Рішення № 97420955, 03.06.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2021 року м. Рівне №460/4092/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком з 01.10.2017 відповідно до частини другої статті 40, пункту 4-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2014 - 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, коефіцієнта стажу - 0,54 та здійснення виплати пенсії з урахуванням виплачених за цей період сум;

2) зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 01.10.2017 відповідно до частини другої статті 40, пункту 4-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2014 - 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, коефіцієнта стажу - 0,54 та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених за цей період сум.

В обґрунтування позову позивач вказує, що з 28.06.2001 року він отримував пенсію за вислугу років за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а з 18.04.2016 – пенсію за віком як потерпілий внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З 01 жовтня 2017 року позивачу була призначена пенсія за віком на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, при обчисленні розміру пенсії позивача за віком відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не застосував величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % та коефіцієнт стажу в розмірі 0,54, що призвело до зниження розміру пенсійної виплати. Більше того, на письмове звернення позивача щодо перерахунку пенсії відповідач повідомив про відсутність підстав для його проведення із застосуванням таких показників. Вказані вище дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки пенсія за віком з 10 жовтня 2017 року йому була призначена вперше, а тому згідно з пунктом 4-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії повинен був обчислюватися із застосовується середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, а також з урахуванням коефіцієнта стажу – 0,54. З огляду на наведене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що з 18.04.2016 за заявою позивача останнього було переведено з пенсіх за вислугу років за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі пункту 4-3 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 01 жовтня 2017 року проведений перерахунок пенсії на умовах визначених вказаною нормою права, а саме із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. З огляду на вказане, відповідач стверджує про відсутність підстав для застосування положень законодавства, які регулюють первинне призначення пенсії, в тому числі застосування при визначені розміру пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% та, як наслідок, коефіцієнт стажу – 0,54. Окрім іншого, відповідач вважає, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки пенсія є щомісячним платежем та про порушення свої прав позивач мала дізнатися у наступному місяці після отримання пенсії в неналежному розмірі. На підставі вищенаведеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 18.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

З 28.01.2001 позивачу призначена пенсія за вислугу років на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказане не заперечується учасниками справи за змістом заяв по суті.

З 18.04.2016 позивачу призначена пенсія за віком на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

11.10.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії за віком із застосовується величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, починаючи з 01.05.2016.

Листом від 13.11.2019 за № Р-3109/07.1-59 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для перерахунку його пенсії з мотивів, аналогічних наведеним у відзиві.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір по суті та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону № 1058, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Частиною першою статті 27 Закону № 1058 (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за віком) встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Так, за правилами частини другої статті 40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В свою чергу, частиною першою статті 25 Закону № 1058 передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

См х Вс

Кс = ----------------, де:

100% х 12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених вище норм права дозволяє прийти до висновку про те, що Законом № 1058 регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII (далі – Закон № 2148), яким, зокрема, доповнено розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 пунктами 4-3, 4-4 та 4-7.

Відповідно до пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Як встановлено судом пенсію за віком за нормами Закону № 1058 вперше призначено позивачу з 18.04.2016. Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Вараського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 05.12.2019 за № 173 та визнається відповідачем за змістом відзиву.

Натомість на підтвердження доводів щодо призначення з 18.04.2016 пенсії за віком за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач не надав, а суд, в свою чергу, в ході судового розгляду не здобув, жодних доказів.

Оскільки пенсія за віком за нормами Закону № 1058 була призначена позивачу до набрання чинності Законом № 2148, тому відповідач правомірно на підставі пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Крім того, враховуючи вище викладене, у відповідності до частини першої статті 25 Закону № 1058 з 01.10.2017 коефіцієнт страхового стажу позивача, визначений з урахуванням вартості оцінки одного року страхового стажу 1%, становить 0,40000 ((30 років + 10 років за Списком № 1) х 12 місяців х 1% : (100% х 12)).

Одночасно, суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, з огляду на правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 24 квітня 2018 року в справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18). Так, у вказаній постанові, враховуючи позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року в справі № 510/1286/16-а (№11-345апп19) зазначила, що визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу Пенсійного фонду України на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач дізналася про порушення, на його думку, порядку обчислення пенсії з листа відповідача від 13.11.2019 за № Р-3109/07.1-59, у зв`язку з чим в грудні 2019 року засобами поштового зв`язку звернувся до суду позовом, тобто з дотриманням встановленого законом строку звернення.

Підстави для вирішення питання про розподіл між учасниками справи судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 03 червня 2021 року

Суддя У.М. Нор