Вирок № 97416085, 03.06.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/4830/21

Кримінальне провадження № 1-кп/428/587/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бойко Н.В.,

за участю прокурора Приходько В.С.,

представника потерпілого Агафонової В.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Бендюкової А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12021136370000331 від 22.04.2021 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, українця, освіта повна загальна середня, не одруженого, має малолітню дитину, а саме сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.190 ч.1 КК України

ВСТАНОВИВ:

22.04.2021 близько 07:15 год., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем RENAULT моделі LOGAN, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , приїхав на АЗС №12/002 ПАТ «Укрнафта», що розташована за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Промислова,40 для заправки автомобіля паливом. В цей час у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, реалізуючи який, ОСОБА_1 замовив оператору АЗС №12/002 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 пальне у вигляді бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5 та газу нафтового марки А скрапленого до повного баку та пообіцяв розплатитися готівкою після заправки пальним.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 заправив вищевказаний автомобіль бензином автомобільним А-95-Євро5-Е5 об"ємом 36,64 л ринкова вартість якого становить 27,70 грн. за літр, переїхав до газової колонки та заправив автомобіль газом нафтовим скрапленим марки А об"ємом 28,85 л ринкова вартість якого становить 13,85 грн.за літр та не збираючись виконувати обіцянку розплатитися за пальне на загальну суму 1414,50 грн., покинув територію АЗС №12/002 ПАТ «Укрнафта».

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 ПАТ «Укрнафта», згідно до висновку судово-товарознавчої експертизи, спричинено майнову шкоду на суму 1414,50 гривень.

Вказаними умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст.190 ч.1 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.190 ч.1 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом дізнання кримінального проступку, викладеного в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Пояснив, що 22.04.2021 близько 07:15 год., він керуючи автомобілем приїхав на АЗС, що розташована за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Промислова,40 для заправки автомобіля паливом. Він замовив оператору АЗС №12/002 ОСОБА_3 бензин та пообіцяв розплатитися готівкою після заправки пальним. Він заправив автомобіль бензином, переїхав до газової колонки та заправив автомобіль газом та покинув територію АЗС. У скоєнному щиро кається.

У судовому засіданні представник потерпілого Агафонова В.О. просила призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом дізнання кримінального проступку при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ рекомендації №6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.190 ч.1 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, він не є інвалідом, не одружений, має малолітню дитину, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, притягався до адміністративної відповідальності.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, з урахуванням особи обвинуваченого, який вину визнав, щиро розкаявся, обставини, яка пом"якшує та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, виходячи з обставин вчиненого проступку, тяжкості його наслідків, враховуючи думку представника потерпілого, яка у судових дебатах просила призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт.

Обмежень до застосування обвинуваченому покарання у вигляді громадських робіт, згідно до ст.56 ч.3 КК України судом не встановлено.

Суд, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, виходячи з обставин вчиненого проступку, тяжкості його наслідків, враховуючи думку представника потерпілого, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого, вважає за доцільне призначити обвинуваченому мінімальний розмір громадських робіт, передбачений санкцією зазначеної статті.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь, а також випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/113-21/6169-ТВ від 24.05.2021 року, вартість якої згідно довідки №Д-19/113-21/6169-ТВ від 24.05.2021 року становить 686 грн. 48 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.ст.368-370,373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: диск з відеозаписом, два фіскальні чеки – зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/113-21/6169-ТВ від 24.05.2021 року, у сумі 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 копійок.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя Н.В.Бойко