Рішення № 97420657, 04.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3902/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

04 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.10.2020 №11/2660 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі нової довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № від 16.10.2020 №11/2660 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )судові витрати за сплату судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).

02.06.2021 року, на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій просять стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткове рішення чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткового рішення по справі №420/3902/21.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. представником позивача надано до суду:

- договір про надання правової допомоги від 27.01.2021 №558/27\01/2021; рахунок-фактура №41 від 03.02.2021, акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 11.03.2021 №1/21 за договором від 27.01.2021, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що відповідно до п.3 ч.6 ст. 12 КАС України така справа є справою незначної складності, відсутні будь-які детальні розрахунки на підтвердження факту здійснення витрат, їх обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмету спору, позивачем не надано належних доказів понесених ним витрат на правову допомогу, що є законною та вмотивованою підставою для відмови у стягненні, крім того забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені законом, тому стягнення таких витрат призведе до нецільового використання коштів.

Суд частково погоджується із думкою відповідача та встановив наступне.

Відповідно до п.3 ч.6 ст. 12 КАС, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є справою незначної складності.

Також, у матеріалах справи відсутні підтвердження фактичної сплати позивачкою витрат на правничу допомогу Адвокатському бюро Івана Хомича (квитанція, платіжне доручення,тощо), що є підставою для відмови у стягненні таких витрат. До позову додана лише квитанція №79709 про сплату судового збору в сумі 908 грн.

За умовами п. 4.1 договору від 27.01.2021 №558/27\01/2021, клієнт мав сплатити адвокатському бюро суму в розмірі 7000 грн. в строк протягом 5 робочих днів з дня підписання договору.

Таким чином, суд вважає, що фактичний обсяг витрат, які сторона сплатила у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги, не підтверджено належними та допустимими доказами, а тому приходить до висновку, що вимога про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 241-243, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Бутенко А.В.