеної постанови з приводу притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та наявність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП. При цьому відповідачем не було надано суду жодних заперечень та доказів на спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин твердження позивача про незаконність винесеного відповідачем рішення за ч.2 ст.122 КУпАП заслуговують на увагу.

Відтак, з врахуванням проаналізованих доказів і відповідних норм законодавства суд приходить до висновку, що наявність складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України в діях позивача достатніми і допустимими доказами не доведена.

Разом з тим, факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, підтверджується поясненнями третьої особи ОСОБА_1 та оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з боді-камери поліцейського, з якого вбачається, що позивач тривалий час безпідставно та без пояснення своїх дій відмовлявся пред`явити працівникам поліції документи, зазначені у п.2.1 ПДР.

Відтак, доводи позивача щодо заперечення вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, судом до уваги не беруться, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні частково, тому вважає за необхідне скасувати вищезазначену постанову в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення в цій частині.

В решті позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 9, 72, 73, 77, 19, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд, -

вирішив:

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Позов задоволити частково.

Скасувати постанову серії БАА № 886963 від 25.11.2020, винесену інспектором СРПП №1 Нововолинського відділення поліції Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області старшим лейтенантом поліції Яшнюком Андрієм Ігоровичем, в частині накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП, та в цій же частині закрити справу про адміністративне правопорушення.

У задоволенні решти позовних вимог про скасування постанови про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії через Нововолинський міський суд Волинської області.

Головуючий підпис М.М.Ушаков