Постанова № 97415368, 04.06.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/656/21

Провадження № 1-в/192/148/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання – Канівець Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України про встановлення адміністративного нагляду

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Краматорськ, засудженого вироком Володимир – Волинського міського суду Волинської області від 14 лютого 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, зараховано в строк відбування покарання період перебування під вартою з 28 грудня 2016 року по 04 січня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі; ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2021 року зараховано в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 08 січня 2018 року по 25 січня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі,

за участю учасників провадження:

прокурора – Смирнова А. В.,

представника ДУ «СВК №21» – Тищенка О.І.,

особи, відносно якої розглядається подання – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Мулька А.В.

Початок строку: 25.01.2018 року

Кінець строку: 04.06.2021 року

В С Т А Н О В И В :

Начальник Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» звернувся до суду з поданням про встановлення адміністративного нагляду ОСОБА_1 , посилаючись на те, що дана особа засуджена більше двох разів до позбавлення волі за умисні злочини та за тяжкі злочини, а 04 червня 2021 року звільняється з місць позбавлення волі по закінченню строку покарання. За час відбування покарання засуджений характеризується негативно, не працевлаштований на виробництві установи за власним бажанням, встановлених правил поведінки та розкладу дня не дотримується. Допустив 97 порушень режиму утримання. Заохочень не має, вперто не бажає ставати на шлях виправлення та залишається небезпечним для суспільства.

Представник ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України в судовому засіданні подання підтримав. Прокурор вважав, що існують підстави для задоволення подання з огляду на поведінку ОСОБА_1 під час відбування покарання.

ОСОБА_1 в категоричній формі заперечував проти встановлення адміністративного нагляду з посиланням на те, що порушення режиму утримання він допускав виключно з огляду на незадовільні умови тримання в колонії, а деякі порушення він взагалі не вчиняв. Також пояснив, що після звільнення він не має постійного місця проживання, а з порядком відбування покарання його ніхто не знайомив. Тому просив відмовити в задоволенні подання.

Адвокат Мулько А.В. підтримав думку ОСОБА_1 , та вважав, що наявність судимості за ст. 185 КК України не є підставою для встановлення адміністративного нагляду. Про факт не ознайомлення ОСОБА_1 з правами та обов`язками під час відбування покарання свідчать його слова, які є щирими і вірити необхідно саме їм, а не матеріалам особової справи, оскільки останні є у віданні адміністрації колонії. З посиланням на вказане просив відмовити в задоволенні подання.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, дослідивши подані матеріали та матеріали особової справи, приходить до наступних висновків.

Статтею 2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» передбачено, що адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них. Пунктом «б» ч. 1 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що адміністративний нагляд встановлюється щодо засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був засуджений вироком Краматорського міського суду Донецької області від 10 грудня 2008 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст.187, ч. 3 ст.357, ч. 1 ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Також ОСОБА_1 був засуджений вироком Володимир – Волинського міського суду Волинської області від 14 лютого 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, який було змінено ухвалою апеляційного суду Волинської області від 25 січня 2018 року.

Згідно ст. 12 КК України злочини, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України є тяжкими та умисними.

Судом встановлено, що за час відбування покарання в Державній установі «Солонянська виправна колонія (№21)» ОСОБА_1 характеризується негативно, не працевлаштований на підприємстві установи, має 97 стягнень за порушення режиму утримання, в тому числі за вживання алкоголю. Заохочень не має. З правами та обов`язками під час відбування покарання був ознайомлений під підпис (а.с. о.с. 21,22). Тому посилання ОСОБА_1 на те, що він не ознайомлювався з обов`язками під час відбування покарання суд не приймає.

Вирішуючи питання про встановлення адміністративного нагляду, суд посилається на те, що будь-яке втручання може бути виправданим відповідно до пункту 2 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо воно відповідає закону, переслідує одну або декілька законних цілей, наведених у пункті 2 ст. 8 Конвенції та є необхідним у демократичному суспільстві для досягнення будь-якої такої цілі.

Суд вважає, що втручання в право ОСОБА_1 на повагу до приватного життя ґрунтується на положеннях Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» та відповідні заходи, які просить встановити адміністрація колонії, переслідують законну мету запобігання злочинам.

Заборона ОСОБА_1 виходити з будинку (квартири) в період з 22:00 до 05:00 години та заборона відвідувати місця продажу спиртних напоїв на розлив є необхідним у демократичному суспільстві, пропорційним законній меті, яка переслідується шляхом встановлення таких заборон з огляду на те, що під час відбування покарання ОСОБА_1 допускав порушення режиму утримання, зокрема і у вигляді вживання алкоголю, що не заперечував і сам ОСОБА_1 в судовому засміданні. Перебування його в будинку (квартирі) в нічний час також буде слугувати запобіжником в частині відвідування ним закладів, де продаються спиртні напої на розлив.

Суд не приймає посилання ОСОБА_1 в тій частині, що він на даний час не може проживати за місцем своєї реєстрації з огляду на те, що будинок не приданий до житла, оскільки під час вирішення питання про встановлення адміністративного нагляду суд не визначає конкретну адресу будинку або квартири. Також суд не приймає посилання ОСОБА_1 стосовно того, що його поведінка не свідчить про те, що він не бажає стати на шлях виправлення, оскільки він не вчиняв всі ті порушення, про які зазначено у відповідній довідці, оскільки під час судового розгляду при перевірці матеріалів особової справи ОСОБА_1 судом було встановлено, що порушення мали місце, що не заперечував і сам ОСОБА_1 , пояснивши що такі порушення він вчиняв лише через незадовільні умови відбування покарання. Однак, докази про оскарження дій адміністрації колонії суду не надані, а в особовій справи відсутні.

Також суд не приймає посилання адвоката на те, що наявність судимості за ст. 185 КК України не є підставо для встановлення адміністративного нагляду, на підставі наступного.

Пунктом «б» ч. 1 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що адміністративний нагляд встановлюється щодо засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 є особою, яка засуджена за тяжкі злочини, а також одночасно є таким, що засуджений два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини. Тому суд вважає, що в даному випадку є підстави для встановлення адміністративного нагляду на строк 2 роки з огляду на поведінку ОСОБА_1 під час відбування покарання, оскільки остання свідчить про те, що він вперто не бажає стати на шлях виправлення і залишається небезпечними для суспільства.

Тому суд вважає, що підстави для встановлення адміністративного нагляду на мінімальний строк або для відмови в задоволенні подання відсутні.

Керуючись п.п. «б» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», суд

П О С Т А Н О В И В:

Подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України про встановлення адміністративного нагляду ОСОБА_1 – задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 адміністративний нагляд строком на 2 (два) роки.

Заборонити ОСОБА_1 виходити з будинку (квартири) в період з 22:00 до 05:00 години та заборонити відвідувати місця продажу спиртних напоїв на розлив.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина