Рішення № 97420707, 04.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4948/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2021/000044/2 від 10.03.2021 року, визнання протиправною та скасування картки відмови № UA 500050/2021/00093 від 10.03.2021

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці Держмитслужби, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500050/2021/000044/2 від 10.03.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500050/2021/00093 від 10.03.2021.

Стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

У випадку задоволення даного адміністративного позову, встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати Одеську митницю Держитслужби подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 10.03.2021 року до Відділу митного оформлення №4 митного поста «Одеса-центральний» Одеської митниці ДМС України на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №23032020 від 23.03.2020 року позивачем було подано митну декларацію № UA 500050/2021/003273 із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору. Відповідачем було винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA 500050/2021/000044/2 від 10.03.2021 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 500050/2021/00093. Представник позивача зазначає, що митний орган, в якості аргументу для прийняття рішення про коригування митної вартості товару вказує, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару, а саме вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Однак, вартість на пакування та маркування включена до ціни, у зв`язку з чим ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» при митному оформленні товару не зобов`язаний був подавати ніякі інші документи щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. Також, представник позивача вважає помилковими доводи митниці щодо ненадання позивачем жодних документів про вартість перевезення, оскільки за умовами поставки CIF витрати на доставку товару покладено на продавця, а отже у даному випадку витрати на доставку не є складовими митної вартості, вони є виключно частиною ціни, яку позивач не повинен доводити. Таким чином, визначивши в зовнішньоекономічному договорі умови поставки CIF сторони передбачили, що оплату доставки здійснює виключно продавець, що виключає можливість впливу вартості перевезення на митну вартість товарів.

Також, на думку позивача, не відповідає дійсності твердження відповідача, що у копії митної декларації країни відправлення вказаний інший транспортний засіб, аніж у коносаменті, оскільки слово «GEMI» перекладається з турецького як «судно», проте назва такого судна не зазначається. Безпідставними, на думку позивача, є доводи відповідача, що в митній декларації країни відправлення зазначені інші умови поставки та ціна товару, оскільки вантаж поставлявся не за прямим контрактом, а через компанію посередника.

Позивач вважав, що надані документи у повній мірі підтверджували митну вартість товару, базувались на об`єктивних, достовірних, документально підтверджених даних, які підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.

Ухвалою суду від 05.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

06.05.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який відповідач не погоджується з позовними вимогами ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», вважає їх необґрунтованими та такими, що не належать до задоволення. Представник відповідача зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

18.05.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

23.03.2020 року між компанією «ГРИНЛАЙН КЕМИКЪЛС ЕООД с ЕИК» (Болгарія) (продавець) та ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №23032020, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець оплатити і прийняти у власність товар: бікарбонат натрію, карбонат натрію (сода кальцинована, щільна або в порошку). Кількість товару вказана в додатках до даного контракту.

Пунктами 2.1, 2.2 контракту передбачено, що ціна товару вказана в додатках до даного Контракту. Ціна товару містить: вартість товару, вартість упаковки, маркування, збереження товару, оформленню всіх необхідних товаросупровідних документів, завантаження на борт транспортного засобу, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов поставки, зазначених в кожному додатку.

На виконання умов зазначеного контракту, згідно з додатком № 28 до контракту від 22.01.2021 року, компанія ««ГРИНЛАЙН КЕМИКЪЛС ЕООД с ЕИК» поставила ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» партію товару, виробником якої є CINER IC VE DIS TICARET AS: бікарбонат натрію (кормовий сорт). Фірма виробник ETI SODA A.S. Торговельна марка ETI SODA A.S. Країна виробництва — Туреччина.

10.03.2021 року, з метою здійснення митного оформлення товару, позивач до Одеської митниці Держмитслужби подав митну декларацію № UA 500050/2021/003273 із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору.

