Рішення № 97419796, 02.06.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/892/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними (дії) бездіяльність Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку, яка полягає у здійсненні розрахунку та виплаті позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яку він, отримував під час проходження військової служби.

- зобов`язати Миколаївський зональний відділ Військової служби правопорядку здійснити перерахунок розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби.

- зобов`язати Миколаївський зональний відділ Військової служби правопорядку здійснити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, а саме недоплаченої її частини однією сумою у розмірі 5711,98 гривень.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також витребувано у відповідача докази (а.с.43).

Ухвалою суду від 05 травня 2021 у відповідача повторно витребувано докази (а.с.52-53).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 28.04.2020 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 по справі №340/3022/19, Миколаївським зональним відділом Військової служби правопорядку, на розрахунковий рахунок позивача було перераховано грошові кошти у розмірі 9519,65 грн. у якості грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік. Проте, на переконання представника, вказана грошова компенсація була нарахована та виплачена без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України”. Вказував, що не погоджуючись з розміром грошової компенсації, позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив перерахувати та виплатити грошову компенсацію, включивши під час її розрахунку до складу грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду. Однак, не отримавши відповіді, звертається до суду за захистом своїх порушених прав.

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи викладені у письмових заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Миколаївському зональному відділі Військової служби правопорядку.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 по справі №340/3022/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31 серпня 2017 року. Зобов`язано Миколаївський зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31 серпня 2017 року (а.с.13-16). Судове рішення набрало законної сили 17.03.2020.

На виконання вищевказаного судового рішення, відповідачем нарахована та 28.04.2020 виплачена позивачу на картковий рахунок грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31 серпня 2017 року в розмірі 9519,65 грн., про що свідчить копія виписки з його розрахункового рахунку, виданої АТ КБ “ПриватБанк” (а.с.17).

Позивач зазначає, що вказана грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, Миколаївським зональним відділом Військової служби правопорядку була розрахована та виплачена йому без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України”. У зв`язку з цим, 21.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок грошової компенсації з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату. Вказана заява отримана відповідачем, проте відповіді на неї не надано (а.с.22-24, 25-26).

Згідно розрахунку суми грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій ОСОБА_1 за період з 2015 року по 2017 рік, судом встановлено, що до грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.08.2017 увійшли такі його складові: посадовий оклад – 1075,00 грн., оклад за військовим званням – 130,00 грн., надбавка за вислугу років 30% - 361,50 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 783,25 грн., за таємність 10% - 107,50 грн., премія 435% - 4676,25 грн. (а.с.64).

Отже, позивач, вважаючи наявним у нього права при розрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки враховувати щомісячну додаткову грошову винагороду, звернувся до суду з даним позовом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ (далі за текстом – Закон №2011-ХІІ).

Статтею 1 Закону №2011-ХІІ встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 12 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин 1-4 ст.9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови КМУ №1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинної на час проходження позивачем військової служби) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою КМУ від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (чинної на час проходження позивачем військової служби) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Так, судом встановлено, що позивачу під час проходження військової служби нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 60% місячного грошового забезпечення, про що свідчить довідка від 13.09.2020 №4340 (а.с.12).

Отже, ця щомісячна додаткова грошова винагорода встановлена рішенням КМУ, виплачувалася позивачу щомісяця з дня прийняття на службу до дня звільнення його з військової служби, тобто мала постійний характер та з неї відраховувалися страхові внески.

При цьому, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верхового Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Оскільки перед звільненням додаткова грошова винагорода у розмірі 60% грошового забезпечення, на підставі Постанови КМУ № 889, нараховувалась і виплачувалась позивачу щомісяця, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.

До того ж, суд враховує, що Верховний Суд України у постанові від 20.10.2015 року по справі №21-2942а15 дійшов висновків про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Аналіз зазначеного вище дає підстави вважати, що щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким (чинна на час проходження позивачем військової служби). Розділом II вказаної Інструкції встановлені Правила виплати грошового забезпечення за період відпусток.

Згідно з п.2.1 в Інструкції військовослужбовцям, які відповідно до законодавства України мають право на відпустки із збереженням грошового забезпечення (щорічні основні відпустки, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки у зв`язку з хворобою для лікування, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, що надаються в особливий період, інші додаткові відпустки, визначені відповідними законами України), грошове забезпечення виплачується за весь період цих відпусток.

Таким чином, в силу положень статті 9 Закону № 2011-ХІІ щомісячна додаткова грошова винагорода є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій.

Як вбачається з розрахунку суми грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій ОСОБА_1 за період з 2015 року по 2017 рік, до грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.08.2017 увійшли такі його складові: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, таємність та премія (а.с.64).

При цьому, вказану компенсацію позивачу відповідачем розраховано та виплачено без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.

Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дії Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо здійснення розрахунку та виплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яку він, отримував під час проходження військової служби, є обґрунтованими.

Суд вважає, що позов в цій частині слід задовольнити, визнавши протиправними дії відповідача, та зобов`язавши останнього вчинити певні дії як спосіб захисту порушеного права позивача, а саме здійснити йому перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби.

Разом з тим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату грошової компенсації, а саме недоплаченої її частини однією сумою у розмірі 5711,98 грн., оскільки визначення конкретної суми є дискреційними повноваженнями відповідача, який здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення. Тож у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити, оскільки вони є передчасними.

Судові витрати сторонами не понесені.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку (54001, м.Миколаїв, вул.Нікольська, 30, ЄДРПОУ 08220847) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо здійснення розрахунку та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.

Зобов`язати Миколаївський зональний відділ Військової служби правопорядку здійснити перерахунок ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина