Вирок № 97414162, 04.06.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 04.06.2021

Справа № 937/7416/20

Провадження 1-кп/937/484/21

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря - Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020080140001976, який надійшов з обвинувальним актом, стосовно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця пос. Магдалинівка Дніпропетровської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, який тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 18.05.1995р. Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.94 КК України (1960) до 10 років позбавлення волі;

- 26.10.2006р. Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 1 ст.152 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 20.07.2010р. Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.187, ч.3 ст. 289, ст.70 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 11 років. Звільнений 10.05.2019р. по відбуттю строку покарання;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Фурманенко М.В.,

захисника обвинуваченого - адвоката Рудь Д.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2020 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчиняла розбій, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_2 через незачинені двері проник до будинку АДРЕСА_2 . Знаходячись в приміщенні вказаного будинку ОСОБА_1 здійснив напад на потерпілу ОСОБА_2 , в ході якого підійшов до потерпілої ОСОБА_2 , яка є особою похилого віку, та яка знаходилась у кімнаті вказаного будинку, після чого наніс один удар кулаком в обличчя потерпілої ОСОБА_2 та один удар ногою в область тулуба потерпілої, внаслідок вказаних ударів потерпіла ОСОБА_2 впала на підлогу.

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_1 за допомогою синтетичної мотузки почав душити потерпілу ОСОБА_2 , в ході вчинення своїх протиправних дії ОСОБА_1 висловив вимогу про передачу йому цінного майна, що знаходиться в будинку, тобто застосував насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_2 , та в обстановці, яка склалась, була сприйнята потерпілою ОСОБА_2 як реальна загроза життю та здоров`ю.

Після цього ОСОБА_1 продовжуючи свої злочині дії, направлені на заволодіння чужим майном, за допомогою мотузки прив`язав руки та ноги потерпілої ОСОБА_2 до крісла, та продовжуючи свої протиправні дії, погрожуючи застосуванням ножа, який був у ОСОБА_1 в руках, незаконно заволодів майном потерпілої ОСОБА_2 , а саме:

- мобільним телефоном Samsung, вартістю 300,00 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 , яка матеріальної цінності для потерпілої не становить;

- грошима, в сумі 1800,00гривень;

- жіночими сережками із золота 585 проби, вагою приблизно 4 грама, вартістю 7019,60 гривень;

- жіночим кільцем із золота 585 проби, вагою 8 грамів, вартістю 14039,18 гривень;

- жіночим пальто зі шкіри, вартістю 463,33 гривні;

- жіночою шубою з хутра, вартістю 666,67 гривень;

- жіночими чоботами, які для потерпілої ОСОБА_2 матеріальної цінності не становлять;

- продуктами харчування та горілчаними виробами, які для потерпілої ОСОБА_2 матеріальної цінності не становлять. Відразу, після чого, ОСОБА_1 , заволодівши вищевказаним майном з місця події зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 24288,78 гривень.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.3 ст.187 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), скоївши напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчиняла розбій, поєднаний з проникненням у житло.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні (злочині) визнав в повному обсязі, пояснивши суду, що 23.07.2020 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, він через незачинені двері зайшов до будинку АДРЕСА_2 . В одній із кімнат перебувала власниця будинку ОСОБА_2 , яка була його знайомою, він підійшов до неї та наніс їй один удар кулаком в обличчя та один удар ногою по тулубу, після яких вона впала на підлогу. Потім він взяв мотузку та почав її душити з вимогою віддати йому всі цінні речі та гроші. Після цього, він мотузкою прив`язав її руки та ноги до крісла, та за допомогою ножа продовжив погрожувати застосувати насильство. Після погроз, він викрав мобільний телефон, гроші, жіночі золоті прикраси, пальто, шубу, чоботи, продукти, та відразу втік. Після чого він все розпродав. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз`яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні прокурор просила призначити ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.187 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат Рудь Д.О. у зв`язку із визнанням обвинуваченим своєї провини, розкаянням у скоєному, просила призначити обвинуваченому ОСОБА_1 мінімальне покарання, згідно чинного законодавства, а саме покарання за ч.3 ст.187 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з`явилася, хоча викликалась до судових засідань, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Від неї надійшла заява про слухання справи без її участі. Просила призначити обвинуваченому суворе покарання.

Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.

Згідно ч.1, 2 ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до п.1 Постанови пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суд має суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суд має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до п.3 вказаної Постанови, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Відповідно до п.4, 5 Постанови пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні докази, надані суду сторонами обвинувачення та захисту; з урахуванням визнання обвинуваченим своєї провини в скоєному кримінальному правопорушенні (злочині), призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини; будучи особою звільненою 10.05.2019р. по відбуттю строку покарання, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову скоїв умисний тяжкий злочин з корисливих мотивів; не має постійного місця мешкання, не працевлаштований, а отже не має постійного джерела доходу та не має засобів для існування; має незадовільну характеристику; під час досудового та судового слідства активно сприяв розкриттю злочину; думку прокурора, захисника; обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі; у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає рецидив злочину, скоєння злочину щодо особи похилого віку.

Згідно ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.187 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 6місяців з конфіскацією майна, оскільки дане покарання буде відповідати характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта в порядку ч.2 ст.124 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Термін відбування покарання відраховувати з моменту фактичного його затримання, а саме з 27.09.2020 року 20 години 03 хвилин, зарахувавши ОСОБА_1 відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України строк попереднього ув`язнення у строк покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- з поверхні вхідних дверей до будинку - змив на марлевий тампон, опечатаний в паперовий конверт; з поверхні вхідних дверей до будинку - змив на марлевий тампон, опечатаний в паперовий конверт; з поверхні вхідних дверей до будинку - змив на марлевий тампон, опечатаний в паперовий конверт; з поверхні шафи у кімнаті №2 - змив на марлевий тампон, опечатаний в паперовий конверт; з поверхні шафи у кімнаті №3 - змив на марлевий тампон, опечатаний в паперовий конверт; зі столу у кімнаті №1-3 обгортки з-під цукерок, опечатані в паперовий конверт; з підлоги у кімнаті №1 - обгортка з-під цукерок, опечатані в паперовий конверт; зі столу у кімнаті №1 - ніж з полімерною рукояткою, опечатаний в картонну коробку; зі столу у кімнаті №1- полімерна чарка, упакована до картонної коробки; зі столу у кімнаті №1- полімерна пляшка, упакована до картонної коробки; (квитанція №471-565, а.с.77) що знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. відсутній), який тимчасово мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (р/р UA 048999980313080115000008479, Одержувач: ГУК у Зап. обл./ТГ м. Запоріжжя/24060300, Код ЄРДПОУ 37941997, Назва Банку: Казначейство України (ел.адм.податк.)) витрати на залучення експерта по експертизі №10-1036 від 18.09.2020 року в сумі 980,70гривні.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Запорізький апеляційний суд через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко