Ухвала суду № 97412000, 04.06.2021, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 659/1227/19

Провадження № 1-кп/661/123/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року

Колегія Новокаховського міського суду Херсонської області в складі:

судді-доповідача - Червоненка Д.В.,

суддів: Матвєєвої Н.В., Бойко М.Є.,

за участю секретаря судового засідання – Петрової А.П.,

прокурора – Каравана А.М.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників обвинувачених – адвокатів: Шостак А.П., Діяментовича Д.Г., Мокіна І.С.,

представника потерпілих Шмигирівського П.М., ОСОБА_3 – адвоката Мовчана В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка Херсонської області кримінальне провадження № 12019230000000040 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,

встановила:

В провадженні Новокаховського міського суду перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив відвід колегії суддів, посилаючись на упереджене ставлення, що виявляється у ігноруванні судом порушень стороною обвинувачення вимог КПК України, клопотань сторони захисту, неврахування відомостей про стан здоров`я ОСОБА_2 під час вирішення питань про запобіжний захід, а також неповідомлення обвинуваченим які ж саме вагомі докази є підставою тримання їх під вартою.

Захисники та обвинувачений ОСОБА_1 підтримали відвід Денисенка В.В..

Прокурор та представник потерпілого вважають відвід безпідставним та необґрунтованим, а тому просять відмовити у його задоволенні.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 5 ст.80 КПК України).

Відповідно до вимог ст. 2 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

У відповідності із положенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.

В рішенні Європейський суд з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року вказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Європейський суд з прав людини також звертає увагу на те, що для вирішення питання про незалежність суду з точки зору статті 6 § 1 Конвенції необхідно брати до уваги серед іншого, на ... існування гарантій проти зовнішнього тиску та наявність зовнішніх ознак незалежності (п. 80 рішення Суду по справі Салов проти України № 65518/01 від 06.09.2005 року).

У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім (див.: Hauschidt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A. No. 154, p. 48).

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Зокрема, відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Нижче наведені приклади таких випадків:

1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.

3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

В справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Враховуючи, що обставин, які б викликали сумніви в неупередженості колегії суддів та унеможливлювали ухвалення об`єктивного рішення у справі, не встановлено, у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

При цьому, доводи ОСОБА_2 щодо упередженого ставлення сприймаються, як незгода з процесуальними рішеннями суду щодо неодноразового продовження строку тримання під вартою, які були предметом апеляційного перегляду та за наслідками якого залишені без змін.

При цьому, стан здоров`я ОСОБА_2 враховується не тільки під час вирішення питань, пов`язаних із обраним йому запобіжним заходом, а й протягом усього часу перебування справи у суді.

Щодо тверджень ОСОБА_2 про надання судом у судовому процесі переваги стороні обвинувачення та ігнорування сторони захисту, то слід зауважити, що колегією неухильно забезпечується засади кримінального провадження, визначені ст. 7 КПК України, зокрема й змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 372 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів в складі судді-доповідача Червоненка Д.В., суддів Матвєєвої Н.В., Бойко М.Є..

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д. В. Червоненко

Судді: М.Є. Бойко

Н.В. Матвєєва