Рішення № 97419748, 04.06.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2021 року м. Київ № 320/5764/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люстерліхт РЦ» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Люстерліхт РЦ» (далі також - позивач, ТОВ «Люстерліхт РЦ») з позовом до Київської митниці ДФС (далі також - відповідач), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 05.07.2019 за №UA125000/2019/000430/2 та від 16.07.2019 за №UA125000/2019/000445/2.

Позов мотивований протиправністю рішень про коригування митної вартості товарів від 05.07.2019 за №UA125000/2019/000430/2 та від 16.07.2019 за № UA125000/2019/000445/2, якими Київська митниця ДФС відмовила ТОВ «Люстерліхт РЦ» у застосуванні методу визначення митної вартості «за ціною договору (контракту)» щодо двох партій товарів, що були імпортовані позивачем згідно згідно зовнішньоекономічного контракту № BFL-LL20190401-1 від 01.04.2019, та водночас скоригувала заявлену позивачем митну вартість за іншим - резервним методом. Позивач стверджує, що ним під час подання електроних митних декларацій № UA125110/2019/412351 від 04.07.2019 і № UA125110/2019/413023 від 15.07.2019, а також додатково за наслідками прийняття оспорюваних рішень були надані всі необхідні та достатні документи, вичерпні пояснення для підтвердження заявленої митної вартості імпортовнаих товарів. Проте, суб`єкт владних повноважень протиправно не прийняв до уваги такі документи і пояснення, залишивши протиправні рішення без змін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 відкрито провадження у справі № 320/5764/19 за вказаним позовом та дану справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

10.01.2020 підготовчому засіданні суд замінив відповідача у справі його правонаступником - Київською митницею Держмитслужби.

Відповідачем до канцелярії суду поданий відзив на позовну заяву та додаткові матеріали. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що оспорювані рішення прийнятті обґрунтовано, оскільки при здійсненні аналізу документів, поданих декларантом під час митного оформлення, виявлено, що такі документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За наведених мотивів Київська митниця ДФС дійшла висновків про наявність підстав для коригування заявленої «Люстерліхт РЦ» митної вартості товарів за іншим (резервним) методом. При цьому, додатково подані декларантом документи та письмові пояснення не усувають перелічених вище виявлених розбіжностей та не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлені митні вартості, оскільки самі не містять необхідних відомостей.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, де зазначив, що відзив відповідача жодним чином не спростовує доводів позивача та фактично дублює зміст оскаржуваних рішень.

За результатами підготовчого провадження, після вчинення всіх необхідних процесуальних дій, передбачених ч. 2 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, судом 04.02.2020 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У призначене судові засідання сторони явку своїх упоноважених представників не забезпечили. Натомість 27.02.2020 від предстаника позивача до канцелярії суду надійшло клопотання щодо здійсненн подальшого розгляду цієї справи в порядку письмового провадження, за відсуності представника товариства.

У зв?язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані сторонами у справі документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Люстерліхт РЦ» (як покупцем) і компанією «XINHUA ELECTRICAL CO., LTD OF GUANGDONG», країна реєстрації - Китай (як продавцем) був укладений зовнішньоекономічний контракт - контракт за № BFL-LL20190401-1. За умовами цього контракту продавець продає, а покупець купує товар відповідно до інвойсів, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Згідно з п. 1.2, 1.3 ст. 1 цього контракту назва, одиниці виміру і загальна кількість товару, який підлягає поставці за цим контрактом, а також асортимент, вид, номенклатура товару визначаються в інвойсі. Умови даного контракту викладені сторонами відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних з даним контрактом.

Відповідно до п. 3.1 - 3.5 ст. 3 зазначеного контракту, ціни на товар встановлюються в доларах США, які також є валютою платежів за контрактом. Загальна вартість цього контракту складається з вартості всіх конкретних партій товару і дорівнює 100 000 доларів США. Ціна за одиницю товару визначається в інвойсах. Товар поставляється окремими партіями, відповідно до інвойсів на конкретну партію товару, які узгоджуються сторонами на підставі заявки покупця. Оригінальні інвойси на конкретну партію товару відправляються засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою, з поставляємою партією товару або іншим прийнятним способом.

Згідно з п. 4.1 4.3 - 4.6, 4.8 ст. 4 цього контракту продавець здійснює поставку товарів партіями відповідного до узгодженого графіка. Умови поставки і вантажовідправник обумовлюються додатково у товаросупровідних документах, відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року. Поставка товару здійснюється морським та наземним транспортом. У день відвантаження чергової партії за узгодженим графіком продавець сповіщає про це покупця. В день отримання товару покупець сповіщає про це продавця. Товар супроводжується: комерційним інвойсом, пакувальним листом, автотранспортною накладною, книжкою МДП, коносаментом, та іншими документами відповідно до запиту покупця. Крім того, не пізніше 24-ої години з моменту відвантаження продавець зобов`язаний вислати покупцю копію інвойсу та сертифікату походження товару.

Товар вважається зданим продавцем і прийнятим покупцем за кількістю місць і виробів - згідно інвойсу, та за якістю - згідно з серитифікатом про якість.

За змістом ст. 6 контракту постачаємий товар має бути упакований та маркований відповідно до міжнародної практики.

Відповідно до п. 7.1 і 7.2 ст. 7 контратку транспортування товару має бути здійснено морським або наземним транспортом. За згодою сторін договір з перевізником на перевезення товару може бути укладений як продавцем, так і покупцем, які самостійно обирають перевізника, укладають з ним договір перевезення, оплачують фрахт судна.

Крім того, за змістом ст. 8 даного контракту ціни на товар вказуюються у відповідних інвойсах на конкретну партію товару. Покупець здійснює оплату товару у доларах США, відповідно до інвойсу. Поряд з цим умови оплати та ціни на товар можуть бути переглянуті за погодженням сторін. Оплата повинна здійснюватись безготівковим розрахунком у доларах США на валютний рахунок продавця з розрахункового рахунку покупця. Оплата може бути проведена частково або повністю відповідно до інвойсу не пізніше 180 днів з моменту поставки товару, якщо інше не зазначено у товаросупровідних документах. Датою поставки товару вважається дата оформлення ВМД. Вартість тари, маркування та упаковки включені в ціну товару.

Строк дії договору визначено з моменту його підписання сторонами та до 30.03.2020 включно, але втрачає свою силу не раніше повного виконання сторонами зобов`язань за таким контрактом.

04.07.2019 та 15.07.2020 з метою митного оформлення товару позивачем до Київської митниці ДФС були подані:

- електронну митну декларацію (далі - також ЕМД) №UA125110/2019/412351, у якій для митного оформлення задекларовано товар - «Світильник світлодіодний, що закріплюється на стелі або стіні: Світлодіодна панель LP112 36Вт, 6500К (Світильник світлодіодний, матеріал виготовлення плафону - пластик, матеріал виготовлення основи - метал, світлодіодний цоколь) - 4548 шт. Світлодіодна панель LP112 36Вт, 4000К (Світильник світлодіодний, матеріал виготовлення плафону - пластик, матеріал виготовлення основи - метал, світлодіодний цоколь) - 3000 шт., Світильник світлодіодний TL3007 18W LED BFL (TL3007 18W LED BFL (матеріали основи - метал, світлодіодний цоколь G53)- 2010 шт.», виробник - XINHUA ELECTRICAL CO., LTD OF GUANGDONG, торгівельна марка «ULTRALIGHT», країна виробництва - Китай; умови поставки - FOB SHUNDE (Китай). Загальна вартість імпортованого товару була визначена у розмірі 27 647,34 доларів США (що складало 768 321,61 грн.);

- електронну митну декларацію (далі - також ЕМД) №UA125110/2019/413023, у якій для митного оформлення задекларовано товар - «Світильник світлодіодний, що закріплюється на стелі або стіні: Світлодіодна панель LP112 36Вт, 6500К (Світильник світлодіодний, матеріал виготовлення плафону - пластик, матеріал виготовлення основи - метал, світлодіодний цоколь) - 8 300 шт.», виробник - XINHUA ELECTRICAL CO., LTD OF GUANGDONG, торгівельна марка «ULTRALIGHT», країна виробництва - Китай, умови поставки - FOB SHUNDE (Китай). Загальна вартість імпортованого товару була визначена у розмірі 27 647,34 доларів США (що складало 768 321,61 грн.).

Митна вартість зазначених партій товарів визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

Відповідно до графи 44 ЕМД №UA125110/2019/412351 та тексту відповідної картки відмови у прийнятті митної декларації на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем митному органу були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 01.04.2019 №BFL-LL20190401-1; пакувальний лист від 10.05.2019 №BFL902; рахунок-фактура (інвойс) від 10.05.2019 №BFL902; коносамент від 10.05.2019 №SHWS219050463; автотранспортна накладна (CMR) від 03.07.2019 №1080; декларація про походження товару від 10.05.2019 № BFL902; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, - довідка ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» (перевізника) про транспортні витрати від 03.07.2019 №03.07/19-1.

Відповідно до графи 44 ЕМД №UA125110/2019/413023 та тексту відовідної картки відмови у прийнятті митної декларації на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем митному органу були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 01.04.2019 №BFL-LL20190401-1; пакувальний лист від 10.05.2019 №BFL902; рахунок-фактура (інвойс) від 10.05.2019 №BFL902; коносамент від 22.05.2019 №SHWS219050462; автотранспортна накладна (CMR) від 12.07.2019 №1117; декларація про походження товару від 10.05.2019 № BFL902; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, - довідка ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» (перевізника) про транспортні витрати від 09.07.2019 №09.07/19-1.

Після подання зазначених митних декларацій позивача отримав від відповідача електронні повідомлення про необхідність подання додаткових документів: транспортні (перевізні) документи або документи, що підтверджують вартість транспортно-експедиційних послуг (заявка, рахунок, акт виконаних робіт); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У зв`язку з не наданням декларантом запитуваних документів, 05.07.2019 Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товару за №UA125000/2019/000430/2, згідно з яким вартість задекларованого у ЕМД від 04.07.2019 №UA125110/2019/412351 товару митний орган визначив із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів у розмірі 41 037,54 доларів США (далі - рішення №UA125000/2019/000430/2).

За змістом цього рішення від 05.07.2019 №UA125000/2019/000430/2 воно обгрунтоване тим, що декларантом для підтвердження митної вартості не було надано всіх документів, необхідни для підтвердження заявленої митної вартості товару, а фактично подані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості (зокрема, витрати понесені на транспортування). «...а саме: витрати понесені на транспортування (декларантом до митного оформлення не надано транспортні (перевізні) документи, передбачені умовами поставки, так як витрати на транспортування не включені у вартість товару), а надана довідка про транспортні витрати не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат. Крім того, довідка про транспортні витрати видана ТОВ «Хіллдом Логістік», а надана CMR в графі «перевізник» містить відомості щодо іншого перевізника, договір (контракт) на перевезення відсутній серед поданих документів. Разом з тим, повідомляємо, при заявлені декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FOB - SHUNDE», як це зазначено у МД, відповідно до частини 2 ст. 53 МК України, для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Крім того, пунктом 8.4 зовнішньоекономічного контракту передбачено умови оплати за товар частково або повністю, що має відображатись у інвойсі, проте інвойс не містить умов, порядку та терміну оплати. Тому, відповідно до статті 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів...З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимогам ч. 2 та 3 ст. 53, ст. 57 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Однак своєю заявою від 04.07.2019 декларант повідомив, що на даний час не має можливості надати всі запитувані додактові документи».

З огляду на наведене вище у сукупності митний орган дійшов висновку, що подані декларантом до митного оформлення разом з електронною митною декларацією документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості та, відповідно про неможливість підтвердження заявленої митної вартості.

За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо індентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст. 59, 60 Митного кодексу Українинемождиов застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведених з ним консультацій, такої інформації також не надано, щ вкилючає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у звзку з відсутністю у митниці відомостй про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 Митного кодексу України, така інформація надається декларантом або упоноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації не було надано, а у митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України та є підставою для застосування другорядного методу 2ѓ - резервного методу.

В якості джерела інформації, якою користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару за електронню митною декларацією від 04.07.2019 № UA125110/2019/412351, були дані митної декларації від 05.06.2019 № UA50006/2019/1633.

Крім того, 16.07.2019 Київська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товару за № UA125000/2019/000445/2, згідно з яким вартість задекларованого у електронній митній декларації від 15.07.2019 № UA125110/2019/413023 товару митний орган визначив із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів у розмірі 40 611,90 доларів США (далі - рішення №UA125000/2019/000445/2).

Дане рішення від 16.07.2019 № UA125000/2019/000445/2 обгрунтоване тим, що надані декларантом до митного оформлення разом з електронною митною декларацією від 15.07.2019 № UA125110/2019/413023 документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. «…за результатами опрацювання наданих до митного оформлення документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів за митною декларацією від 15.07.2019 № UA125110/2019/413023 встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, відсутні документи, що підтверджують вартість транспортно-експедиційних послуг (заявка на транспортування, сплачений рахунок, акт виконаних робіт). Також в комерційному інвойсі №BFL901 від 10.05.2019 та зовнішньоекономічному договорі (контракті) № BFL-LL20190401-1 від 01.04.2019 відсутня інформація стосовно умов поставки товару, проте ця інформація зазначена у графі МД (FOB Shunde), що не дає змоги удостовіритись та підтвердити зазначені умови поставки. Крім того, відсутня цінова інформація щодо вартості зазначеного товару (прайси, каталоги, специфікації, прейскуранти), що не дає змоги підтвердити вартість товару…. З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимогам ч. 2 та 3 ст. 53, ст. 57 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Декларантом надано лист про неможливість надання додаткових документівт та вимогу щодо винесення рішенян про коригування митної вартості без урахування термінів, передбачених ст. 53 МК України.». З огляду на наведене вище у сукупності митний орган дійшов висновку, що подані декларантом до митного оформлення разом з ЕМД документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості та, відповідно про неможливість підтвердження заявленої митної вартості.

За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо індентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст. 59, 60 Митного кодексу Українинемождиов застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведених з ним консультацій, такої інформації також не надано, щ вкилючає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у звзку з відсутністю у митниці відомостй про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 Митного кодексу України, така інформація надається декларантом або упоноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації не було надано, а у митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України та є підставою для застосування другорядного методу 2ѓ - резервного методу.

В якості джерела інформації, якою користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару за електронною митною декларацією від 15.07.2019 № UA125110/2019/413023, були дані митної декларації від 18.06.2019 № UA125110/2019/411109.

У зв`язку з прийняттям описаних вище рішень про коригування митної вартості товарів Київська митниця ДФС оформила картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA125110/2019/00249 і № UA125110/2019/00261.

Після прийняття Митницею зазначених рішень, з метою випуску товарів у вільний обіг, позивачем були подані нові митні декларації від 05.07.2019 № UA125110/2019/412485 та від 16.07.2019 № UA125110/2019/413299 відповідно, із застосуванням фінансових гарантій на суму переплати митних платежів.

При цьому, керуючсь полодженнями ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України ТОВ «Люстерліхт РЦ» подало до Київської митниці ДФС разом із супровідними листами вих №13/08/19-1 вд 13.08.2019 та вих. №09/0919-1 від 09.09.2019 пакети додаткових документів і пояснень для підтвердження заявленої митної вартості товарів. А саме засвідчені копії:

- договору від 19.01.2018 №19018-99, що був укладений між ТОВ «Люстерліхт РЦ» (Як замовником) і ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» (як виконавцем) про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів;

- додатково до договору від 19.01.2018 №19018-99 - заявок; рахунків на оплату за №2361 від 03.07.2019 і №2446 від 09.07.2019; актів надання послуг за № 2352 від 04.07.2019 і №2443 від 09.07.2019; платіжних доручень № 4828 від 09.07.2019 і №4864 від 18.07.2019;

- окреім сторінки договору від 01.01.2018 за №2018, що був укладений між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» (як замовником) та ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» (як виконавцем) про надання транспортно-експедиторських послуг з організації морського перевезення експортно імпортних та транзитних вантажів;

- окремі сторінки договору від 01.11.2018 за № 02/11-2018, що був укладений між ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» (як замовником) та компанією «Global Соontainer Lines Latvija SIA» (як виконавцем) щодо надання послуг з міжнародного морського перевезення зовнішньоторгових вантажів;

