Рішення № 97420949, 03.06.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2021 року м. Рівне №460/7600/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

"SPOL-TRANS" Sp.Z.o.o. доУправління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

«SPOL-TRANS» Sp.Z.o.o (далі по тексту – позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій.

З змісту заявлених вимог вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів винесених Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області №№: 204967; 204968; 204969; 204970; 204971; 204972; 204973; 204974; 204975; 204976 від 27.07.2020.

Крім того позивач просить суд зобов`язати Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області повернути сплачену суму штрафів з урахуванням комісії банку у розмірі 7400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.07.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області винесено 10 постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів, відповідальність за які передбачена абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вказані постанови на переконання представника позивача винесені з грубим порушенням процедури складання оскаржуваних постанов. Зокрема, вказує на те, що відповідачем не було дотримано приписів Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті щодо процедури розгляду акту перевірки позивача про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило представника позивача законного права бути присутнім під час розгляду справи, оскільки жодного листа із повідомленням про розгляд справи позивачу не надходило. Крім цього, зазначає, що оскаржувані постанови були винесені у той же день, що і складено Акт перевірки, що виключає можливість участі представника позивача при розгляді відповідного акту та прийняття спірних рішень. За таких умов, позивач вважає, що оскаржувані постанови є протиправними і підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 04.12.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі - відкрито провадження у справі за позовом «SPOL-TRANS» Sp.Z.o.o до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.01.2021. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

З змісту наданого відзиву від 20.01.2021 вбачається, що Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області проти позову заперечує. Зокрема стверджує, що оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу прийняті відповідно до вимог чинного законодавства. У відповідності до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» і Європейської угоди щодо роботи екіпажів і транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР). Однак, водієм позивача документи, що підтверджують його роботу за період з 29.06.2020 по 08.07.2020, не були надані для перевірки. Таким чином, відповідач стверджує про допущення позивачем порушень, відповідальність за які передбачена абзац. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідно державними інспекторами управління Уктрансбезпеки складено акт про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно позивача, прийнято постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Ухвалою суду від 20.01.2021 постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання у справі відкладено на 23.02.2021.

Ухвалою суду від 23.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Підготовче засідання у справі відкладено на 09.03.2021.

Ухвалою суду від 09.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання, призначене на 18.05.2021, представники сторін не прибули. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Разом з тим, в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження без його участі.

Згідно з ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).

Враховуючи подане клопотання та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу №460/7600/20 в порядку письмового провадження.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

27.07.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області, на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок та на правлення на перевірку №009094 від 24.07.2020 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Зокрема о 12:02 год. працівниками Укртрансбезпеки був зупинений автомобіль SCANIA номерний знак НОМЕР_1 , що належить і використовується юридичною особою нерезидентом «SPOL-TRANS» Sp.Z.o.o.

За результатами перевірки Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.07.2021 №227353.

Згідно відомостей вказаного акта, під час перевірки встановлено, що міжнародні перевезення вантажів водієм автомобіля SCANIA номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 виконувались без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку за період з 29.06.2020 – 08.07.2020 включно.

У зв`язку із чим у діях водія ОСОБА_2 зафіксовано порушення, відповідальність, за які передбачена абз. 11 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно пояснень водія, наданих підчас проведення перевірки, останній з актом був незгідний.

Водночас, головним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області Прокопчуком Я.М. прийнято постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №204967, №204968, №204969, №204970, №204971, №204972, №204973, №204974, №204975, №204976, якими за управління транспортним засобом при здійсненні міжнародного перевезення без щоденного реєстраційного листка режиму правці та відпочинку за період з 29.06.2020 по 08.07.2020, стягнуто з «SPOL-TRANS» Sp.Z.o.o. адміністративно-господарський штрафу сумі по 680 грн. за кожен випадок порушення, а всього на суму 6800,00грн..

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач, покликаючись на незаконність та порушення процедури при прийнятті оскаржуваних постанов, вважає, що такі підлягають скасуванню.

Крім того, представник позивача вказує на те, що під час проведення перевірки водій транспортного засобу – ОСОБА_2 повідомляв посадових осіб відповідача про те, що у період з 29.06.2020 по 08.07.2020, транспортний засіб SCANIA номерний знак НОМЕР_1 , перебував на території ТОВ «Бодекс-Україна» (м.Кременчуг вул..Київська,76) у зв`язку із проведенням технічного обслуговування . Натомість даний факт, при складанні акту перевірки, посадовими особами Укртрансбезпеки був залишений поза увагою.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з п. п. 2, 3 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (п. 14 Порядку № 1567).

Відповідно до п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Судом встановлено, що позивач є іноземним перевізником, що зареєстрований на території Республіки Польща.

Відповідно до абз. 5 ст. 53 Закону № 2344-ІІІ при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати: дозвіл України; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

Абзацом 8 ст. 53 Закону № 2344-ІІІ, передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів визначено в пунктах 20-30 Порядку № 1567.

Зокрема, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20).

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (пункт 21).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22).

Згідно з матеріалами справи, в акті перевірки від 27.07.2020 № 227353 зафіксовано допущення позивачем порушень, відповідальність за які передбачена абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 11), за виконання нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, перелік яких визначений ст. 53 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 6).

Суд зауважує, що ст. 60 Закону України про «Автомобільний транспорт» передбачає, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

При цьому, зі змісту даної статті не вбачається, що управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є триваючим правопорушенням.

Заповнення щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є щоденним обов`язком водія, а тому перевірка дотримання такого обов`язку проводиться окремо за кожен день, коли водій керував відповідним транспортним засобом.

Таким чином, у разі виявлення порушення водієм зазначеного вище обов`язку уповноважена особа має право накладати штраф за кожен випадок такого порушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2019 у справі № 816/124/17, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

Відтак, твердження позивача, що здійснення автомобільних перевезень без реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв - це триваюче правопорушення, а, отже, відповідач протиправно виніс 28 постанов про накладення штрафу за одне і те ж правопорушення, - не знаходить належного правового обґрунтування.

В той же час, оцінивши повідомлені сторонами обставина та долучені до матеріалів справи докази у їх взаємозв`язку, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем процедури, встановленої Порядком № 1567, що є достатнім для визнання спірних постанов протиправними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 26 Порядку № 1567).

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. (пункти 27, 29).

Втім, належних та допустимих доказів завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи щодо нього, як це регламентовано п. 25 Порядку № 1567, відповідач суду не надав. При цьому, доводи позивача щодо неповідомлення його про розгляд справи відповідачем не спростовані.

Більше того, письмовими доказами долученими до матеріалів справи підтверджується, що розгляд справи Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області та прийняття оскаржуваних постанов про застосування адміністративно-господарських санкцій було здійснено в день складення акту про виявлені порушення – 27.07.2020.

Отже, контролюючий орган створив умови, за яких перевізник з об`єктивних причин не міг дізнатися та взяти участь у розгляді справи про накладення на нього штрафу.

Наведене дає суду підстави для висновку, що справа про притягнення позивача до відповідальності розглядалася без відома та інформування останнього, що позбавило його права бути присутнім під час розгляду справи, висловити заперечення, подати докази на спростування висновків акту перевірки.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), зокрема у п.58 рішення у страві «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04 повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійснен ням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони Грунтуються.

Хоча п. 1 ст.б Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у страві «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія А, N 303-А, п.29).

При цьому відсутність особи на час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину в суді, та у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду у постанові від 01.03.2018 по справі №820/4810/17 адміністративне провадження №К/9901/1438/18).

Водночас, під-час розгляду справи судом, відповідачем жодним чином не спростовано посилання представника позивача на те, що протягом періоду з 29.06.2020 по 08.07.2020, транспортний засіб SCANIA номерний знак НОМЕР_1 , перебував на території ТОВ «Бодекс-Україна» (м.Кременчуг вул..Київська,76) у зв`язку із проведенням технічного обслуговування.

Вказана інформація підтверджується довідкою ТОВ «Бронекс-Україна» №030Е від 08.07.2020.

За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін на підтвердження своїх правових позицій, суд доходить переконання, що оскаржені постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області не відповідають критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті всупереч нормам Порядку № 1567, за обставин відвертого ігнорування права особи на участь у процесі прийняття рішення, що стосується її прав та інтересів без повного зясування всіх обставин справи.

Тому позовні вимоги «SPOL-TRANS» Sp.Z.o.o. про визнання протиправними та скасування постанов від 27.07.2020 про застосування адміністративно-господарських штрафів є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Що ж стосується вимог позивача щодо зобов`язання Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області повернути сплачену суму штрафів з урахуванням комісії банку у розмірі 7400грн. судд вважає за необхідне зазначити наступне.

Повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету здійснюється виключно за процедурами, регламентованими «Порядком повернення коштів, помилково або надмірну зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182.

Пунктом 3 розділу І «Порядку повернення коштів, помилково або надмірну зарахованих до державного та місцевих бюджетів» встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Згідно пункту 5 розділу І «Порядку повернення коштів, помилково або надмірну зарахованих до державного та місцевих бюджетів», повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Пунктом 8 розділу І «Порядку повернення коштів, помилково або надмірну зарахованих до державного та місцевих бюджетів» визначено, що подання в довільній формі надається платником до органу Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

З огляду на зміст позовних вимог, позивач з поданням до органу Казначейства разом із заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету ще не звертався. Таким чином вимоги позивача в цій частині є передчасними та не підлягають до задоволення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог «SPOL-TRANS» Sp.Z.o.o., лише в частині що стосується визнання протиправним та сасування рішень відповідача, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1051,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов «SPOL-TRANS» Sp.Z.o.o (97-420, Республіка Польща, Лодзинське воєводство, Щерців регіон 101685729, село Залужне, 13-А, NIP 7692221091) до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (33013, Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Небесної Сотні, 34; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів винесених Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області №№: 204967; 204968; 204969; 204970; 204971; 204972; 204973; 204974; 204975; 204976 від 27.07.2020.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь «SPOL-TRANS» Sp.Z.o.o за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області судовий збір в сумі 1051,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 03 червня 2021 року

Суддя У.М. Нор