
Справа № 502/502/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Балан М. В.,
за участю секретаря судового засідання Урсул Г. К.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Кілійської міської ради
про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності за спадщиною
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до Кілійської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності за спадщиною. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в позові вказує, що його брат - ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження. Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ОД № 087099, виданого 23.01.2001 року Кілійською міською радою на підставі рішення XVIII сесії XXIII скликання Кілійської міської Ради народних депутатів Кілійського району Одеської області, ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка, площею 3, 59 га, в межах згідно з планом на території Кілійської міської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1425.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вказує, позивач на момент смерті брата він проживав разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 та ніс витрати по його похованню, що підтверджується актом по факту проживання осіб від 11.11.2019 року складеного депутатом Кілійської міської ради. На протязі 6-місяців з часу відкриття спадщини в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини позивач не звертався, оскільки вважав, що прийняв спадщину згідно закону, тому що перед смертю він доглядав за братом. Інших спадкоємців, як вказує позивач, після смерті ОСОБА_2 немає.
Зважаючи на вищевказане, позивач просить суд:
- встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 3,59 га, яка розташована на території Кілійської міської ради, та яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача – Кілійської міської ради, в судове засідання не з`явився, надав відзив, в якому просив суд розглянути справу без його присутності, заперечень проти вказаної позовної заяви не має.
На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 200, 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 18.09.1963 року Кілійським міськбюро ЗАГС Одеської області встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані ОСОБА_3 та (далі викладено мовою оригіналу) : « ОСОБА_4 », актовий запис № 251 від 18.09.1963 року.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 03.07.1981 року м. Кілія р/о ЗАГС Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками записані ОСОБА_3 та (далі викладено мовою оригіналу) : « ОСОБА_4 », актовий запис № 157 від 12.06.1965 року.
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ОД № 087099, виданого 23.01.2001 року Кілійською міською радою на підставі рішення XVIII сесії XXIII скликання Кілійської міської Ради народних депутатів Кілійського району Одеської області від 27 грудня 2000 року № 170-ХХІІІ-18, ОСОБА_2 передана у приватну власність земельна ділянка, площею 3, 59 га, в межах згідно з планом на території Кілійської міської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1425.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 26.11.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до акту по факту проживання осіб від 11.11.2019 року складеного Депутатом Кілійської міської ради встановлено, що станом на 25.11.2014 року, тобто на день смерті ОСОБА_2 , який був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 з ним проживав та був зареєстрований його брат ОСОБА_1 , який і ніс витрати на поховання ОСОБА_2 .
Згідно повідомлення приватного нотаріуса Кілійського районного нотаріального округу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкова справа не відкривалась, заповіти відсутні.
Стосовно встановлення юридичного факту, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 9 вересня 2013 року № 537 втратила чинність Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затверджена наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, якою було врегульовано, серед іншого, питання видачі нового державного акта взамін зіпсованого.
Згідно ст. 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.
Зважаючи на встановлені з досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, щодо встановлення факту постійного спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , беручи до уваги, що в позасудовому порядку неможливо встановити відповідний юридичний факт, задовольняє зазначену вимогу.
Стосовно визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 , суд виходить з наступного:
Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Згідно ч. 1 ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв`язку з чим його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16 ЦК України, ст. ст. ст. 12, 81, 207, 259, 280-282, 315 ЦПК України, ст. ст. 16, 1264, 1268 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності за спадщиною - задовольнити повністю.
Встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 ;
Визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 3,59 га, яка розташована на території Кілійської міської ради та яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан
Судове рішення № 97411645, Кілійський районний суд Одеської області було прийнято 03.06.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 502/502/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: