Ухвала суду № 97414787, 02.06.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2917/21

Провадження № 2/210/1334/21

У Х В А Л А

іменем України

"02" червня 2021 р. м. Кривий Ріг

Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступак С.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника Металургійного відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Давиденко Л. про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до начальника Металургійного відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Давиденко Л. про зняття арешту з майна та просила суд зняти арешт з майна, накладеного виконавцем постановою В-2950 (09) 16.12.2009 року.

Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.

Позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог статей 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Частиною четвертою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року – 2270,00 грн.

Згідно пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908,00 грн.

При цьому позивачем в порушення вищевказаних норм при зверненні до суду судовий збір не сплачений.

Крім того, суддя зазначає, що позивач як на порушника своїх прав (відповідача) вказує начальника Металургійного відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Давиденко Л..

Водночас, за роз`ясненнями, що викладені в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03 червня 2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI).

У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

У випадку безоплатної передачі майна юридичній особі ця особа також є відповідачем у справі.

У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.

Окрім того, у відповідності до вимог статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Пред`явлена позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, а саме: позовну заяву викладено російською мовою, не вказано поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України ( для юридичних осіб , зареєстрованих за законодавством України ), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків ( для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України ( якщо такі відомості позивачу відомі); не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із посиланням на норми права, які регулюють існуючі правовідносини, не зазначені докази, які повинні підтверджувати кожну обставину, позовні вимоги потребують відповідного обґрунтування.

Окрім того, судом встановлено, що зміст позовної заяви ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, викладений російською мовою.

Відповідно до ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою; учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.11.2018 (справа № 638/17598/17, провадження № 61-26527 св 18) визнав правомірним залишення без руху позовної заяви у зв`язку із невідповідністю вимогам щодо її змісту, в тому числі і викладенням позовної заяви російською мовою, зазначивши, що державною мовою в Україні є українська мова (стаття 10 Конституції України).

Європейський суд з прав людини у рішенні «Менцен проти Латвії (заява № 71074/01) зазначив, що свобода використання мови як така не є однією з прав і свобод, які регулюються Конвенцією. Загальновизнаним є те, що не існує жорсткої лінії розмежування мовної політики від сфери, охопленої Конвенцією, а захід, вжитий в рамках такої політики, може стосуватися одного або декількох положень Конвенції. Разом з тим, фактом залишається те, що, за винятком конкретних прав, передбачених статтями 5 § 2 та 6 § 3 (а), (е), Конвенція сама по собі не гарантує права на використання певної мови при комунікації з органами державної влади або право отримувати інформацію вільно обраною мовою. Отже, за умови поваги до прав, захищених Конвенцією, кожна Висока Договірна Сторона має право регулювати та встановлювати зобов`язання щодо використання своєї офіційної мови або мов у документах, що посвідчують особу та інших офіційних документах.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З огляду на викладене, відмова в доступі до правосуддя з підстав невиконання вимог закону щодо викладення позовної заяви державною мовою, не є такою, що несумісна з гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

Таким чином, позовну заяву ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту необхідно викласти державною мовою, якою на підставі статті 10 Конституції України є українська мова.

За приписами частини другої статті 30 Цивільного процесуального кодексу України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини. Але позивачами не зазначено в позові на яке саме майно вона просить зняти арешт та не надано доказів щодо місцезнаходження майна на території, що відноситься до юрисдикції Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу. Так, в позовній заяві позивач вказує, що просить зняти арешт з майна, накладений виконавцем постановою В-2950 (09) 16.12.2009 року.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, однак до позовної заяви не долучено екземпляр для відповідача.

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 30, 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Металургійного відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Давиденко Л. про зняття арешту з майна – залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення вказаних недоліків - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута їй без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: С. В. Ступак