Рішення № 97413425, 24.05.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53185/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань - Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України, про стягнення компенсації моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позиція сторін у справі

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України, про стягнення компенсації моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що 24 січня 2014 року засобами поштового зв`язку він направив до прокуратури м. Києва заяву про вчинення кримінального правопорушення. Відомості за цією заявою до ЄРДР внесені не були, чим допущена протиправна бездіяльність. 16 квітня 2014 року за скаргою ОСОБА_1 слідчим суддею зобов`язано компетентних посадових осіб прокуратури м. Києва внести відомості до ЄРДР. Лише 26 червня 2017 року (тобто більше ніж через три роки) виконано вимоги ухвали та внесено відомості до ЄРДР за № 42017100000000812 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 365 КК України та розпочато досудове розслідування.

28 липня 2017 року слідчим прокуратури м. Києва прийнято постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

26 листопада 2018 року вказану постанову слідчого скасовано ухвалою слідчого судді.

На переконання позивача, наведені обставини та судові рішення беззаперечно доводять те, що прокуратурою м. Києва постійно вчиняється незаконна бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР і не проведені досудового розслідування, невиконанні усіх необхідних слідчих дій.

Правовою підставою позову визначено, зокрема положення статей 23, 1167, 1174, 1176 ЦК України, а також статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють операттивно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

В судове засідання представник позивача не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, до суду подала заяву про вирішення спору за її відсутності.

Зі сторони відповідачів відзив на позов не надходив, повноважних представників у судове засідання не направлено.

Процесуальні дії

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін у судове засідання для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини справи

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року у справі № 757/3988/14-к скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задоволено. Зобов`язано компетентних посадових осіб прокуратури м. Києва внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 24.01.2014 вих.№ П-52 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 травня 2014 року у справі № 757/3988/14-к виправлено описку в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2014 в провадженні №757/3988/14-к за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, зазначивши вірну дату винесення ухвали «17 квітня».

Слідчим відділом прокуратури м. Києва внесено відомості до ЄРДР за №42017100000000812 від 26.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

28.07.2017року слідчим в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва Колодчиним Д.В. прийнята постанова про закриття кримінального провадження №42017100000000812 від 26.06.2017 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в їх діях службових осіб Управління патрульної поліції України складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року у справі № 757/61294/17-к скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Постанову слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва Колодчина Д.В. від 28.07.2017року про закриття кримінального провадження №42017100000000812 від 26.06.2017 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в їх діях службових осіб Управління патрульної поліції України складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України - скасовано. Матеріали кримінального провадження №42017100000000812 повернуто до прокуратури м. Києва для продовження досудового розслідування.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема й органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких передбачений частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами підлягають застосуванню правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені статтею 1167 ЦК України, за змістом якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У частині другій статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

За приписами частини першої 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом (частина друга статті 1176 ЦК України)

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадянина.

Враховуючи те, що у цій справі відсутні підстави для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини шостої статті 1176 ЦК України.

За приписами частини шостої статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи згаданих органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як зазначені органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

При цьому з урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання зазначених рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

Під час розгляду справи позивачем не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження наявності завданої йому моральної шкоди, протиправності діяння її заподіювача (визнання незаконними дій), наявності причинного зв`язку між завданою шкодою і протиправними діяннями слідчого прокуратури м. Києва під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017100000000812, а відтак суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позову.

Реалізація особою її права на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом у разі задоволення таких скарг, за висновком Верховного Суду, становить достатньо справедливу сатисфакцію з відшкодування шкоди, яку зазнав позивач. Цей висновок узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі «Перна проти Італії» та від 09 лютого 2007 року «Білуха проти України», де встановлено, що визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за шкоду, завдану особі.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України, про стягнення компенсації моральної шкоди залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя С. В. Вовк