Рішення № 9741851, 08.04.2010, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-553/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 квітня 2010 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Мірошніченко Л.Є.

при секретарі Колоколової Т.С.

за участю позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянськ Донецької області цивільну справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_7 за участю співвідповідача ОСОБА_8 про визнання угоди недійсною, визнання права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди , суд, -

В С Т А Н О В И В:

28.09.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_7 про визнання угоди недійсною, визнання права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди, обґрунтувавши свої доводи тим, що у 1997 році його було незаконно засуджено до 10 років позбавлення волі. Він був власником будинку в АДРЕСА_1. Через рік після позбавлення його волі рішенням Словянського міського суду від 01.06.1998 року дозволено продаж будинку та всього майна відповідачу ОСОБА_7 При розгляді даної справи він присутній не був, оскільки відбував покарання. Вказане рішення суду не отримував. Вважає, що ніхто не мав права продавати його будинок до відбуття ним покарання, а саме через 1 рік та 2 місяці після позбавлення його волі, що суперечить ст. 71 ЖК України. Відібранням та продажем будинку позивачу спричинено матеріальну шкоду у розмірі 500 000 грн. та моральну шкоду у розмірі 500 000 грн. Крім того, просить також стягнути моральну шкоду за те, що з вини відповідача 12 років йому нема де жити та він змушений скитатись, яку позивач оцінює у 1000 000 грн. Таким чином відповідач спричинив йому шкоду на загальну суму 2000000 грн. Просив зобовязати відповідача повернути йому будинок, розташований в АДРЕСА_1, у строк в продовж двох трьох місяців; стягнути з відповідача на його користь у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 500000 грн.; стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 500000 грн. та 1000000 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

26.10.2009 року подав до суду додаткову позовну заяву (а.с. 9-11), де вказує, що його будинок, розташований в АДРЕСА_1, було продано ОСОБА_7 без законних підстав, оскільки про це його, як власника, не було повідомлено. Просить суд визнати недійсною угоду купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_7; визнати за ним ОСОБА_9 право власності на вказаний будинок.

23.02.2010 року до суду надійшла додаткова позовна заява (а.с. 138-142), де позивач доповнив, що також просить визнати торги від 01.06.1998 року, відповідно яких відповідач став власником спірного будинку - недійсними, оскільки вони були проведені в порушення Інструкції про виконавче провадження, що діяла на той час, конфіскації майна, або іншого рішення стосовно вилучення його будинку та речей не було. Крім того, відповідач, як посадова особа органів внутрішніх справи (працівник міліції), не мав права приймати участь у торгах. Таким чином, позивач переконаний, що торги було проведено з порушенням Інструкції про виконавче провадження.

Ухвалою суду від 04 березня 2010 року залучена у якості співвідповідача ОСОБА_8, яка є дружиною відповідача ОСОБА_7 (а.с. 170).

Ухвалою суду від 08 квітня 2010 року провадження за даною цивільною справою в частині позовних вимог стосовно визнання торгів від 01.06.1998 року недійсними закрито, оскільки є рішення Слов»янського міськрайонного суду від 13 жовтня 2005 року, що набрало чинності на підставі в Ухвали колегії суддів судової падати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2005 року про визнання публічних торгів недійсними, ухваленому між тими самими сторонами, про той самий предмет позову і з тих самих підстав.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_10 підтримав позовні вимоги, навів доводи, аналогічні доводам позовної заяви, просив:

? визнати торги від 01.06.1998 року, відповідно яких відповідач став власником спірного будинку недійсними;

? визнати угоду купівлі-продажу від 01.06.1998 року недійсною, оскільки ОСОБА_7 придбав будинок незаконно, в порушення ч. 2 ст. 16 ЦК України;

? визнати за ним право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1,

? стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 1500000 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 500000 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності від 22 вересня 2008 року (а.с. 54), підтримав доводи та позовні вимоги позивача ОСОБА_10

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 що діє на підставі п. 6 ст. 42 ЦПК України, підтримав доводи та позовні вимоги позивача ОСОБА_10

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5, що діє на підставі п. 6 ст. 42 ЦПК України, підтримав доводи та позовні вимоги позивача ОСОБА_10

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі п. 6 ст. 42 ЦПК України, підтримала доводи та позовні вимоги позивача ОСОБА_10

В судове засідання представник позивача ОСОБА_11, що діє на підставі довіреності від 22 вересня 2008 року (а.с. 54), не з»явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою про отримання повістки (а.с. 193), причину неявки суду не повідомив, тому суд, в порядку ч. 2 ст. 169 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_6, що діє на підставі довіреностей від 23.02.2010 року та 05.03.2010 року (а.с. 191, 210), позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що рішенням Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 13 жовтня 2005 року, що набрало чинності на підставі в Ухвали колегії суддів судової падати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2005 року, вже розглядалася зазначена справа, де сторонами були ті ж самі особи, предмет був той же, з тих же підставі, тому зазначав, що відсутні правові підстави для задоволення позову. Крім того, зазначив, що позивач не навів суду доказів спричинення шкоди йому з вини відповідача, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали даної справи, цивільної справи № 2-115/05, приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 10.10.1997 року вироком Слов»янського міського суду визнаний винним та притягнутий до покарання за ст. 94 КК України ОСОБА_1 (позивач по справі) до десяти років позбавлення волі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_12 за рахунок спричинення матеріальної шкоди 750 грн. та моральної шкоди 10000 грн.

Ухвалою Судової колегії по кримінальним справам Донецького обласного суду від 02 грудня 1997 року зазначений вирок залишено без змін.

Згідно листа судового виконавця Л.І. Помазан, на виконання вироку суду від 10.10.1997 року стосовно ОСОБА_1 була описана та реалізована домобудівля за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 215 та а.с. 6 справи № 2-115/05). 01.06.1998 року судовий виконавець Слов»янського міського суду Помазан Л.І. провела продаж з публічних торгів домобудівлі за адресою АДРЕСА_1, де приймав участь також і ОСОБА_14, і будинок був проданий саме йому за 9350 грн. (а.с. 97 та а.с. 30 справи № 2-115/05).

Приватним нотаріусом Слов»янського міського нотаріального округу ОСОБА_15, відповідно до ст. 398 ЦПК України (в редакції 1963 року) на підставі копії акту про продаж будинку з прилюдних торгів від 01.06.1998 року, посвідчено, що ОСОБА_7, відповідачу по справі, належить право приватною власності на жилий будинок за адресою АДРЕСА_1, про що було видано Свідоцтво 05.06.1998 року та зареєстровано в КП «БТІ» м. Слов»янська 10.06.1998 року під реєстраційним № 16834/20 (а.с. 7 справи № 2-115/05).

Відповідно до листа № 6829 від 07.05.2005 року(а.с. 211 та 74 справи № 2-115/05) 05.04.2000 року до установи ИК-32, де ОСОБА_1 відбував покарання надійшло повідомлення № 1121 з прокуратури м. Слов»янська від 29.03.2000 року, у якому було роз»яснено ОСОБА_1, що майно, відповідно вироку, направлене на відшкодування шкоди та на підставі цього судовим виконавцем реалізоване. ОСОБА_1 з повідомленням ознайомлений 05.04.2000 року.

17.05.2005 року до Слов»янського міськрайонного суду звернувся прокурор м. Слов»янська в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про визнання публічних торгів недійсними з підстав порушення порядку проведення торгів судовим виконавцем. Рішенням Слов”яського міськрайонного суду Донецької області від 13 жовтня 2005 року (а.с. 201-202), що набрало чинності відповідно до ухвали колегії суддів судової падати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2005 року (а.с. 203), відмовлено у задоволенні позовних вимог та встановлено, що підстави для задоволення позову відсутні. Крім того, позивачем ОСОБА_1 пропущений строк позовної давності, оскільки останній був повідомлений про продаж його будинку 05 квітня 2000 року, доказів поважності причин пропуску строку позивач та прокурор не навели.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирішуючи питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки ті підстави, які позивач зазначає на обґрунтування своїх вимог: незаконність проведення публічних торгів, вже були предметом розгляду при вирішенні питання про визнання недійсними прилюдних торгів від 01.06.1996 року. Інших підстав позивач не навів.

Вирішуючи питання стосовно визнання за позивачем права власності на будинок за адресою АДРЕСА_1, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонено законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 придбав будинок на публічних торгах, що були проведені 01.06.1998 року, які рішенням суду не були визнані недійсними, тобто ОСОБА_7 набув право власності правомірно, оскільки незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, на теперішній час власником спірного будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_7

У зв»язку з цим, підстав для задоводенні позовних вимог ОСОБА_16 про визнання за ним права власності на спірній будинок немає, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Вирішуючи питання стосовно стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1166 ЦК України, загальними підставами відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди, неправомірні дії чи бездіяльність винної в цьому особи.

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В судовому засіданні не встановлено вини відповідача у спричиненні будь-якої шкоди позивачу, крім того, позивач не навів обґрунтування матеріальної та моральної шкоди, не навів підстав для її відшкодування саме з вини відповідача, таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Крім того, відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що набув чинності 1 січня 2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між позивачем та відповідачам виникли у 1998 році, до них слід застосовувати положення Цивільного кодексу України 1963 року.

Статтею 71 ЦК України (в редакції 1963 року) було встановлено строк позовної давності тривалістю у три роки.

Як вбачається з наданих суду документів до Словянського міськрайонного суду Донецької області позивач звернувся з позовною заявою до ОСОБА_7 28.09.2009 року, тоді як був повідомлений про продаж його будинку 05 квітня 2000 року.

Таким чином, строк позовної давності сплинув 05 квітня 2003 року. Позивач ОСОБА_1 не надав суду доказів наявності поважності причин пропуску цього строку, а позбавлення його волі не є поважною причиною пропуску строку позовної давності, оскільки не позбавляло позивача можливості звернутися до суду. Крім того, позивачем взагалі не ставилося питання про поновлення строку на звернення до суду.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 71, 75, 76, 80 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 328, 1166, 1167 ЦК України (в редакції 2004 року), ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 84, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_7 за участю співвідповідача ОСОБА_8 про визнання угоди недійсною, визнання права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу Словянського міськрайонного суду Донецької області у розмірі 120 грн. на р/р 31216259700004 одержувач Державний бюджет Ворошиловського району м. Донецька Код 34686537, МФО 834016 банк ГУ ДКУ у Донецькій області

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя

Словянського міськрайонного суду Мірошніченко Л.Є.