Вирок № 97414879, 03.06.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2704/20

Провадження № 1-кп/175/177/20

Вирок

Іменем України

03 червня 2021 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Реброва С.О.

при секретареві Нагорічній Р.М.

за участю сторін: прокурора Нероди Д.Д.,

захисника Усенка С.М.

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

а також потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12020040440000681 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м.Тольяті, Росія, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України -

встановив:

Обвинувачена ОСОБА_1 25.05.2020 року приблизно о 19:38 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в ході сварки на ґрунті неприязних відносин після спільного вживання алкогольних напоїв зі своїм знайомим ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , взяла в ході конфлікту кухонний ніж, та тримаючи його правою рукою нанесла один удар в область черевної порожнини ОСОБА_3 , чим спричинила відповідно до висновку експерта №1013/285-Е проникаюче сліпе колото-різане поранення черевної порожнини, спричинене прижиттєво, незадовго до настання смерті, сплощеним колючо-ріжучим предметом, з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 20,0 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною близько 1,2-1,4 мм (згідно даних судово-медико-криміналістичного дослідження). Вказані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п. 2.1) і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнала повністю і пояснила, що народилась у м. Тольяті, закінчила 9 класів, має дитину. З листопада 2019 року вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 знімали кімнату у будинку АДРЕСА_2 , разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_5 . Наприкінці січня, на початку лютого із тюрми вийшов власник вказаного будинку ОСОБА_3 , після цього у будинку вони почали проживати утрьох. ОСОБА_3 часто випивав та влаштовував сварки. ЇЇ співмешканець ОСОБА_4 є інвалідом в нього немає однієї руки, та він не мав можливості чинити опір ОСОБА_3

25 травня 2020 року близько о 18:30 години до них пришли сусіди ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , і вони спільно вживали алкогольні напої, а саме горілку, об`ємом 0,5 л. Через пів години до них приєднався ОСОБА_3 , який також почав з нами випивати. В ході вживання спиртних напоїв у неї з ОСОБА_8 виник конфлікт. Останній почав нецензурною лаятися. Вона намагалася заспокоїти ОСОБА_8 , але він все одно вів себе агресивно. Потім ОСОБА_9 його заспокоїв і він пішов спати, але через деяких час ОСОБА_3 знову повернувся та почав її ображати, брати ОСОБА_10 в цей час вже пішли, а ОСОБА_11 був на подвір`ї. Після того, як вона сказала ОСОБА_8 щоб останній перестав себе так поводити, він раптово вдарив її рукою по обличчю та відштовхнув у бік. Вона розлютилася поведінці ОСОБА_8 , відштовхнула його та взяла зі столу кухонний ніж. Взявши ніж у праву руку завдала ОСОБА_8 удар в область живота. Через кілька секунд він упав на підлогу, вона підбігла до нього, одразу ж прибіг і ОСОБА_9 , та побачив, що сталось. Він кинувся до ОСОБА_3 , який лежав на підлозі, та приклав ганчірку до ножового поранення. В цей час, вона вибігла на вулицю та викликала швидку. Додатково повідомила суду, що вона в той вечір була у стані алкогольного сп`яніння, але свої дії усвідомлювала, до цього конфлікту ОСОБА_8 неодноразово коли вживав алкогольні напої починав з нею конфліктувати. Вона не мала наміру вбивати ОСОБА_12 , просила суд її суворо не карати, та призначити мінімальне покарання, та врахувати що в неї є неповнолітня дочка ОСОБА_5 .

Крім повного визнання свої провини обвинуваченою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України її провина підтверджується письмовими доказами, поясненнями свідків, показаннями потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_2 , у судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченою не має ніяких стосунків. Після смерті батьків залишилась спадщина у вигляді будинку АДРЕСА_2 , та вони з рідним братом ОСОБА_8 були його співвласниками, але брат завжди знаходився в місцях позбавлення волі, тому він впустив в будинок, що належав ОСОБА_8 проживати обвинувачену з донькою, та її співмешканця ОСОБА_13 . Грошей за оренду будинку він з них не брав. Про смерть брата дізнався після дзвінка слідчого, обставини конфлікту йому не відомі та не цікаві. Додатково повідомив суду, що його брат був людиною конфліктною та агресивною. Коли ОСОБА_8 повернувся з тюрми він сказав обвинуваченій, щоб вони вирішували питання подальшого проживання з братом. Просив призначити обвинуваченій покарання на розсуд суду.

Показаннями свідка ОСОБА_13 , який в суді пояснив, що з грудня 2019 року, він сумісно зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 та її донькою ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який їм надав ОСОБА_14 , з метою збереження цілісності будинку, так як його власник ОСОБА_12 перебував у місяцях позбавлення волі. Орендну плату з них не брали. Приблизно в кінці січня 2020 року, після відбування покарання до будинку повернувся ОСОБА_3

25.05.2020 року, він разом ОСОБА_15 на протязі всього дня перебували вдома. Повернувся ОСОБА_3 з ОСОБА_16 в нетверезому стані приблизно о 15:00 годині разом зі знайомим ОСОБА_17 , та попрохав дати їжу, при собі вони мали літрову пляшку самогону. Пообідавши та випивши спиртне, ОСОБА_17 пішов додому. Приблизно о 16:00 годині, він разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_3 стояв на порозі будинку, та всі разом палили цигарки. В цей момент ОСОБА_18 зробила ОСОБА_8 зауваження, щоб останній не приводив до будинку всіх підряд, після чого ОСОБА_8 схопив ОСОБА_18 за шию та почав її душити, при цьому сказав, що вона ніхто в будинку. Він вступився за ОСОБА_18 , на що ОСОБА_8 переключився на нього, кидався з сапою. Не заперечує що в той вечір він з ОСОБА_19 та братами ОСОБА_10 вжили пляшку горілку. Він був на подвір`ї, а ОСОБА_18 зайшла до приміщення будинку. Раптово він почув як ОСОБА_18 закричала. Забігши в будинок, а саме до прихожої кімнати, він побачив ОСОБА_8 , який лежав обличчям до гори, зліва на животі у нього було поранення. Він почав намагатись зупинити кровотечу і надати ОСОБА_8 першу допомогу, але він вже не дихав. Після чого вони викликали швидку допомогу і поліцію.

Дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження №12020040440000681, а саме:

- рапортом начальника СРПП Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Михайловського С.В. від 25.05.2020 року, зареєстрованим у той же день у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події під №8700, із якого убачається, що від оператора «102» надійшло повідомлення про те, що цього дня о 19.37 годині у м. Підгородне виявлений труп ОСОБА_3 з ножовим пораненням (а.к.п.9);

- протоколами огляду місця події та трупа від 25.05.2020 року з фото-таблицями до них, із яких убачається, що у період часу з 20.30 години до 21.15 години проведено огляд місця вчинення злочину, яким є АДРЕСА_2 , де у присутності понятих ОСОБА_20 і ОСОБА_21 виявлено труп ОСОБА_3 із тілесними ушкодженнями, а також вилучені кухонний ніж з нашаруванням РБК, газовий балон «Кобра-1», сліди РБК з підлоги (а.к.п.11,12-20);

- протоколом огляду місця події від 26.05.2020 року з фото-таблицею до нього, із якого убачається, що у період часу з 16.35 години до 16.40 години проведено огляд у КЗ «Бюро ДОР СМЕ», а саме речі померлого кофту спортивна на блискавці, брюки чорні, светр сірого кольору на передній частині якого є пошкодження тканини та сліди РБК (а.к.п.25-27);

- висновком експерта № 1013/284-Е від 26 червня 2020 року (експерт ОСОБА_22 ), із якого убачається, що при експертизі трупа ОСОБА_3 враховуючи кількість, локалізацію та характер тілесних ушкоджень виявлених на тілі потерпілого, не виключена можливість спричинення йому тілесного ушкодження у вигляді проникаючого сліпого колото-різаного поранення передньої черевної стінки за обставин зазначених підозрюваною ОСОБА_1 в ході слідчого експерименту. Але зазначити, що в ході слідчого експерименту детально не розкриті обставини за яких утворилися тілесні ушкодження у вигляді саден у лобній ділянці, на спинці носу та по передній поверхні грудної клітини. (а.к.п.129-131);

