Ухвала суду № 97419004, 04.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 червня 2021 р. Справа №200/6699/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнов О.Ю., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини А0693 Національної Гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02.06.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А0693 Національної Гвардії України (код ЄДРПОУ: 26615169, місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Зелена, 38), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0693 Національної Гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки учаснику бойових дій за період з 19.01.2016 року по 23.07.2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби та відмову у виплаті вказаної компенсації;

- зобов`язати Військову частину А0693 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки учаснику бойових дій за період з 19.01.2016 року по 23.07.2019 року (станом на дату звільнення), виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0693 Національної Гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 в день звільнення з військової служби компенсації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 19.01.2016 року по 23.07.2019 року;

- стягнути з Військової частини А0693 Національної Гвардії України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.01.2016 року по 23.07.2019 року в сумі 40 000,00 грн.;

- стягнути з Військової частини А0693 Національної Гвардії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в сумі 12 400,00 грн.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та форму позовної заяви, а також доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.

Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Водночас, частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, передбачено право працівника звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Про необхідність застосування тримісячного строку позовної давнини для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався, офіційно розтлумачено і в Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.

Проте, слід мати на увазі, що відповідно до статей 3 і 221 КЗпП України в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розгляду індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності.

За приписами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України справи, що виникають з трудових правовідносин, суди розглядають у порядку цивільного судочинства. При цьому норми Цивільного кодексу України визначають загальну позовну давність тривалістю у три роки (стаття 257) та передбачають можливість установлення законом для окремих видів вимог спеціальної позовної давності (стаття 258), яка може бути скороченою або більш тривалою за загальну позовну давність.

Виходячи з цього, встановлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.

Натомість, строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Отже, строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору у частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, а тому відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі № 240/532/20 (адміністративне провадження № К/9901/14941/20).

Дана постанова прийнята повним складом судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних громадян Касаційного адміністративного суду та містить обґрунтування відступлення від вчинених раніше висновків у подібних відносинах.

У справі, що розглядається, 31.05.2021 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористанні дні додаткової відпустки та стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.01.2016 року по 23.07.2019 року, тобто з пропуском місячного строку з дня, коли дізналася про порушення своїх прав (день звільнення).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, є достатні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення її недоліків, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Позивачам необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:

надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин цього та доказів на підтвердження таких причин.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 293, 295 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А0693 Національної Гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - 10 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин цього та доказів на підтвердження таких причин.

У разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, вона повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.