Рішення № 97411844, 04.06.2021, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1026/21

Провадження № 2/576/293/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 червня 2021 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Мазура С.А.,

за участі:

секретаря Пугач В.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі –АТ КБ «ПриватБанк» або позивач) звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 29 червня 2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 (далі- відповідач) було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

За умовами договору відповідач зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками та пенею за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором; у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банка виконати зобов`язання по поверненню кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Однак, ОСОБА_1 в порушення умов вказаного кредитного договору та статей 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) належним чином не виконала зобов`язання за договором, у зв`язку з чим за нею утворилася заборгованість, яка станом на 14 квітня 2021 року становить 11511,32 грн., з яких: 9817,45 грн. заборгованість за кредитом, 1693,87 грн. – заборгованість за відсотками; 0,00 грн. – нараховано комісії, 0,00 грн. – заборгованість за пенею то позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором та 2270,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Відповідно до поданих суду клопотань представник позивача просив розглядати справу без його участі та в порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення (а.с.55).

Відповідач будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, у наданий судом строк та станом на 04 червня 2021 року своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористалася, відзив на позов не подала, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку, будь-яких клопотань чи заяв не надала.

У відповідності до частини восьмої статті 178 та частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно правил частини шостої статті 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог статті 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 04 червня 2021 року суд вирішив розглянути справу у заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 29 червня 2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір, який складається з анкети заяви, Умов та правил надання банківських послуг та Витягу з Тарифів банку.

Відповідач своїм підписом підтвердила згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, інформацією про умови кредитування та Витягом з Тарифів банку складає між нею та банком договір про надання банківських. Вона була ознайомлена та погодилася з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді, а також відсотками за порушення внесення чергових платежів. Відповідач зобов`язалася виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг та регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті ПриватБанку (а.с.11, 12-14, 16-39,40).

Банком на підставі Договору надання банківських послуг відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 11500,00 грн.. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.п.2.1.1.2.3 договору, на підставі яких відповідач при укладення договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого кредитного ліміту та його за рішенням та ініціативою банку.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, підписавши анкету-заяву, прийняла пропозицію позивача та приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг на умовах, викладених у зазначеній анкеті-заяві а отже, факт наявності кредитних правовідносин між сторонами у справі доведений належним чином (а.с. 11,12-14).

Відповідач зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме погашати кредит та проценти внесенням грошових коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу.

Пунктом 1.1.3.2.3 договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору.

Згідно п.п.1.1.6.1, 1.1.6.2 договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку. Уразі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору, виконавши умови п.2.1.1.5.4 договору.

Відповідно до п.2.1.1.12.3 умов договору відповідач зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту.

Згідно до п.1.1.1.49 договору мінімальний обов`язковий платіж – розмір боргових зобов`язань відповідача, які щомісяця повинна сплачувати остання протягом терміну дії карти. Мінімальний обов`язковий платіж розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості відповідача.

Відповідно до п.2.1.1.3.3 договору відповідач доручила банку здійснювати списання з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених нею операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п.2.1.1.12.9 договору, списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі мінімальному обов`язкового платежу.

Згідно п.2.1.1.12.7.2 Договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 договору.

Відповідно до п.п.2.1.1.12.11 договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором.

Відповідач зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати пеню та комісії на умовах, передбачених договором. У випадку невиконання зобов`язань по договору, на вимогу банка виконати зобов`язання по поверненню кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Судом встановлено, що сторони не ставили питання про розірвання договору від 29 червня 2011 року, таким чином між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов`язки, які вони врегулювали вказаним договором.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно розрахунків заборгованості за кредитним договором від 29 червня 2011 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , заборгованість відповідача станом на 14 квітня 2021 року становить 11511,32 грн., з яких: 9817,45 грн. заборгованість за кредитом, 1693,87 грн. – заборгованість за відсотками; 0,00 грн. – нараховано комісії, 0,00 грн.– заборгованість за пенею (а.с.5-6,7-8).

Згідно наданої позивачем довідки відповідачу були видані кредитні картки різним строком дії, остання № НОМЕР_1 строком дії до 02/23 (а.с.10).

Таким чином, факт порушення відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором, знайшов своє підтвердження у суді.

За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Відповідач ОСОБА_1 не оспорювала договір позики, укладений між нею та АТ КБ «ПриватБанк», не надала суду доказів, що кредитний договір укладений проти її справжньої волі.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторонам, надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 78-80 ЦПК України протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач не надала доказів того, що вона договір не укладала, не отримувала кредитний ліміт на картковий рахунок, не отримувала грошові кошти, своєчасно та в повному обсязі виконала умови договору та не надала доказів про відсутність заборгованості чи про заборгованість у меншому розмірі.

З наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором, вбачається, що остання не погасила взятий нею кредит, не сплатила відсотків за користування кредитом.

Враховуючи положення ч.7 ст.81 ЦПК України суд позбавлений можливості самостійно збирати докази.

За таких обставин, враховуючи викладене, наявність простроченої заборгованості у ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором б/н від 29 червня 2011 року, суд приходить до висновку про достатність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 11511,32 грн., з яких: 9817,45 грн. заборгованість за кредитом, 1693,87 грн. – заборгованість за відсотками; 0,00 грн. – нараховано комісії, 0,00 грн.– заборгованість за пенею, що виникла станом на 14 квітня 2021 року та заявлена позивачем в позовній заяві, а відтак позов підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати у розмірі 2270 грн. (а.с.1), понесені позивачем на сплату судового збору.

На підставі викладеного та відповідно до статей 3, 509, 526, 527, 530, 551, 554, 651, 654, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись статтями 2, 19, 141, 263, 265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Кролевецьким РВ УМВС України в Сумській області 13.06.2003, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Кролевецьким РВ УМВС України в Сумській області 13.06.2003, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 29 червня 2011 року у розмірі 11511(одинадцять тисяч п`ятсот одинадцять) грн. 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Кролевецьким РВ УМВС України в Сумській області 13.06.2003, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Глухівський міськрайонний суд Сумської області до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя С.А. Мазур