Рішення № 97419051, 19.05.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/20147/20

категорія 111030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Скорик С.В.,

за участю: представника позивача - Котвицький С.В.,

представника відповідача - Коршак Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державнього підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Державне підприємство "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0011920502 від 21 вересня 2020 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на 297042,00 грн за платежем частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0011910502 від 21 вересня 2020 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 81506,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0011880502 від 21 вересня 2020 року, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1405700 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що не погоджується з винесеними податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Так, позивач посилається, що акт перевірки не відповідає вимогам законодавства, а саме: додатки до акта перевірки не містять підписів усіх посадових осіб, які проводили перевірку; при зміні об`єкта оподаткування відповідачем не зазначено конкретні господарські операції, первинні документи, які не були враховані під час перевірки, не вказується норма законодавства з якою пов`язана зміна об`єкта оподаткування; відсутній аналіз господарських операцій. Крім того, не отримано пояснення від представників позивача щодо наявних розбіжностей. Також в акті перевірки відсутні посилання на первинну документацію, а надані під час перевірки первинні документи не були враховані контролюючим органом. Регістри податкового обліку не були досліджені. В акті, у разі виявлення порушень, викладається їх детальний опис та зміст, із посиланням на статті Податкового кодексу України, чого контролюючим органом зроблено не було.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.01.2021 на 11:00.

Відповідно до довідки у справі 20.01.2021 о 14:00 розгляд справи не відбувся через перебуванням судді Гуріна Д.М. у відпустці. Наступне засідання призначено на 29.01.2021 на 14:00 (Том №1 а.с.102).

19.01.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (Том №1 а.с.107-110) в якому відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає наступне. Щодо невідповідності акта перевірки вимогам законодавства, у частині відсутності підписів усіх посадових осіб, відповідач зазначив, що акт перевірки є службовим документом, в якому зафіксовано виявлені під час податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення і сам по собі акт податкової перевірки та дії осіб при складенні вказаного акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення прав платника податків, крім права подати на вказаний акт зауваження. Відповідачем також зазначено, що позивачем до матеріалів позову додано акт перевірки з усіма додатками, які підписані посадовими особами відповідача, що спростовує твердження позивача про непідписання додатків до акта перевірки.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень відповідачем зазначено, що за результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки в якому зафіксовані ряд порушень позивачем податкового законодавства. Відповідачем зазначено, що підприємством, в порушення вимог податкового законодавства, до витрат було включено витрати, які не підтверджені первинними документами, чистий прибуток занижено за рахунок попередньо допущених порушень. На підставі акта були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податковим на прибуток та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку, а також збільшено суму зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності.

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 29.01.2021, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 24 лютого 2021 року на 14:00, задовольнив клопотання про виклик свідків для надання пояснень, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 29 січня 2021 року (Том №2 а.с.232-233).

24.02.2021 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на відзив на позовну заяву (Том №2 а.с.239-240).

У судовому засіданні суд ухвалою від 24.02.2021, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, відклав розгляд справи на 01.03.2021 на 15:00, задовольнивши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 24 лютого 2021 року (Том №2 а.с.241).

26.02.2021 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на відзив на позовну заяву (Том №2 а.с.244-245).

У судовому засіданні суд ухвалою від 01.03.2021, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, оголосив перерву до 22.03.2021 до 11:00, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 01.03.2021 (Том №2 а.с.252-253).

У судовому засіданні суд ухвалою від 22.03.2021, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, оголосив перерву до 12.04.2021 до 12:00, для надання часу представнику позивача для направлення запиту до Державного комітету земельних ресурсів, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 22.03.2021 (Том №3 а.с.12-13).

У судовому засіданні суд ухвалою від 12.04.2021, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, оголосив перерву до 19.04.2021 до 11:00, для надання часу представнику позивача для подачі додаткових доказів, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 12.04.2021 (Том №3 а.с.25-26).

Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2021 заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити, з підстав, що викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.04.2021 проти заявлених вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні з посиланням на доводи, які зазначені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області у період з 12.08.2020 до 20.08.2020 на підставі направлень від 11.08.2020 №1225-1227, виданих ГУ ДПС у Житомирській області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку державного підприємства «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.01.2017 по день завершення перевірки з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.07.2017 по день завершення перевірки.

За результатами перевірки складено акт №154/06-30-05-02/00698236 від 28.08.2020, за висновками якого під час перевірки Державного підприємства «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» встановлені наступні порушення:

1) п.44.1, п.44.2, ст.44, п.п.134.1.1. п.134.1 п.134 ст.134 Податкового кодексу України, ст.3, ст.4, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.6, 7, 9 положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», в результаті чого завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів у сумі 1405700 грн, в.т.ч. за 2020 рік - 1405700 грн;

2) п.44.1 п.44.2 ст.44 п.п.134.1.1. п.134.1 п.134 ст.134 Податкового кодексу України, ст.3, ст.4, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.6, 7, 9 положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 81506 грн, у тому числі за 2020 рік - 81506 грн;

3) ст.29 Бюджетного кодексу України, Закон України «Про управління об`єктами державної власності» та постанови КМУ від 23.02.2011 №138 «Про затвердження порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями», в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 297042 грн, в тому числі у 2020 році - 297042 грн (Том №1 а.с.6-69).

На підставі акта перевірки, контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 21.09.2020:

1) №0011880502, яким ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1405700 грн (Том №1 а.с.70);

2)№0011920502, яким ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» збільшено суму грошового зобов`язання на 297042 грн за платежем частина чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (Том №1 а.с.74);

3) № 0011910502, яким ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 81506 грн (Том №1 а.с.72).

Позивач, вважаючи висновки викладені в акті перевірки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Стосовно доводів позивача про порушення посадовими особами норм законодавства під час складення акта податкової перевірки та наявності недоліків під час складення акта перевірки, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок від 20 серпня 2015 року №727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 1 червня 2017 року №396 (далі - Методичні рекомендації від 1 червня 2017 року №396).

Згідно з Порядком від 20 серпня 2015 року №727 та Методичними рекомендаціями від 1 червня 2017 року №396 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Водночас платник податку за обставинами справи заперечень на акт не подавав.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (податкове повідомлення-рішення) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України).

За змістом пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №140/388/19.

Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи позивача з приводу того, що недоліки при складанні акта перевірки можуть бути підставою для скасування податкових повідомлень рішень, оскільки самі по собі не спростовують виявлені під час перевірки порушення податкового законодавства.

Щодо суті виявлених порушень та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення №0011880502 від 21.09.2020 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1214192 грн, суд зазначає наступне.

Перевіркою задекларованих в рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних стандартів фінансової звітності» показників за період з 01.01.2017 по день завершення перевірки встановлено відображення об`єкта оподаткування в сумі 388900,00 грн та від`ємне значення об`єкта оподаткування в сумі -1405700,00 грн (збиток), в тому числі: 2017 — 146000,00 грн (прибуток); 2018 — 120000,00 грн (прибуток); 2019 — 122900,00 грн (прибуток); 2020 — 1405700,00 грн (збиток). На формування цих показників мали вплив отримані доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

Свідок ОСОБА_1 головний державний ревізор-інспектор пояснив, що витрати на заробітну плату, про які зазначає позивач, не є витратами позивача.

Перевіркою повноти декларування ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.01.2017 по день завершення перевірки встановлено його заниження на 1858509,00 грн, в тому числі: 2020 — 1858509,00 грн (прибуток).

Перевіркою встановлено, що у Звіті про фінансові результати за 2020 рік (Форма №2) показник витрат, відображених в рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)», в рядку 2180 «Інші операційні витрати» завищено на 1858509,00 грн шляхом виключення до витрат у 2020 року витрат, не підтверджених первинними документами, чим порушено ст.ст.3, 4 та 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункти 6 ,7, 9 положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.199 №318 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.01.200 за №27/4248.

При співставленні даних бухгалтерського обліку, а саме журналів-ордерів «головна книга», журналів-ордерів та аналізів рахунків 131, 30, 31, 37, 63, 64, 65, 66, 79, 90, 91, 92, 94, первинних бухгалтерських документів та даних, відображених у рядку 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування» внаслідок безпідставного включення до витрат в 2020 році, а саме: в сумі 307442,00 грн (бухгалтерське проведення Д-т 79 К-т 91), в сумі 1525657,00 грн (бухгалтерське проведення Д-т 79 К-т 441), витрат в сумі 25410 грн на підставі реєстрів кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до оподаткування згідно додатку №5 до акта перевірки.

На підставі чого, уповноважені особи контролюючого органу дійшли висновку, що ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в порушення п.44.1, п.44.2, ст.44, п.п.134.1.1. п.134.1 п.134 ст.134 Податкового кодексу України, ст.3, ст.4, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.6, 7, 9 положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів у сумі 1405700 грн, в.т.ч. за 2020 рік - 1405700 грн.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

В акті перевірки (Том №1 а.с.26) зазначено, що підприємством безпідставно включено до витрат у 2020 році 307442,00 грн (бухгалтерське проведення Д-т 79 К-т 91), в сумі 1525657,00 грн (бухгалтерське проведення Д-т 79 К-т 441).

Перевіркою встановлено, що у Звіті про фінансові результати за 2020 рік (Форма №2) показник витрат, відображених в рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)», в рядку 2180 «Інші операційні витрати» завищено на 1858509,00 грн шляхом виключення до витрат у 2020 року витрат, не підтверджених первинними документами, чим порушено ст.ст.3, 4 та 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Однак, зазначені висновки не відповідають дійсності. Так, на підтвердження правомірності формування ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» витрат у 2020 році у матеріалах справи містяться наступні документи: реєстр договорів та актів переданих документів на виконання Постанови КМУ від 05.08.2009 №844 (Том №1 а.с.121-123), реєстр розрахунків на заробітну плату згідно договорів, укладених на виконання Постанови КМУ від 05.08.2009 №844 (Том №1 а.с.124, Том №2 а.с.182-195), копії договорів на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та копії актів прийому-передачі документів (Том №1 а.с.125-250, Том №2 а.с.1-181), копії видаткових накладних на купівлю паливних гранул (Том №2 а.с.196-197), копії видаткових накладних на купівлю палива (Том №2 а.с.198-226), видаткові накладні про закупівлю витратних матеріалів (паливні гранули, паливо) на суму 151157,50 грн (Том №3 а.с.1).

Перевіряючими під час проведення перевірки не взято до уваги документи, які підтверджують витрати ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на суму 1214192,54 грн, а саме: договори на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та акти переданих документів, укладених за участю ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на виконання Постанови КМУ від 05.08.2009 №844, розрахунки витрат на заробітну плату, всього на загальну суму 1214192,54 грн.

Витрати підприємства на суму 1214192,54 грн підтверджуються договорами та актами переданих документів, укладеними за участю ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на виконання Постанови КМУ №844 від 05.08.2009.

Вказані документи підтверджують правомірність заповнення ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» суми витрат в рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)», в рядку 2180 «Інші операційні витрати» в частині зазначення суми витрат у розмірі 1214192 грн.

Представник позивача пояснив, що з урахуванням суми 1214192 грн, яку за результатами перевірки "знято" з витрат, у підприємства фінансовий результат до оподаткування становить від`ємне значення, що означає, що підприємство не отримало прибутку, а відповідно і не повинно було перераховувати його частину як державне підприємство, а також сплачувати податки до бюджету. До суду надав письмові пояснення (Том №3, а.с. 4-5), у яких відобразив у порівнянні розрахунки за результатами перевірки та розрахунки у урахуванням фактичних невизнаних витрат.

Представник позивача додатково пояснив, що витрати у сумі 1214192 грн за договорами на розроблення технічної документації із землеустрою мали бути враховані податковим органом під час перевірки але безпідставно були віднесені до непідтверджених, внаслідок чого підприємству було виставлено податкові повідомлення-рішення про оплату частини чистого прибутку та податків, а тому вважає, що позовні вимоги частині скасування податкового-повідомлення рішення про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 1214192 грн мають бути задоволені, щодо позовних вимог в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 151157,50 грн, тобто на суму витрат на купівлю палива та паливних гранул не наполягав на їх задоволенні, оскільки вони не вплинуть на інтереси підприємства.

Судом встановлено, що витрати, понесені ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у 2009 році, які не було враховано податковою перевіркою, було відображено в Звітах про фінансові результати: за 2017 рік код рядка — 2050 у складі загальної суми витрат у розмірі 3416000,00 грн; за 2018 рік код рядка 2050 у складі загальної суми витрат у розмірі — 3683000,00 грн, за 2019 рік код рядка 2050 у складі загальної суми витрат у розмірі 4579200,00 грн (Том №3 а.с.7-9).

У матеріалах справи містяться листи відповіді на звернення ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів в Житомирській області від 16.02.2012 №47 (Том №3 а.с.10) та Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів від 05.10.2012 №397 (Том №3 а.с.11), якими підтверджується наявність заборгованості перед ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в сумі 1214192,54 грн на виконання робіт за укладеними договорами на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки.

Представник позивача також надав до суду відповідь Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 18.05.2021 №29-6-0.5-2527/2-21 про те, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не отримувало асигнування з Держгеокадастру для оплати виконаних робіт Державному підприємству «Житомирський науково-дослідний інститут землеустрою» згідно Постанови КМУ №844 від 05.08.2009 року "Про деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України", як наслідок Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не перераховувало Державному підприємству «Житомирський науково-дослідний інститут землеустрою» кошти в сумі 1214192,54 грн (Том №3 а.с.31).

Тобто, станом на час розгляду справи заборгованість перед підприємством існує та не заперечується Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області.

Бухгалтер підприємства ОСОБА_2 , яка була допитана судом, як свідок, у судовому засіданні підтвердила, що заборгованість в сумі 1214192,54 грн щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки згідно укладених договорів до даного часу не відшкодовано та вказана заборгованість існує з 2009 року. Але у декларації за 2020 рік вказана заборгованість податковим органом безпідставно не була врахована, внаслідок чого перевіряючі прийшли до хибного висновку про завищення витрат.

ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» також зверталось до ГУ ДПС у Житомирській області з проханням провести додаткову перевірку поданої декларації за 2020рік з урахуванням наданих первинних документів та провести коригування суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, встановленого актом перевірки №154/06-30-05-02/00698236 від 28.08.2020 (Том №3 а.с.33), однак ГУ ДПС у Житомирській області повідомило ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» листом від 14.05.2021 №8328/6/06-30-07-05 (Том №3 а.с.34) про відсутність підстав для проведення перевірки.

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем неправомірно зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму в розмірі 1214192,54 грн, а тому податкове повідомлення рішення №0011880502 від 21.09.2020 року в цій частині має бути скасовано.

Стосовно протиправності податкового повідомлення-рішення від №0011920502 від 21 вересня 2020 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на 297042,00 грн за платежем частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, суд зазначає наступне.

За період з 01.01.2017 по день завершення перевірки ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» задекларовано частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету унітарними підприємствами та їх об`єднаннями у сумі 73970,00 грн.

Перевіряючі дійшли висновку, що підприємством в порушення Закону України від 21.09.2006 №185-V «Про управління об`єктами державної власності» та Постанови КМУ від 23.02.2011 №138 «Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями» ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» занижено показник рядка 2350 «Чистий фінансовий результат» Форми №2 в сумі 292942,00 грн та в порушення вимог п.44.2 ст.44 п.п.134.1.1. п.134.1 п.134 ст.134 Податкового кодексу України, ст.3, ст.4, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.6, 7, 9 положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати» не включено витрати, не підтверджені первинними документами в 2020 році.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, з огляду на наступне.

Правові основи управління об`єктами державної власності визначені Законом України "Про управління об`єктами державної власності" від 21.09.2006 №185-V (далі - Закон №185-V).

Відповідно до частини 1 статті 11-1 цього Закону державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об`єднання зобов`язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом четвертим частини 2 статті 11-1 вказаного Закону державні комерційні підприємства та казенні підприємства, які відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, а також науково-технологічні комплекси, засновані на державній власності, зобов`язані не менш як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на провадження ініціативної наукової та науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази.

Бюджетним кодексом України, зокрема пунктом 17 частини другої статті 29 визначено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належить частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138 (далі - Порядок №138).

Пунктом 1 Порядку №138 визначено, що згідно з цим Порядком частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, а також державних підприємств "Міжнародний державний центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб`єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень; 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.

Згідно з пунктом 2 цього Порядку, частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи з даних, що відображені у рядку 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування» та в рахунках частини чистого прибутку (доходу), у ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» відсутній чистий прибуток (дохід) оскільки підприємство, з урахуванням суми витрат на виготовлення документації у розмірі 1214192,54 грн, понесло збитки.

Відповідно за відсутності доходу підприємство не зобов`язане перераховувати кошти до бюджету.

Стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0011910502 від 21.09.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 81506,00 грн, суд зазначає наступне.

У відповідності до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Статтею 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.13 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України).

Оскільки судом встановлено, що ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», з урахуванням суми витрат на виготовлення документації у розмірі 1214192,54 грн, не отримувало прибутку, а тому відповідно відсутній обов`язок сплачувати податок на прибуток в сумі 81506,00 грн, сплата якого визначена йому контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2020 №0011910502.

Беручи до уваги обставини викладені вище, суд вважає, що ГУ ДПС у Житомирській області протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0011880502 від 21 вересня 2020 року в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1214192 грн та як наслідок податкове повідомлення-рішення №0011920502 від 21 вересня 2020 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на 297042,00 грн за платежем частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також податкове повідомлення-рішення №0011910502 від 21 вересня 2020 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 81506,00 грн.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП «Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 27577,63 грн (4455,63 грн + 2102 грн + 21020 грн). У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог (податкове повідомлення - рішення №0011880502 від 21 вересня 2020 року скасоване на 86,38%) суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог, а саме у сумі 24714,70 грн (4455,63 грн + 2102 грн + 18157,07 грн - 86,38% від сплаченої суми судового збору за оскарження податкового повідомлення - рішення №0011880502 від 21 вересня 2020 року).

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити частково адміністративний позов Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (вул.Довженка, 45, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 00698236) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0011920502 від 21 вересня 2020 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на 297042,00 грн за платежем частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0011910502 від 21 вересня 2020 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 81506,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0011880502 від 21 вересня 2020 року в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1214192 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" 24714,70 грн на відшкодування витрат зі сплати судового.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 03 червня 2021 року.

Суддя Д.М. Гурін