Вирок № 97415163, 03.06.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/3512/21

Провадження № 1-кп/0182/874/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2021 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ступак Т.С., розглянувши в м. Нікополі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019040340002449 від 24.09.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

25.01.2021 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком - 1рік,

у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст.162 КК України

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.ОСОБА_1 , 23.09.2019 приблизно о 13 годині 00 хвилин проходив біля території домоволодіння АДРЕСА_2 , де фактично мешкає ОСОБА_2 , яке на праві приватної власності належить померлому ОСОБА_3 та, згідно довіреності №47031473 від 17.04.2018 від ОСОБА_4 , має право бути його представником, щодо ведення справи з оформлення спадкових справ. В цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до вказаного домоволодіння. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, незаконно, через огорожу проник на територію вказаного домоволодіння, після чого без відома власника та фактичного користувача шляхом пошкодження ударом ноги замку на вхідних дверях, не маючи будь-яких законних підстав, проник до приміщення будинку та продовжував там перебувати, поки його дії не були викриті ОСОБА_6 , який є сусідом ОСОБА_2 .

2.Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла особи.

Процедура

3.До суду обвинувальний акт у вказаному кримінальному проваджені надійшов із клопотанням прокурора про розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, відповідно до статті 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

4.Судом було постановлено ухвалу про розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12019040340002449 у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, в порядку статті 382 КПК.

5.Судом на підставі частини четвертої статті 107 КПК у зв`язку із тим, що відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.

Позиції учасників судового провадження

6.Разом із обвинувальним актом та матеріалами кримінального провадження від обвинуваченого ОСОБА_1 надійшла заява, яка підписана обвинуваченим у присутності захисника – адвоката Усачова О.Л., відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні та без його участі. У вказаній заяві захисником – адвокатом Усачовим О.Л. підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності (а.с.10-11).

7.Потерпілою ОСОБА_2 надано письмову заяву, в якій остання погодилась зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, при цьому зазначила, що вона ознайомлена із обмеженням права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, та погодилась із розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (а.с.9).

Оцінка суду

8.При досліджені матеріалів справи встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла не заперечує проти такого розгляду.

9.У відповідності до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 не оспорюється пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

10.Судом досліджені матеріали кримінального провадження №12019040340002449: витяг з ЄРДР від 24.09.2019 (а.п.1); витяг з ЄРДР від 24.09.2019 (а.п.7); електронний рапорт від 23.09.2019 про отримання заяви зареєстрованої ЄО за №26270 (а.п.8); протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 23.09.2019 (а.п.9); заявою ОСОБА_2 (а.п.10); протоколом огляду місця події від 23.09.2019, з фототаблицею (а.п.11-16); копіями документів підтверджуючих право власності на житловий будинок (а.п.20-29); протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.09.2019 (а.п.32-34); протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за ст. 26.09.2019 (а.п.36-38); заявою ОСОБА_1 про відмову від проведення слідчого експерименту від 27.09.2019 (а.п.47).

11.Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та дотримано.

12.Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_1 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

13.Вина ОСОБА_1 у скоєному доведена у повному обсязі, дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до жита особи.

Призначення покарання

14.При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги , відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

15.Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

16.Також, суд враховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

17.Так, обвинувачений ОСОБА_1 , нікого на утриманні не має, не працює, не одружений, не є пенсіонером чи особою з інвалідністю, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно (а.п.54), на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.п.52), раніше судимий (а.п.49, 88-90).

18.Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (п.1 ч.1 ст.66 КК України), а також визнання вини (ч.2 ст.66 КК України).

19.Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

20.З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді штрафу, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

21.Підстав для застосування ст. 69 КК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає.

22.Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

23.Судом, також встановлено, що вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.01.2021 року ОСОБА_1 було засуджено за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на три роки та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням строком на один рік.

24.З огляду на викладене, суд призначає ОСОБА_1 покарання за правилами ч.1 ст.71 КК України, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання, яке відповідатиме загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.

25.Крім того, згідно ч.3 ст.72 КК України, основні покарання у вигляді штрафу при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарання не підлягають і виконуються самостійно.

26.Тому покарання, призначене за цим вироком, та покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.01.2021 року, з урахуванням вимог ч.3 ст.72 КК України підлягають самостійному виконанню.

Мотиви ухвалення інших рішень, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

27.Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

28.Речові докази по справі відсутні.

29.Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

30.Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

31.Процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд

у х в а л и в:

1.ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.162 Кримінального кодексу України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

2.На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків до даного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.01.2021, та остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на три роки із застосуванням ст.75 КК України на строк 1 рік та штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

3.На підставі ч.3 ст.72 КК України, покарання за цим вироком та покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.01.2021 - виконувати самостійно.

4.Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не обирався.

5.Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

6.Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

7.Речові докази по справі відсутні.

8.Процесуальні витрати по справі відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя: Т. С. Ступак