Рішення № 97420362, 03.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5275/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови ВП №64211896 від 16.03.2021 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року №420/140/19 зобов`язано з 01 березня 2017 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно підпункту п.7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року №713), з урахуванням виплачених сум та проводити виплати без обмеження її максимального розміру.

Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії, що підтверджується рішенням №951060120170 від 07.08.2019 р. та від 26.05.2020 р. Сума боргу згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року №420/140/19 за позовом ОСОБА_1 за період з 01.03.2017 р. по 23.07.2019 р. становить 79238,22 грн.

Позивач вказав, що кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Відповідно до частини першої статті 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Бюджет Пенсійного фонду України на 2020 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 22. Після прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 22.07.2020 у справі №420/5248/19 бюджетні призначення Пенсійному фонду України на 2020 рік не переглянуті.

Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на І квартал 2021 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду.

Відтак, виплата коштів на виконання рішення суду здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Позивач вважав, що покладені судом зобов`язання виконані в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Разом з тим, 01.02.2021 року до Головного управління надійшла постанова відповідача від 20.01.2021 року про відкриття виконавчого провадження №64211896 за виконавчим листом № 420/140/19, виданим 02.08.2019 року.

На її виконання Головним управлінням відповідачу надано Довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду від 09.02.2021 № 1500-0401-5/15029 з інформацією щодо виконання рішення суду.

Проте, постановою відповідача від 16.03.2021 ВП №64211896 за невиконання вищезазначеного рішення суду на Головне управління накладено штраф.

Позивач зазначив, що неповне виконання Головним управлінням рішення суду пов`язане з поважною причиною, а саме: з наявністю чіткого механізму виплати відповідного боргу. До того ж, наявні обставини ніяк не залежать від волі управління.

На думку позивача, накладення штрафу є безпідставним та неправомірним, та його стягнення призведе до збитків бюджету Пенсійного Фонду України.

Ухвалою від 19.04.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27 квітня 2021 року о 09:30 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 . Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 26 квітня 2021 року до 17:00 год. Витребувано від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №64211896. Вказано, що витребувані докази потрібно надати суду у строк до 26 квітня 2021 року до 17:00 год.

Судове засідання 27.04.2021 року перенесено на 25.05.2021 року на 11:00 год. у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

У судове засідання, призначене на 25 травня 2021 року на 11:00 год., учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача 26.05.2021 року подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач та третя особа про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

26.04.2021 року електронною поштою від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №420/140/19, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 02.08.2019 про зобов`язання Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно підпункту В пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.1992 №418 (у редакції Постанови Кабінету міністрів України від 09.08.2005 №713), з 01.03.2017 року з урахуванням раніше виплачених сум, та проводити виплати без обмеження її максимальним розміром

20.01.2021 державним виконавцем відділу відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження” винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, якою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

16.02.2021 до відділу надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області від 09.02.2021 за вих. № 1500-0401-8/15029, яким повідомлено, що Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії, що підтверджується рішенням №951060120170 від 07.08.2019 р. та від 26.05.2020 р. Сума боргу згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року №420/140/19 за період 01.03.2017 р. по 23.07.2019 р. становить 79238,22 грн. та внесена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

В обґрунтування неможливості виконати рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилається на те, що бюджетні призначення на поточний рік не переглянуті.

Однак, боржником не надано жодних доказів в підтвердження відсутності коштів для погашення заборгованості, яка виникла внаслідок проведеного перерахунку пенсії.

Відповідач вважав, що невиплата нарахованої доплати за період 01.03.2017 р. по 23.07.2019 р. в сумі 79238,22 грн. є протиправною та свідчить про невиконання рішення суду.

Таким чином, боржник був зобов`язаний повідомити державного виконавця про поважність причин невиконання та надати відповідні докази.

Оскільки виконавчим документом чітко встановлено спосіб і порядок виконання, як і Законом для виконання рішень зобов`язального характеру, підстав для визнання постанов про накладення штрафів незаконним та неправомірним не має.

Крім того, постанова про накладення штрафу є своєрідним захистом прав стягувана та стимулюванням виконання рішення суду боржником.

Відповідач зазначив, що відсутність грошових коштів у бюджеті не є підставою невиконання рішення суду, виконання чого є обов`язковим, що передбачено статтею 129-1 Конституції України.

На думку відповідача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на формальних підставах не виплачено пенсію стягувачу, оскільки рішення обов`язкове до виконання на території України.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року по справі №420/140/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі задоволено повністю. Визнано протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі підпункту В пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1992 року №418 (в редакції Постанови КМУ від 09.08.2005 року №713), з 01 березня 2017 року по даний час. Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно підпункту В пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1992 року №418 (в редакції Постанови КМУ від 09.08.2005 року №713), з 01 березня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум та проводити виплати без обмеження її максимальним розміром.

Рішення набрало законної сили 24 липня 2019 року.

20.01.2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чуб К.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64211896 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/140/19, виданим 02.08.2019 року про зобов`язання Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно підпункту В пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1992 року №418 (в редакції Постанови КМУ від 09.08.2005 року №713), з 01 березня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум та проводити виплати без обмеження її максимальним розміром (а.с. 9 зворотній бік, 10).

Боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови.

Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 24000 грн.

Листом від 09.02.2021 року за вих. №1500-0401-5/15029 ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року №420/140/19 зобов`язано з 01 березня 2017 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно підпункту п.7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року №713), з урахуванням виплачених сум та проводити виплати без обмеження її максимального розміру. Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії, що підтверджується рішенням №951060120170 від 07.08.2019 р. та від 26.05.2020 р. (справу приведено у відповідність). Сума боргу згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року №420/140/19 за позовом ОСОБА_1 за період 01.03.2017 р. по 23.07.2019 р. становить 79238,22 грн., та внесена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. У листі вказано, що пенсія працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. З огляду на положення статей 72, 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванням (далі - Закон № 1058), кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, їх використання на цілі, не передбачені Законом № 1058, забороняється. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (далі - програма 2506080). Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня. Згідно з пунктом 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень, або їх перевищення всупереч цьому кодексу чи Державному бюджету України, є порушенням бюджетного законодавства. Відповідно до частини першої статті 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Бюджет Пенсійного фонду України на 2020 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 22. Після прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 22.07.2020 у справі №420/5248/19 бюджетні призначення Пенсійному фонду України на 2020 рік не переглянуті. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2021 рік, який згідно із підпунктом 11 пункту 14 розділу VI Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Відтак, виплата коштів на виконання рішення суду здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. У листі зазначено, що покладені судом зобов`язання виконані в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (а.с. 11-12).

16.03.2021 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чуб К.О. за невиконання рішення суду на позивача було накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с. 3 зворотній бік, 4).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч. 1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року “Про виконавче провадження” (далі за текстом - Закон №1404-VIII).

Так, статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до абз.1 ч.6 ст.26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частиною 1 ст.28 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 вказаної статті у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 3 ст.63 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, Законом №1404-VIII встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду. Крім того, має бути встановлений факт невиконання рішення без поважних причин.

Як вбачається з наданої ГУ ПФУ в Одеській області відповіді від 09.02.2021 року за вих. №1500-0401-5/15029, в обґрунтування неможливості виконати рішення суду у повному обсязі ГУ ПФУ в Одеській області посилається на бюджетні призначення, які на поточний рік не переглянуті, а також на відсутність відповідних коштів, які спрямовуються на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Щодо наявності поважної причини невиконання рішення суду в повному обсязі суд зауважує, що пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року, якою було затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Постанова №649), втратили чинність на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 640/5248/19, яка набрала законної сили 22.07.2020 року.

Тобто, з 22.07.2020 року лише внесення боржником інформації про виконання рішення по справі №420/140/19 до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, не є підтвердженням вчинення боржником усіх можливих та залежних від нього дій для виконання судового рішення.

В такому випадку позивач зобов`язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин, зокрема, через відсутність коштів, як на те посилається позивач. Проте таких доказів позивач державному виконавцю не надав.

Повна відсутність інформації у державного виконавця щодо обсягу коштів, які надішли на виконання судових рішень, обсягу коштів, які сплачені позивачем стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили, свідчить про непрозорість процесу задоволення позивачем вимог стягувачів у виконавчих провадженнях та робить неможливим для державного виконавця оцінити поважність причини невиконання судового рішення в конкретному виконавчому провадженні ВП № 64211896. При цьому обов`язок доведення поважності причини невиконання у повному обсязі судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні та переконливі докази наявності такої поважної причини.

При цьому позивач не надав суду, як і державному виконавцю, доказів поважності причини невиконання у повному обсязі рішення суду від 13.05.2019 року по справі № 420/140/19.

Більше того, ГУ ПФУ в Одеській області не зазначено, які заходи вживалися для вирішення питання щодо виділення коштів та внесення відповідних змін до кошторису.

Наданий суду витяг з Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с. 8), сформований 03.02.2021 року та не містить відомостей про дату і час внесення рішення суду по справі № 420/140/19 до вказаного Реєстру.

Тобто боржник не підтвердив державному виконавцю, що ним ужито усіх можливих заходів для повного виконання рішення суду у справі № 420/140/19.

Таким чином, невиплата нарахованої доплати за період 01.03.2017 р. по 23.07.2019 р. в сумі 79238,22 грн. є протиправною та свідчить про невиконання ГУ ПФУ в Одеській області рішення суду по справі №420/140/19.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не виконав рішення суду без поважних причин, а тому постанова від 16.03.2021 року про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні ВП №64211896 є законною та обґрунтованою, і скасуванню не підлягає.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 268, 269, 287, п.3 розділу VI, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), про визнання протиправною та скасування постанови ВП №64211896 від 16.03.2021 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Андрухів