Ухвала суду № 97412713, 31.05.2021, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

Козіна С.М.

Єдиний унікальний № 374/156/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року суддя Ржищівського міського суду Київської області Козіна С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану у справі за позовом ОСОБА_1 , законний представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2021 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , законний представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права на спадщину.

Одночасно з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову. У заяві вказував, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Просив забезпечити позов до винесення рішення по справі, тобто лише на час розгляду цієї справи, шляхом накладення арешту на майно, - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 183597632113, та на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1835781332113, що належать ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 цієї Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Необхідність звернення із даною заявою викликана тим, що існують реальні ризики того, що відповідач усвідомлюючи наслідки визнання недійсним оформлення його майнових прав на спірні спадкові житлові будинки, буде намагатися відчужити це майно третім особам, що в подальшому може істотно ускладнити або, навіть, унеможливити виконання рішення суду щодо повернення даних об`єктів нерухомого майна їх законному власнику, за умови прийняття судом такого рішення.

Стосовно зустрічного забезпечення позивач вказував, що вжиття заходів зустрічного забезпечення позову у даному випадку недоцільно.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову слід задовольнити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відтак, забезпечення позову у цивільному процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

В спірному випадку, предметом позову є визнання протиправними дій відповідача щодо протиправного позбавлення права власності позивача на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_2 ,.

Відповідно до вимог ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову може бути подана до подання позовної заяви.

Частина 3 ст. 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 152, 153, 154 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, - задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 183597632113, та на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1835781332113, що належать ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дана ухвала, з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", має статус виконавчого документа.

Сторонами у виконавчому провадженні за ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 31 травня 2021 року є:

Стягувач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Боржник: ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Копію ухвали надіслати для відома учасникам справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановляння незалежно від її оскарження.

Ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову набирає законної сили з 31 травня 2021 року та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 31 травня 2024 року.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено (п.3 ч.1 ст. 353 ЦПК України). Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто до Київського апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області.

Суддя