- договору від 19.03.2018 за №1903, що був укладений між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» (як замовником) і Приватним підприємством «ТРИТОН КТС» (як виконавцем) щодо надання посллуг з організації перевезень автомобільним транспортом;

- заяв про купівлю іноземної валюти від 04.04.2019 №184, від 08.07.2019 за №197 і №198, від 29.07.2019 №205, від 25.06.2019 №196

- банківської виписки по валютному рахунку № НОМЕР_1 за 05.04.2019, 26.06.2019, 09.07.2019, 30.07.2019;

- платіжного доручення в іноземній валюті №163 від 04.04.2019 і SWIFT від 05.04.2019, платіжного доручення в іноземній валюті від 25.06.2019 №173 і SWIFT від 26.06.2019, платіжного доручення в іноземній валюті від 08.07.2019 №174 і SWIFT від 09.07.2019, платіжного доручення в іноземній валюті від 29.07.2019 №180 і SWIFT від 30.07.2019;

- бухгалтерські довідки від 09.08.2019 №2 та від 30.08.2019 №7/0819, картки рахунку бухгалтерського обліку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за період з 01.01.2019 по 31.07.2019;

- експортної вантажної митної декларації КНР від 13.05.2019 за №515820190589052300, з нотаріально засвідченим перекладом;

- експортної вантажної митної декларації КНР від 23.05.2019 за №515820190589060734, з нотаріально засідченим перекладом;

- калькуляції виробника від 01.04.2019 щодо моделей товарів: LP112 (4000К/6500К), LED STRIT 9W, TL3007 18W LED BFL;

- прайс-листів виробника на умовах поставки «FOB», датованих 01.07.2019 та 01.04.2019;

- специфікацій до інвойсів від 10.05.2019 за №BFL901 і №BFL902;

- сертифікату Торгово-промислової палати Китаю від 22.07.2019 №194406ВЗ/001409 про посвідчення якості товарів;

- висновку Державного підприємства «ДЕРЖАВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО- АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР МОНІТОРИНГУ ЗОВНІШНІХ ТОВАРНИХ РИНКІВ» (вих. №221/143 від 30.07.2019), оформленого за результатами проведення цінової експертизи на імпортну поставку товарів згідно з комерційними інвойсами від 10.05.2019 за №BFL901 і №BFL902;

- довідки Торгово-промислової палати України вих. №26.06.2019 №1632/08.1-7.3 щодо відповідності цін на світильники, складеної в т.ч. за результатами поданих ТОВ «Люстерліхт РЦ» копій документів (відповідних контракту, інвойсів, специфікацій до останніх та прайс-листів) та отриманої від компанії-виробника додаткової інформації (елктронний лист-відповідь від 26.06.2019).

Проте своїми листами вих. №11016/5/10-70-19-47 від 30.08.2019 та № 12315/4/10-70-19-47 від 04.10.2019 Київська митниця ДФС повідомила позивача про відсутність підстав для скасування рішень про коригування митної вартості товарів за №UA125000/2019/000430/2 і №UA125000/2019/000445/2.

Вважаючи зазначені рішення про коригування миної вартості товарів такими, що прийняті протиправно та необґрунтовано, в порушення законних прав та інтересів позивача, останній звернувся із цим позовом до суду.

Розглядаючи спір по суті суд дійшов висновків про наступне.

За змістом ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Зокрема, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті Митного кодексу наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, в силу положень ч. 5 і 6 ст. 52 МК України декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене (ч. 8 ст. 52 цього Кодексу).

Частиною третьою ст. 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Такими додатковими документами в розумінні ч. 3 ст. 53 МК України є: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з положенням ч. 4 вказаної статті МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому, в силу ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Зокрема, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Крім того, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 МК України).

Аналіз наведених норм ст. 53 і 54 МК України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребову-вання додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Не надання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

А саме за змістом положень ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Поряд з цим, положеннями ч. 2 - 5 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У свою чергу ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як було зазначено вище по тексту цього рішення суду, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів мотивовані тим, що надані декларантом до митного оформлення документи містили не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Між тим, відповідно до ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Як свідчать наявні у справі матеріали, ТОВ «Люстерліхт РЦ» (декларант) скористалося таким правом та подало у серпні та вересні 2019 року Київській митниці ДФС разом із супровідними листами пакети додаткових документів.

Надаючи правову оцінку обгрунтованості зауважень митного органу до змісту поданих декларантом під час митного оформлення документів (з урахуванням аналізу змісту додатково поданих декларантом документів), що відповідно до тексту оспорюваних рішень були покладені у їх основу, суд зазначає наступне.

Стосовно зауважень митного органу до цінової інформації вартості товару, та про умови, порядок і терміни оплати за товар: цінова інформація щодо вартості товару безпосередньо зазначена в інвойсах від 10.05.2019 за №BFL901 і №BFL902, що відповілає положенням зовнішньоекономічного контракту.

Крім того, інформація про вартість імпортованого товару була наведена у наступних поданих декларантом документах: прайс-листах виробника від 01.04.2019 та 01.07.2019, калькуляціях виробника від 01.04.2019, специфікаціях до інвойсів, експортних вантажних митних деклараціях країни відправлення товару. При цьому, у текстах перелічених документів товар ідентифікується дещо по різному (наприклад як: LED PRISMATIC 36W 6500 або Prismatic panel 36w 6500k або Led panel prismatic 36w 6500k або (стовпчик в таблицях під назвою DESCRIPTION/Опис), а також Світлодіодна панель LP112 36Вт 6500К (стовпчик в таблицях під назвою НАЗВА)).

Згідно з поясненнями позивача, наведене пов`язано з тим, що сторони контракту від 01.04.2019 №BFL-LL20190401-1 ідентифікують товар по різному, а тому в товаросупровідних документах зазначені як англійський варіант назви товару, так і український. Український варіант назви товару в товаросупровідних документах більш інформативний та приведений у відповідність до кодів товару згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).

Як вже було встановлено судом, за умовами контракту оплата за товар мала здійснюватись покупцем відповідно до інвойсів, у безготівковій формі та з можливістю оплати частинами упродовж 180 днів з моменту поставки товару (тобто, від дати оформлення вантажної митної декларації). При цьому, суд погоджється з позицією позивача про безпідставність висновків митного органу про те, що умови, порядок та терміни оплати за товар повинні були обов`язково відображатися в текстах інвойсів, оскільки такі умови вже були узгодженя сторонами у тексті самого контракту.

На виконання та у відповідності до умов зовнішньоекономічного контратку ТОВ «Люстерліхт РЦ» здійснило 05.04.2019, 26.06.2019, 09.07.2019 ат 30.07.2019 частково оплатило вартість партії товарів в доларах США, що підтверджується наданими позивачем платіжними документами, документами бухгалтерського обліку.

Стосовно витрат понесених декларантом на транспортування за межами України та включених таких до митної вартості товару: в інвойсах від 10.05.2019 за №BFL901 і №BFL902, експортних вантажних митних деклараціях країни відправлення, калькуляціях виробника, специфікаціях до інвойсів, а також в графі 20 електронних митних деклараціях наведені відомості про умови поставки - «FOB CN SHUNDE».

Відповідно до змісту зовнішньоекономічного контракту та інвойсу від 15.07.2019 №29052 сторонами було узгоджено, що поставка спірної партії товарів від виробника (Nano-Metre Industrial Limited) з Китаю здійснювалася на адресу позивача на умовах «FOB SHANGHAI».

Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) - термін інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна у названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Даний термін може бути примінений лише для морських контейнерних перевезень.

Умови поставки FOB Інкотермс покладають на продавця обов`язки з разміщення товару на борту судна, наданого покупцем, та щодо виконання експортных митних процедур з оплатою експортних митних платежів і зборів у країні відправления для вивезення товару. При цьому, продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні митні платежі чи виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

У свою чергу покупець зобов`язаний зафрахтувати судно, оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибутті, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних митних платежів і зборів, та доставити вантаж до місця призначення.

Таким чином, ціна товару, що постачається на умовах FOB (FOB price), розуміється як контрактна (інвойсна) ціна за товар, що включає включає в себя суму вартості самого товару та експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних митних платежів і збоірв, а також вартості доставки в порт відвантаження та завантаження вантажу на борт судна без вартості перевозення (фрахта) в порт призначення.

Відповідно до п. 7.2. Контракту, договір з перевізником на перевезення товару може бути укладений як продавцем, так і покупцем, які самостійно вибирають перевізника, укладають з ним договір перевезення, оплачують фрахт судна.

Керуючись вищезазначеним, ТОВ «Люстерліхт РЦ» уклало договір №19018-99 від 19.01.2018 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів (далі - договір експедиторських послуг) з ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС».

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору експедиторських послуг ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОПСТІКС», як виконавець, зобов`язувалося за відповідну плату та за рахунок замовника (позивача) надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.

Відповідно до п. 1.2. Договору експедиторських послуг транспортно - експедиторські послуги надаються Замовнику при експортних, імпортних, внутрішніх, транзитних перевезеннях, територію інших держав або внутрішніх перевезеннях територією України.

При цьому, за умовами п.п. 2.1.1, 2.1.2 такого договору виконавець (ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС») зобов`язувався за дорученням замовника (ТОВ «Люстерліхт РЦ») організовувати перевезення вантажів замовника морським, залізничним, автомобільним, авіаційним транспортом, включаючи організацію перевалки і зберігання вантажів і контейнерів та інші операції, необхідні для виконання доручення замовника.

Виконавець укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів.

У відповідності до наведених умов договору експедиторських послуг, ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» уклало договір №2018 від 01.01.2018 з ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» про надання транспортно-експедиторських послуг з організації морського перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів.

Останнє у свою чергу уклало договір №2/11-2018 від 01.11.2018 щодо здійснення міжнародних морських перевезень зовнішньоторговельних вантажів із безпосереднім морьским перевізником - компанією «Global Container Lines Latvija SIA» (саме цією Компанією були видані коносаменти (Bill of lading) № SHWS219050463 від 10.05.2019, № SHWS219050462 від 22.05.2019.

Згідно з п.п. 3.3, 3.4 договору експедиторських послуг оплата робіт за послуги здійснюється замовником протягом 3-х календарних днів з часу пред`явлення рахунку. Розрахунки за цим Договором здійснюються відповідно до чинного законодавства України у національній валюті України, гривні в безготівковій формі, шляхом переказу відповідних грошових коштів на рахунок виконавця.

За змістом письмових пояснень позивача ТОВ «Люстерліхт РЦ» сплатило ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОПСТІКС» вартість послуг перевезення 1-ої поставки товару у розмірі 58 963,94 грн. без ПДВ (разом з ПДВ складає 61 101,90 грн.). В т.ч.: за морський фрахт за межами митної України: Лелью, Китай - Одеса, Україна у розмірі 48 274,14 грн. без ПДВ; за організацію навантажувально - розвантажувальних робіт на території України у розмірі 9 787,50 грн. без ПДВ, що разом складає 11 745,00 грн. з ПДВ; за транспортно - експедиторське обслуговування на території України у розмірі 902,30 грн. без ПДВ, що разом складає 1 082,76 грн. з ПДВ.

Крім того, ТОВ «Люстерліхт РЦ» сплатило ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОПСТІКС» за послуги перевезення 2-ої поставки товару суму коштів 61 735,26 грн. без ПДВ (що разом з ПДВ складає 63 058,02 грн.). В т.ч.: за морський фрахт за межами митної України: Шунде, Китай - Одеса, Україна у розмірі 55 121,45 грн. без ПДВ; за організацію навантажувально - розвантажувальних робіт на території України у розмірі 5 695,12 грн. без ПДВ, що разом складає 6 834,14 грн. з ПДВ; за транспортно - експедиторське обслуговування на території України у розмірі 918,69 грн. без ПДВ, що разом складає 1 102,43 грн. з ПДВ.

Наведені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи рахунками на оплату, актами надання послуг та платіжними дорученнями ТОВ «Люстерліхт РЦ».

У текстах своїх довідках про транспортні витрати від 03.07.2019 та 09.07.2019 ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОПСТІКС» підтвердило, що: вартість перевезення вантажу в контейнері №YMLU8641067 (саме цей контейнер вказаний в коносаменті №SHWS219050463 від 10.05.2019, в CMR №1980 від 03.07.2019 та у специфікації до внвойсу №BFL902 від 10.05.2019) по маршруту Лелью (Шунде), Китай - Одеса, Україна склала 48 274,14 грн.; вартість перевезення вантажу в контейнері №OOLU9441730 (саме цей контейнер вказаний в коносаменті №SHWS219050462 від 22.05.2019, в CMR №1117 від 12.07.2019 та у специфікації до інвойсу №BFL901 від 10.05.2019) по маршруту Шунде, КНР - Одеса, Україна склала 55 121,45 грн.

При цьому, як пояснив позивач у текстах своїх супровідних листах, адресованих відповілдачу, та у тексті позовної заяви до заявленої митної вартості товарів ним була включена лише вартість оплати морського фрахту за межами України. Що стосується інших транпсортних витрат (як то витрати на перевезення вантажу автомобільним транспорту з морського порту по теририторії України), то такі не включались до митної вартості товару.

Наведене було наступним чином відображено у поданих для митного оформлення деклараціях:

- митна декларація №UA125110/2019/412351 від 04.07.2019: в гр. 12 (відомості про вартість) МД зазначено 768 995,84 грн.; в гр. 22 (валюта та загальна сума за рахунком) зазначено USD 27 672,34; в гр. 23 (курс валюти) МД зазначено 26.044841. Таким чином, додавши до загальної суми товару за рахунком в грн. (п. 22 * п. 23 = USD 27 672.34 * 26.044841 = 720 721,70 грн.) у розмірі 720 721,70 грн. вартість морського фрахту за межами України 48 274,14 грн. (без ПДВ) митна вартість товару складе 768 995,84 грн. (720 721,70 грн. + 48 274,14 грн. = 768 995,84 грн.);

- митна декларація №UA125110/2019/413023 від 15.07.2019: в гр. 12 (відомості про вартість) МД зазначено 767 118,23 грн.; в гр. 22 (валюта та загальна сума за рахунком) зазначено USD 27 639,00; в гр. 23 (курс валюти) МД зазначено 25,760584. Таким чином, додавши до загальної суми товару за рахунком в грн. (гп. 22 * гр. 23 = USD 27 639,00 * 25,760584 = 711 996,78 грн.) у розмірі 711 996,78 грн. вартість морського фрахту за межами України у розмірі 55 121,45 грн. (без ПДВ) митна вартість товару складе 767 118,23 грн. (711 996,78 грн. + 55 121,45 грн. = 767 118,23грн.).

Враховуючи вище наведене, суд дійшо висновку, що у поданих позивачем до митного оформлення документах в дійності були відсутні розбіжності, про які зазначав митний орган у текстах оспорюваних рішень, та, що подані документи містили всі необхідні відомості для підтвердження заявленої митної вартості.

Поряд з цим, судом встановлено, що джерелом для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугували митні декларації від 18.06.2019 № UA125110/2019/411109 та від 05.06.2019 №UA50006/2019/1633.

Як слідує зі змісту Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598 посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Ознайомившись зі змістом цих митних декларацій суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що використане ним джерело інформації, містило достовірну та належну інформацію для визначення митної вартості товару за поданою позивачем митною декларацією.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з позицією позивача про протиправність рішень Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та відповідно карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 10.10.2019 №5109 та від 12.12.2019 №5263 підтверджено, що ТОВ «Люстрліхт РЦ» під час звернення до суду із цим позовом сплатило судовий збір у загальному розмірі 8 693,20 грн. У зв`язку з цим суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби судових витрат у вказаній сумі коштів.

Керуючись статтями 9, 11, 14, 73 - 78, 90, 132, 134, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 05.07.2019 за № UA125000/2019/000430/2, від 16.07.2019 за № UA125000/2019/000445/2.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люстерліхт РЦ» (код ЄДРПОУ 38737878, адреса: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. В. Чайки, 16) документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 8 693,20 грн. (вісім тисяч шістсот дев`яносто три гривні 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359, адреса: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.