Ухвала суду № 97419993, 04.06.2021, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/721/21

Провадження № 1-кп/144/55/21

У Х В А Л А

04.06.2021 смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Бондарук О.П.,

при секретарі судових засідань - Сторожук О.М.,

з участю прокурора – Спіженка О.Б.,

захисника Кулинича О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та клопотання захисника Кулинича О.І. про зміну запобіжного заходу щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мишарівка Теплицького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021020110000054 від 07.04.2021 року, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до ухвали слідчого судді Теплицького районного суду від 09.04.2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 05.06.2021 року однак, судове провадження по даній справі не закінчено.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , оскільки, є достатньо підстав та ризиків, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Прокурор посилається на те, що існують достатні докази про вчинення ОСОБА_1 нового кримінального правопорушення, про підозру у вчиненні якого ОСОБА_1 повідомлено та обвинувальний акт скеровано до суду. Прокурор вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що забезпечить явку обвинуваченого до суду, і буде запобігати вчиненню інших кримінальних правопорушень, на його думку, інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Захисник Кулинич О.І. заявив клопотання про зміну його підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання або домашній арешт. В обгрунтування клопотання посилається на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачних ст. 177 КПК України, ОСОБА_1 має родину, зокрема мати похилого віку, яка перебуває на утриманні обвинуваченого, за місцем проживання характеризується позитивно, має намір офіційно працевлаштуватись, у зв`язку з чим Фермерським Господарством « ОСОБА_2 » надано довідку, якою головою вказаного ФГ гарантовано працевлаштування ОСОБА_1 . Проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 заперечив.

Обвинувачений заперечив щодо продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив змінити його на більш м`який, клопотання свого захисника підтримав.

Суд, заслухавши думку прокурора, який просить продовжити строк тримання під вартою на строк 60 днів, обвинуваченого та його захисника, які просять змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання або домашній арешт, приходить до наступного висновку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Посилання захисника та обвинуваченого про наявність у останнього наміру працевлаштуватись, утримувати рідних та стати на шлях виправлення, не є на стільки вагомими та переконливими, щоб впевнити суд про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор.

Натомість суд звертає увагу на вчинення ОСОБА_1 нового кримінального правопорушення, про підозру у вчиненні якого його повідомлено та обвинувальний акт скеровано до суду.

Суд не вправі на даному етапі судового розгляду досліджувати і оцінювати докази. На даному етапі суд тільки встановлює наявність чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для вирішення підставності продовження чи не продовження обвинуваченому запобіжного заходу.

Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.

Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, які просять застосувати захисник та обвинувачений, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задоволити, в задоволенні клопотання захисника - відмовити.

Разом з тим, при продовженні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та запобігання ризикам зазначеним в ст. 177 КПК України однак, застава визначена попередньою ухвалою, яка є чинною.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

ОСОБА_1 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, продовжити строк тримання під вартою - з 4 червня 2021 року по 4 серпня 2021 року, включно.

У задоволенні клопотання захисника Кулинича О.І. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_3 , захиснику та скерувати начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1) для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її оголошення.

Суддя