Рішення № 97419023, 04.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2021 р. Справа№200/3271/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Шинкарьової І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій неправомірними , зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

25 березня 2021 від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) (далі Позивач) надійшла позовна заява до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) (далі Відповідач), відповідно до тексту позовної заяви, позивач просить суд:

Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) страхових виплат з 01 липня 2016 року.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити нарахування страхових виплат ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) та сплатити заборгованість по страховим виплатам з 01 липня 2016 року.

Посилаючись на порушення Конституції України, Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно не поновив та виплатив заборгованість по соціальним виплатам, як внутрішньо переміщеній особі.

26 квітня 2021 року відповідач надав відзив на адміністративний позов в якому вказав, що позивач звернувся за одержанням страхових виплат лише у березні 2021 року. Тому, за приписами частини 4 ст. 47 Закону 1105, предметом розгляду в суді може бути період не більше як три роки з дня звернення, тобто в даному випадку з березня 2018 року. Але навіть у березні 2018 року позивач до відділень управління Фонду соціального страхування України в Донецькій області не звертався, документів, які необхідні для отримання страхових виплат не надавав. Крім того вказує, що з липня 2016 року по теперішній час позивач не звертався до органів управління виконавчої Фонду соціального страхування України в Донецькій області за продовженням страхових виплат, тому страхові виплати за зазначений період не нараховувались і відсутня будь-яка заборгованість за даний період перед позивачем. Позивачем до суду не надано доказів вчинення відповідачем дій, рішень або бездіяльності щодо відмови в продовженні (відновленні) страхових виплат позивачу у період з липня 2016 року. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки право позивача на страхові виплати у спірний період мало бути реалізоване шляхом належного звернення позивача до відповідного відділення Управління ВД ФСС, розташованому на підконтрольній українській владі території.

Ухвалою від 08 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.

26 квітня 2021 року відповідачем надано клопотання щодо витребування у позивача реквізитів банківського рахунку.

Ознайомившись з даним клопотанням представник позивача надіслав на адресу суду витяг з WEB-банкінгу позивача із зазначенням номеру рахунку ( НОМЕР_2 , МФО 335106).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_3 .

Потерпілий ОСОБА_1 перебуває на обліку з 28 лютого 2008 року має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, що отримане 12 грудня 2007 року. Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до довідки від 07 лютого 2017 року № 1419104488.

Постановою відділення ВД Фонду у місті Краматорську «Про припинення щомісячної страхової виплати» від 10 липня 2016 року № 0536/10746/10746/41 припинено виплату позивачу щомісячної суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності , що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1174,65 грн. Причиною припинення вказано «Закінчення терміну дії щомісячної виплати». Виплату припинено з 01 липня 2016 року.

09 березня 2021 року позивач звернувся із заявою про продовження раніше призначеної страхової виплати.

23 березня 2021 року Краматорським міським відділенням Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області надано відповідь на запит позивача, про те, що позивач звернувся з заявою про тимчасове продовження раніше призначеної страхової виплати до Краматорського міського відділення 05.12.2014 та перебував на обліку та отримував страхові виплати на підставі довідки внутрішньо переміщеної особи від 05.12.2014 №1426/20091 з грудня 2014 року по червень 2016 року включно. Зазначає, що в липні 2015 року було сплачено нараховані та не виплачені страхові виплати за період з червня по листопад 2014 року. З 01 липня 2016 року страхові виплати було припинено у зв`язку з закінченням строку дії довідки внутрішньо переміщеної особи. Повторно до відділення за продовженням страхових виплат позивач не звертався. Що стосується наявності недоотриманих сум страхових виплат за минулий період. Відділення зазначає, що позивачу необхідно звернутися до Слов`янського відділення управління ВД Фонду соціального страхування в Донецькій області, яке є правонаступником Горлівського міського відділення у Калінінському районі.

18 березня 2021 року відповідачем на запит представника позивача надано відповідь в якому відповідач зазначає, що ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати з 01 грудня 2014 року по 30 червня 2016 року у Краматорському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. У липні 2015 року йому виплачено заборгованість за період з 01 червня 2014 року по 30 листопада 2014 року. З 01 липня 2016 року потерпілому припинено нарахування щомісячних страхових виплат у зв`язку із закінченням терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи. Надалі, ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа із заявою про продовження страхових виплат до будь-яких відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області не звертався. У зв`язку з тим, що управлінню не відомо з липня 2016 року місцезнаходження ОСОБА_1 на території підконтрольній українській владі та сам факт перебування його в живих, засоби зв`язку з ним, а сам він на зв`язок з управлінням не виходить, просимо Вас як представника, повідомити йому, що у відповідності до постанови правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 № 27 «Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб» для продовження раніше призначених страхових виплат йому необхідно до будь-якого обласного управління (відділення) подати такі документи: заяву, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копію паспорта або документа, що посвідчує особу та інше.

З наданих відповідачем відомостей про нараховані та виплачені страхові виплати відповідно до програмного забезпечення «Реєстр потерпілих» позивачу з липня 2016 року страхові виплати не нараховувались та не виплачувались.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20 жовтня 2014 року №1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).

Статтею 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” визначено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Питання щодо страхових виплат врегульовані Законом України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування”.

Відповідно до вимог ст. 46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

При цьому суд вказує, що законодавством чітко встановлено, що призначення, виплата, припинення виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням усім без виключення особам, в тому числі й особам, які вимушено перемістилися з тимчасово окупованих територій, має здійснюватися виключно на підставі норм Законів щодо соціального страхування на рівні з іншими громадянами України.

Припинення страхових виплат можливе лише за умови прийняття органом ФСС відповідного рішення та лише з підстав, визначених ст. 46 Закону № 1105-XIV.

Суд зазначає, що положеннями ст. 47 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” встановлено, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням (ч. 4 ст.47 Закону № 1105-XI). Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці" (ч. 4 ст.47 Закону № 1105-XI).

Крім того, слід зазначити, що положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення.

Статтею 14 Конвенції визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до положень Конституції України, в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України). Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (ч.2 ст.46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Як свідчить аналіз практики Європейського суду, у контексті Європейської конвенції, до майна належать, крім рухомих і нерухомих речей, також і право на пенсію (справа „Мюллер проти Австрії").

У рішенні від 8 липня 2004 року Ілашку та інші проти Молдови та Росії ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем Молдавської Республіки Придністров`я (МРП). Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суд при розгляді цієї справи враховує практику ЄСПЛ, у тому числі й рішення в справах Пічкур проти України, Ілашку та інші проти Молдови та Росії як джерело права відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначені страхові виплати.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 47 Закону № 1105-XIV, страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них; страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

Суд зазначає, що позивачу встановлена втрата працездатності безстроково, тому в даному випадку відсутні підстави для невиплати раніше призначених щомісячних страхових виплат.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про те, що невиплата належної позивачу страхових виплат з 01 липня 2016 року є протиправною, оскільки не відповідає зазначеним критеріям правомірності.

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про визнання дії протиправними щодо невиплати страхових виплат та зобов`язання нарахувати та виплатити страхові виплати за певний період.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Так при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. Таким чином, судовий збір у зазначеному розмірі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій неправомірними , зобов`язання вчинити дії , - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) страхових виплат з 01 липня 2016 року.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити нарахування страхових виплат ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) та сплатити заборгованість по страховим виплатам з 01 липня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5, код ЄДРПОУ 41325231) судовий збір у розмірі 908 грн. на користь ОСОБА_1 .

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 04 червня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя І.В. Шинкарьова