- висновком експерта № 1013/285-Е від 26 червня 2020 року (експерт ОСОБА_22 ), відповідно до якого при експертизі трупа ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з ушкодженням печінки, садна у і ділянці, на спинці носу, по передній поверхні грудної клітини по умовній серединній лінії тіла. Проникаюче сліпе колото-різане поранення черевної порожнини, спричинене прижиттєво, незадовго до настання смерті, сплощеним колючо-ріжучим предмет шириною клинка протягом поринулої частини не більше 20,0 мм, який мав гостре і обух, товщиною близько 1.2-1,4 мм. Вказані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушка за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п. 2.1) і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Садна в у лобній ділянці, на спинці носу, по передній поверхні грудної клітини по умовній серединній лінії тіла спричинені прижиттєво, незадовго до настання см механічної дії тупого твердого предмета (предметів) за механізмом удару-тертя, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно правил судово-медичного виз ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995: розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п. 2.3) і не перебуває у причинному зв`язку з настанням смерті. ОСОБА_3 в момент спричинення йому тілесних ушкоджень, розташувався передньою поверхнею тіла по відношенню до травмуючого предмета. Враховуючи морфологічний характер виявлених на тілі ОСОБА_3 тілесних вони були спричинені у короткий проміжок часу, тому визначити їх не представляється можливим. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа і виявлений етиловий концентрації 2,15%о, що по відношенню до живих осіб може відповідати середньому ступеню алкогольного сп`яніння. Смерть настала від проникаючого сліпого колото-різаного поранення черевної порожнини з ушкодженням печінки, яке ускладнилось гострою крововтратою, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупа. За життя ОСОБА_3 страждав на атеросклероз судин мозку, серця, аорти. (а.к.п.133-136);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.05.2020 року із фото-таблицею до нього, відповідно до яких ОСОБА_1 у присутності понятих і захисника детально розповіла про обставини конфлікту з ОСОБА_3 , чим і куди наносила останньому тілесні ушкодження (а.к.п.137-142);

- висновком експерта № 484/4 від 25.06.2020 року (експерт ОСОБА_23 ), відповідно до якого

на ножі (об`єкти №№1;2), представленому на дослідження, встановлена наявність крові та визначений білок людини. Епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. При цитологічному дослідженні встановлено, що кров в слідах на клинку ножа (об`єкт №1) належить особі чоловічої генетичної статі, статева належність крові в слідах на рукоятці ножа (об`єкт №2) невстановлена через недостатню кількість придатних для дослідження ядер формених елементів крові. При визначенні групової належності крові в даних слідах виявлено антиген Н ізосерологічної системи ABO. Враховуючи отримані результати цитологічних і серологічних дослідження та групові характеристики крові осіб, що проходять по даному кримінальному провадженню, можливо висловитися, що сліди крові на клинку ножа (об`єкт №1) могли походити від чоловіка (чоловіків), а на рукоятці ножа (об`єкт №2) від особи(осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи ABO, можливо і від потерпілого ОСОБА_3 , та не могли від ОСОБА_1 (а.к.п.147-150);

- висновком експерта № 485 від 29 травня 2020 року (експерт ОСОБА_24 ), відповідно до якого, кров ОСОБА_1 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, за ізосерологічною системою АВ0 (а.к.п.153-154);

- висновком експерта № 491 від 22 червня 2020 року (експерт ОСОБА_25 ), відповідно до якого, в змиві на марлю з підлоги поблизу трупу (об. №1) знайдена кров при встановленні видової приналежності якої виявлений білок крові людини, серологічним дослідженням якої виявлений тільки антиген Н. Отриманий результат не виключає приналежність крові у змиві до групи 0 з ізогемаглютинінами А і анти-В за ізосерологічною системою ABO. На підставі отриманих результатів дослідження змиву з підлоги, і урахуванням групової приналежності крові трупа ОСОБА_3 і групової приналежності крові підозрюваної ОСОБА_1 , не виключається можливій походження крові від потерпілого ОСОБА_3 , так як виявлений антиген Н відповідає груповій характеристиці його крові. Походження крові підозрюваної ОСОБА_1 виключається за груповою приналежністю за ізосерологічною системою ABO. (а.к.п.169-171);

- висновком експерта № 612-МК від 14 липня 2020 року з фото-таблицею до нього (експерт ОСОБА_26 ), згідно з яких пошкодження на шматку шкіри з передньої черевної стінки від трупа ОСОБА_27 є колото-різаною раною і заподіяне сплощеним колючо-ріжучим предметом, з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 20,0 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною близько 1,2-1,4 мм. Пошкодження на шматку шкіри з передньої черевної стінки могло бути заподіяне клинком представленого на експертизу ножа. (а.к.п.181-185);

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Суд, дотримуючись принципів змагальності сторін і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, і її дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Посилання обвинуваченої ОСОБА_1 на вчинення злочину внаслідок дії направлених на самооборону та на відсутність прямого умислу на позбавлення життя ОСОБА_3 , суд не приймає до уваги і вважає їх такими, що спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності за скоєння особливо тяжкого злочину.

Судом в ході розгляду були прийняті усі заходи для повного дослідженні усіх доказів, допиту свідків з боку сторони захисту, а саме братів ОСОБА_10 від допиту яких захисник, та обвинувачена відмовились в наслідок їх антигромадської поведінки та ігнорування викликів до суду. Судом була прийнята відмова від цих свідків, враховуючи, що вони не були свідками скоєння злочину ОСОБА_1 .

Суд не посилається у вироку на інші матеріали кримінального провадження, досліджені у судовому засіданні, оскільки вони є процесуальними документами, не доводять та не спростовують вини обвинуваченої.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про повну доведеність «поза розумним сумнівом» вини обвинуваченої у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення і необхідність призначення їй покарання, передбаченого законом.

Також міра покарання про яку просив прокурор у судових дебатах, враховуючи характер вчинення злочину, та ставлення обвинуваченої до вчинення - є суворою.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи та особу ОСОБА_1 – раніше не судимої, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває. Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 143 від 16 липня 2020 року (експерти ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ) ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого їй діяння не страждала і в теперішній час не страждає. Виявляла раніше й виявляє в теперішній час психічні й поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. Під час інкримінованого їй діяння вона могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.к.п.197-200).

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За приписом ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, обставин справи і даних про особу ОСОБА_1 її ставлення до наслідків вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності зі ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, а також думку органу обвинувачення і потерпілого щодо виду і міри покарання, суд вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах санкції ч.1 ст.115 КК України, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.

На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати відсутні.

Доля речових доказів підлягає вирішенню у відповідності зі ст.100 КПК України.

З огляду на вимоги ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту з цього майна.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 376 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років.

Строк покарання обчислювати з дня затримання згідно протоколу затримання, тобто з 25 травня 2020 року.

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Судові витрати відсутні.

Речові докази по кримінальному провадженню №12020040440000681, а саме: зрізи нігтьових пластин та змиви з обох рук, зразок крові, що запаковані у два паперових конверта, кофта спортивна, брюки чорні, светр сірий, що запаковано до полімерного пакету, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанов слідчого СВ Дніпровського РВП Гиркало М.А. від 25, 26 і 27 травня 2020 року по квитанціях під порядковими номерами, 000000750, 000000751, 000000752, 000000753, 000000716, - після набрання вироком законної сили знищити як такі, що не мають ніякої цінності;

Чорні штани, чорну футболку, сіру джинсову куртку, що запаковано до сейф-пакету №INZ 4058686, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанов слідчого СВ Дніпровського РВП Гиркало М.А. від 26 травня 2020 року по квитанції під порядковим номером 000000760 - після набрання вироком законної повернути власнику ОСОБА_1 , у разі її відмови – знищити.

Скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді від 29 травня 2020 року на кухонний ніж з нашаруванням РБК; газовий балон «Кобра-1»; сліди РБК з підлоги в кімнаті №1 які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови слідчого СВ Дніпровського РВП Гиркало М.А. від 25 травня 2020 року по квитанції під порядковим номером 000000714 – після набрання вироком законної сили знищити як такі, що не мають ніякої цінності.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій, захиснику і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим – у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя С.О. Ребров