10.03.2021 року декларант надав до митного органу пояснення № 1/10 та додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Так, ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», для підтвердження митної вартості товару, до митного оформлення було надано: сертифікат якості (certificate of quality) від 08.02.2021; пакувальний лист (Packingl ist) CD02021000000336 від 01.02.2021; коносамент (Bill of lading) № 9 від 05.02.2021; рахунок-фактура (інвойс) (commercial invoice) CD02021000000336 від 01.02.2021; навантажувальний документ (bordereau) - від 10.02.2021; сертифікат про походження товару форми A (Declaration of origin form A (GPS)) 0346809 від 01.02.2021; документ, що підтверджує вартість страхування № 167 від 05.02.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №23032020 від 23.03.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток №1 від 23.03.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток №28 від 22.01.2021; договір про надання послуг митного брокера від 22.01.2021; копія митної декларації країни відправлення № 21410300ЕХ011433 від 01.02.2021; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 26 від 12.01.2021 року.

10.03.2021 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2021/000044/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500050/2021/00093.

В обставинах прийняття Рішення зазначено, що митним органом було проведено аналіз бази даних АСМО «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії товару є більшим та становить: 0,295 дол. США за 1 кг нетто, ніж заявлено декларантом 0,245 дол. США за 1 кг нетто.

З огляду на рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2021/000044/2 від 10.03.2021 року, відповідачем були виявлені наступні розбіжності у документах, які були надані позивачем:

1) відповідно до 2 ч. 10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п 2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.03.2020 №23032020, вартість упаковки, маркування та зберігання товару включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2) вантаж поставляється на умовах CIF (Інкотермс), згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс ці умови передбачають включення до ціни вартість перевезення, жодних документів про вартість перевезення не надано, що унеможливлює визначити складові митної вартості товарів ;

3) у експортній декларації країни відправлення зазначений інший транспортний забів, ніж у коносаменті від 05.02.2021 року № 9, можливі додаткові витрати на перевантаження та пакування товару;

4) в копії митної декларації країни відправлення № 21410300ЕХ011433 зазначені інші умови поставки та ціна товару.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі – МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.

З приводу доводів відповідача, як підстави для коригування митної вартості, щодо ненадання до митного оформлення документів, що підтверджують вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням у відповідності до вимог п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Судом встановлено, що згідно з п. 2.2 контракту № 23032020 від 23.03.2020 року, ціна товару містить: вартість товару, вартість упаковки, маркування, збереження товару, оформленню всіх необхідних товаросупровідних документів, завантаження на борт транспортного засобу, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов поставки, зазначених в кожному додатку.

Тобто, з огляду на положення ст. 58 МК України, витрати на пакування додаються до митної вартості товару лише у тому випадку, коли вони не включені до ціни товару.

У даному випадку, п. 2.2 контракту № 23032020 від 23.03.2020 року чітко визначено, що ціна товару, включає в себе, у тому числі, вартість упаковки.

Визначена у додатку № 28 від 22.01.2021 року до контракту № 23032020 від 23.03.2020 року, ціна за товар включає у себе, у тому числі витрати, пов`язані із пакуванням товару, що означає, що витрати, пов`язані з пакуванням товару несе продавець, а не покупець, у зв`язку із чим, суд вважає безпідставними зауваження відповідача щодо ненадання позивачем до митного оформлення документів, що підтверджують вартість пакування.

Щодо ненадання позивачем документів на підтвердження вартості перевезення товару, суд зазначає наступне.

Згідно з п.2.2 контракту № 23032020 від 23.03.2020 року, ціна товару містить: вартість товару, вартість упаковки, маркування, збереження товару, оформленню всіх необхідних товаросупровідних документів, завантаження на борт транспортного засобу, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов поставки, зазначених в кожному додатку.

З огляду на додаток № 18 (специфікацію) від 22.01.2021 року до контракту № 23032020 від 23.03.2020 року, поставка товару здійснювалася на умовах – CIF Одеса.

Так, згідно з правилом А.3 Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції від 01.01.2011 року, за умовами перевезення CIF, Продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським (або, у відповідному випадку, внутрішнім водним) судном такого типу, що звичайно використовується для перевезення товарів з характеристиками, аналогічними визначеним у договорі купівлі-продажу.

Згідно з правилом А.6, продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6: нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4; сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.3 "а", включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна; нести витрати, пов`язані з придбанням страхування у відповідності зі статтею А.3 "б"; сплатити будь-які збори за розвантаження в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що транспортні (перевізні) документи надаються до митного оформлення, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

З огляду на п. 2.2 контракту № 23032020 від 23.03.2020 року та враховуючи, що поставка здійснювалася на умовах CIF Одеса порт, вартість перевезення вантажу включена у ціну товару, у зв`язку із чим, суд вважає безпідставними посилання відповідача щодо неможливості перевірки правильності визначення митної вартості товару, у зв`язку із ненаданням документів щодо перевезення товару.

Щодо доводів митниці про те, що у копії митної декларації країни відправлення зазначений інший транспортний засіб, ніж у коносаменті від 05.02.2021 року № 9 суд зазначає наступне.

Суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що в копії митної декларації країни відправлення № 21410300ЕХ011433 від 01.02.2021 в графі 18 та 21 вказано слово «GEMI», що перекладається з турецької як слово «СУДНО».

Назва судна, яким перевозився товар, а саме – M/V OREL-3 зазначена в Коносаменті (Bill of lading) № 9 від 05.02.2021, в Пакувальному листі (Packingl ist) CD02021000000336 від 01.02.2021 року.

Щодо доводів митного органу з приводу того, що у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення зазначені інші умови поставки та ціна товару, суд зазначає наступне.

Як вказав вище суд, підприємство позивача придбало товар у компанії «ГРИНЛАЙН КЕМИКЪЛС ЕООД с ЕИК», яка виступає посередником між ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та виробником товару CINER IC VE DIS TICARET AS (Туреччина). При цьому, товар до м. Одеси, Україна прямував безпосередньо з Туреччини, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.

Митна декларація країни відправлення від 01.02.2021 року № 21410300ЕХ011433 складена CINER IC VE DIS TICARET AS (Туреччина) із зазначенням ціни товару та умов поставки, за якими товар було реалізовано компанії «ГРИНЛАЙН КЕМИКЪЛС ЕООД с ЕИК». В свою чергу, компанії «ГРИНЛАЙН КЕМИКЪЛС ЕООД с ЕИК» продало товар ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» за іншими цінами та на інших умовах.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Зазначені висновки суду відповідають висновкам, що наведені у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем – є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості та картки відмови, що прийняті на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є такими, що належать до скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості, за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 4540,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Законом України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень суду, які орган виконавчої служби застосовує у випадку невиконання рішення суду у добровільному порядку.

Суд зазначає, що держава забезпечує виконання судових рішень, що виявляється у існуванні окремого державного інституту, який передбачає виконання рішень суду, що набрали законної сили у примусовому порядку у випадку невиконання боржниками таких рішень у добровільному порядку.

Таким чином, на думку суду, враховуючи, що рішення суду у даній справі може бути виконане у примусовому порядку на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження», а також враховуючи те, що встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення є правом суду, а не обов`язком, суд вважає, що в задоволенні клопотання позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 267-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2021/000044/2 від 10.03.2021 року, визнання протиправною та скасування картки відмови № UA 500050/2021/00093 від 10.03.2021.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500050/2021/000044/2 від 10.03.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500050/2021/00093 від 10.03.2021.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (код ЄДРПОУ 41404234) суму сплаченого судового збору в розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 копійок.

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (код ЄДРПОУ 41404234, вул. Успенська, буд. 39/1, офіс 5, м. Одеса, 65048).

Відповідач – Одеська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 04 червня 2021 року.

Суддя Н.В. Бжассо