Рішення № 97415545, 02.06.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/666/20

Провадження № 2/347/57/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої –судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

АТ КБ “ПриватБанк” звернувся до суду із позовом доОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 14.12.2017р. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 49947.91грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.5, п.2.1.1.2.6 договору, де зазначено, що клієнт дає свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, в зв”язку з чим станом на 08.12.2019р. його заборгованість становить 213109.08грн., яка складається з 276866.28грн.- заборгованість за тілом кредиту, 213109.08грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 15203.64грн.-заборгованість за простроченими відсотками, 48553.56грн.-заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит. В добровільному порядку відповідач не бажає погасити вказану суму заборгованості. А тому, просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором в сумі 213109.08грн.

Представник позивача подав до суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що позивачем розрахунки заборгованості проведені не вірно та не відповідають розрахункам, згідно яких ОСОБА_1 здійснював погашення кредиту. Також умови договору про надання банківських послуг між сторонами не узгоджувались, а тому самостійна зміна позивачем кредитного ліміту є протиправною. Нарахування та самовільне стягнення за рахунок збільшеного кредитного ліміту пені та інших платежів з подальшим переведенням цих сум в категорію заборгованість за простроченим тілом кредиту грубо порушує права та законні інтереси відповідача. Просить в позові відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши думку представника відповідача, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Статтею 530 вище вказаного кодексу визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання в строк встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 14.12.2017р. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 49947.91грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідач порушив умови кредитного договору, а згідно ст.ст.1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Статтею 1048 ЦК України стверджується, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до представленого розрахунку АТ КБ “ПриватБанк” заборгованість відповідача станом на 08.12.2019р. становить 213109.08грн., яка складається з 276866.28грн.- заборгованість за тілом кредиту, 213109.08грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 15203.64грн.-заборгованість за простроченими відсотками, 48553.56грн.-заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, представлені позивачем розрахунки є недостовірними та суперечать розрахункам, які представлені відповідачем за договором б/н від 14.12.2017р. Зокрема, наведені розрахунки не містять інформації за рахунок чого було погашено заборгованість за поточним тілом кредиту або про причини переведення даної суми заборгованості в іншу категорію зобов`язань.

Крім цього, у заяві-анкеті, підписаній сторонами, відсутні умови договору та банк не надав жодних підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг.

А тому, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. № 342/180/17.

Таким чином, враховуючи вище наведене, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ КБ “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.12.2017р. в сумі 49 947,91грн.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь позивача з відповідача слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 749,22грн.

На підставі наведеного, ст.ст.526, 530, 612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь АТ КБ “ПриватБанк”, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_2 , МФО №305299 - заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.12.2017р. в сумі 49 947 ( сорок дев`ять тисяч дев`ятсот сорок сім )грн.91коп. та 749 (сімсот сорок дев`ять) грн. 22 коп оплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк