Ухвала суду № 97418948, 04.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі

04 червня 2021 р. Справа №200/14379/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши клопотання представника позивача адвоката Ягічева С.О. про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

до Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»

про визнання протиправними дії та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якого просила суд визнати протиправною бездіяльність Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом); стягнути з Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 188922,66 грн. за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №42488 від 27 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» та 4000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року по справі № 200/14379/19-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» задоволено частково; визнано протиправними дії Державної установи “Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за договором банківського вкладу №42488 від 27 червня 2014 року та стягнуто з Державної установи “Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти у розмірі 188922,66 (сто вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять дві грн. 66 коп.) гривень за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №42488 від 27 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством “Комерційний Банк “Український фінансовий світ”.

Рішення суду набрало законної сили 07.04.2020 року, виконавчі листи на виконання рішення суду видано 19.08.2020 року.

25 травня 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання до суду у встановлений у двохтижневий строк звіту про виконання рішення суду, яка вмотивована тим, що для забезпечення виконанні рішення суду позивач звернулась до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державним виконавцем якого винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63213260 від 07.10.2020 року, направлену відповідачу для виконання та до відома постанову від 07.10.2020 року.

Відповідач листом від 26.10.2020 року №27-13414/20 «Про повернення виконавчого документу стягувану (мораторій)» повідомив державного виконавця, що у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно (кошти) боржника, що виключає можливість примусового виконання відповідного рішення суду, виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу на підставі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на майно, у тому числі кошти, Фонду не може бути накладений арешт, а також застосовані способи забезпечення позову.

Позивач вважає, що відповідач умисно ухиляється від виконання судового рішення.

Розгляд заяви призначено на 04.06.2021 року.

04.06.2021 року сторони повідомлені належним чином в судове засідання не з`явились про причини неявки не повідомили.

Розглянувши вказану заяву та дослідивши обставини справи, суд зазначає наступне.

Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною п`ятою статті 372 КАС України визначено, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII).

За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Проте, відповідно до ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Примусова реалізація майна юридичних осіб – це відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Відповідно ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства (установа, організація) або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Однак звернення позивача до органів, що здійснюють примусове виконання рішень судів, не звільняє відповідача від обов`язку вживати дії направлені на виконання рішення суду в самостійному порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що законодавцем встановлено право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Така позиція кореспондує висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17.

Обставини справи свідчать не лише про невиконання судового рішення тривалий час, але й про те, що позивачеві доводиться докладати значних зусиль для його виконання, а тому є підстави для висновку, що за відсутності заходу судового контролю рішення суду може залишитися невиконаним.

З огляду на викладене, заява позивача про встановлення судового контролю підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - задовольнити.

Зобов`язати Державну установу «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 14 днів з дня отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року по справі № 200/14379/19-а.

Попередити керівника Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко