Вирок № 97410326, 01.06.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4454/20

пр.№ 1-кп/464/234/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2021 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді: Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Чуби Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020140070001236 від 14.08.2020 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Єреван Вірменської Республіки, громадянина України з 1999 року, з середньою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, без зареєстрованого місця проживання в Україні, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України,

з участю сторін судового провадження:

прокурорів Красницького І.Я., Черневого В.Ю.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Ощипок О.З.,

перекладача Месропяна А.Г.,

в с т а н о в и в:

13.08.2020 року близько 21 год. 45 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на АДРЕСА_2 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, підійшов до потерпілого ОСОБА_2 та наніс йому один удар своїм кулаком в область грудей зліва, чим спричинив синці на лівому плечі та грудях зліва, які відносяться до легкого ступеня тяжкості та не мали ознак небезпеки для здоров`я в момент заподіяння, після чого ОСОБА_1 , шляхом ривка з шиї потерпілого, відкрито заволодів золотим ланцюжком вагою 10 грам, вартістю 13 000 гривень, на якому знаходився кулон із зображенням «Божа Матір», вагою 5 грам, вартістю 7000 гривень, а в подальшому ОСОБА_1 втік з місця події із викраденим майном.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та відмовився від дачі показань, зазначивши, що все обвинувачення відносно нього сфабриковане.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, підтверджується наступними, дослідженими під час судового розгляду, доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 надав показання про те, що 13.08.2020 року близько 22 години, поставивши свій автомобіль на стоянку, йшов додому. По дорозі додому до нього підійшов та почав чіплятись раніше не знайомий йому ОСОБА_1 . Уникаючи сутички з останнім, він продовжив рух в сторону дому. Разом з тим, через деякий час ОСОБА_1 знову підбіг до нього та вдарив спереду в область грудної клітки, від чого він впав на землю, під час чого ОСОБА_1 зірвав з його шиї золотий ланцюжок з підвіскою. В подальшому, ОСОБА_1 намагався втекти з місця події на таксі, однак не встигши сісти у автомобіль, побіг далі в напрямку вулиці Наукової. Намагаючись наздогнати ОСОБА_1 , запідозривши змову останнього з водієм авто, він забрав до прибуття поліції у водія ключі від автомобіля.

Допитаний під час судового розгляду свідок – водій таксі ОСОБА_3 зазначив, що 13.08.2020 року близько 21 години підібрав ОСОБА_1 на вулиці Кривоноса та проїхав з ним до гаражного кооперативу на вулицю Стрийську, 71. В той час з гаражного кооперативу вийшов потерпілий. ОСОБА_1 почав до нього чіплятись, провокуючи на сутичку, однак потерпілий продовжив рух, не звертаючи уваги на обвинуваченого. Після цього, останній підійшов до водія таксі та попросив від`їхати на пару метрів і там його зачекати. В подальшому, ОСОБА_1 догнав потерпілого та знову почав чіплятись, під час чого витягнув з кишені свій мобільний телефон і кинув на асфальт, попросивши потерпілого підняти його. В той час, як потерпілий нахилився до телефона, той зірвав з його шиї ланцюжок, побіг до авто та сказав йому, щоб той їхав. Однак, побачивши зазначені події, він відмовив ОСОБА_1 , після чого той побіг в невідомому напрямку. У подальшому, до нього підбіг потерпілий, витягнув ключі із запалення, бо подумав, що він з ОСОБА_1 в змові.

Свідок ОСОБА_4 надав показання про те, що ввечері 13.08.2020 року разом із своїм товаришем йшов до своєї сестри додому. По дорозі, в районі «Танкового заводу», він побачив двох осіб, які говорили на підвищених тонах та шарпались. Зупинившись подивитись на конфлікт, побачив як ОСОБА_1 вдарив потерпілого в груди, від якого останній впав на землю. В подальшому обвинувачений різко щось підняв із землі та побіг до автомобіля, який стояв неподалік. Сівши в автомобіль, ОСОБА_1 крикнув до водія на російській мові, щоб той рушав, але водій відмовився, у зв`язку з чим обвинувачений, вийшовши з автомобіля, побіг між будинки в сторону перехрестя вул.Стрийська – вул.Наукова. Після цього, дізнавшись, що у потерпілого зірвали ланцюжок з кулоном, він подзвонив у поліцію та разом із своїм знайомим пішов у сторону, де побіг ОСОБА_1 . В подальшому, помітивши ОСОБА_1 , він повторно зателефонував у поліцію та повідомим про ці обставини. Під час переслідування, обвинувачений підходив до його товариша та просив прикурити. Окрім цього, зазначив, що також брав участь у слідчій дії, під час якої за рисами обличчя, тілобудовою, татуюванням, одягом та голосом (обвинувачений під час слідчої дії звертався до свідка) опізнав ОСОБА_1 , як особу, яка відкрито заволоділа майном потерпілого ОСОБА_2 .

Даними повідомлення зі служби 102, які зареєстровані в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» від 13.08.2020 року за № 17452, відповідно до якого 13.08.2020 року о 21 год. 46 хв. надійшло повідомлення із служби 102 про те, що на АДРЕСА_2 невідома особа грузинської національності, одягнена в оранжеву футболку, чорні штани спортивні, зростом приблизно 190 см., середньої тілобудови, зірвав золотий ланцюжок у особи чоловічої статті та побіг у сторону перехрестя вул. Стрийська - вул. Наукова. (т. 2 а.с.п. 104)

Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.08.2020 року, прийнято усну заяву від ОСОБА_2 про те, що невідома особа 13.08.2020 року близько 21 год. 40 хв. на АДРЕСА_2 відкрито заволоділа його майном, а саме зірвав з шиї ланцюжок з підвіскою (золоті), коли той повертався додому. (т. 2 а.с.п. 105)

Даними протоколу огляду місця події від 13.08.2020 року, об`єктом огляду якого являється ділянка землі, яка знаходиться навпроти під`їзду №9 на АДРЕСА_2 . (т. 2 а.с.п. 107- 108)

Протоколом огляду місця події від 14.08.2020 року та фототаблицею, відповідно до якого на АДРЕСА_3 виявлено ОСОБА_1 , який був одягнений в оранжеву футболку, темні штани та сандалі. При огляді у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено золотий ланцюжок, мобільний телефон марки "Xiaomi". (т. 2 а.с.п. 109-115)

Даними протоколу пред`явлення речей для впізнання від 14.08.2020 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 , серед пред`явлених йому речей для впізнання, опізнав ланцюжок, який був зірваний з його шиї та в подальшому вилучений у гр. ОСОБА_1 (т. 2 а.с.п 116-122)

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 14.08.2020 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 , серед пред`явлених йому осіб для впізнання, впізнав ОСОБА_1 за рисами обличчя як особу, яка заволоділа його золотим ланцюжком. (т. 2 а.с.п. 123-125)

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 14.08.2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка заволоділа золотим ланцюжком потерпілого ОСОБА_2 (т. 2 а.с.п. 126-128)

Згідно з протоколом огляду предметів від 14.08.2020 року з фототаблицею, проведено огляд ланцюжка з металу жовтого кольору довжиною 55 см з подвійним сплетінням у вигляді кілець з розігнутою застібкою на одному кінці та мобільний телефон марки «Xiaomi» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 . (т. 2 а.с.п. 133-139)

Відповідно до постанови про визнання речових доказів від 14.08.2020 року, ланцюжок з металу жовтого кольору довжиною 55 см та мобільний телефон марки «Xiaomi» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з вставленою сім карткою № НОМЕР_3 визнано речовими доказами. (т. 2 а.с.п. 132 )

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 21.08.2020 року з фототаблицею, відповідно до якого свідок ОСОБА_3 , серед пред`явлених осіб впізнав ОСОБА_1 , як такого, який 13.08.2020 року близько 21 год. 45 хв. на АДРЕСА_2 відкрито заволодів золотим ланцюжком, попередньо зірвавши даний ланцюжок з шиї потерпілого ОСОБА_2 . Окрім цього, під час даної слідчої дії свідок ОСОБА_3 зазначив, що впізнав ОСОБА_1 по тілобудові, росту та статурі, рисах обличчя, одязі та татуювання на руці у вигляді ланцюжка. (т.2 а.с.п. 171-176 )

Згідно висновку експерта №1157 від 17.08.2020 року, у гр. ОСОБА_2 при обстеженні у КНП КЛШМД м.Львова 14 серпня 2020 року було діагностовано: «Забій м`яких тканин потиличної ділянки. Забій лівої половини грудної клітки» На час проведення судово-медичної експертизи у потерпілого виявлено синці на лівому плечі, на грудях зліва, які могли утворитись внаслідок контактів вказаних ділянок тіла із тупим предметом могли виникнути 13 серпня 2020 року можливо від удару кулаком і відносяться до легкого ступення тяжкості та не мають ознак небезпеки для життя і здоров`я в момент заподіяння. (т. 2 а.с.п. 161-162)

Згідно із висновком судово-психіатричного експерта №376 від 21.08.2020 р., ОСОБА_1 на даний час психічним захворюванням не страждає, виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип, що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 в період інкримінованих йому дій хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічої діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (т.2 а.с.п 169-170).

Окрім цього, захисник Ощипок О.З. під час судового розгляду заявила клопотання про визнання недопустимими як доказів: протоколу пред`явлення для впізнання від 14.08.2020 року з участю потерпілого ОСОБА_2 , протоколу пред`явлення для впізнання від 14.08.2020 року з участю свідка ОСОБА_4 та протоколу пред`явлення для впізнання від 21.08.2020 року з участю свідка ОСОБА_3 . Клопотання обґрунтовує тим, що під час даних слідчих дій, особи, які підлягають впізнанню, різко відрізнялись між собою за зростом, тілобудовою, зовнішністю та одягом. Окрім цього, в протоколах не зазначені ознаки зовнішності та в чому одягнені особи.

Разом з тим, на думку суду, зазначене клопотання захисника задоволенню не підлягає, оскільки достатніх підстав для визнання недопустимими доказів протоколів пред`явлення особи для впізнання немає, так як такі докази отримані в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими, достовірними та такими, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_1 .

Однак, під час судового розгляду, відповідно до показань потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 та висновку експерта №1157 від 17.08.2020 року, стороною обвинувачення доведено завдання обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 лише одного удару, а не двох, що не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 .

За встановлених обставин, дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, ставлення останнього до вчиненого, яке полягає у невизнанні вини, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працевлаштований, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не має місця реєстрації та постійного місця проживання, що свідчить про відсутність у нього будь-яких соціальних зв`язків в Україні.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді начальника Галицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області Деркач Х.О. від 31.03.2021 р., ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим є середній, ризик небезпеки для суспільства обвинуваченого ОСОБА_1 – низький. На думку органу пробації, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів, призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.2 ст.186 КК України, та неможливим обрати відносно нього покарання, не пов`язане з позбавленням волі, або інший вид покарання.

Ухвалою від 14.04.2020 р. ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, відтак зважаючи на обраний вид покарання, такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Строк відбування призначеного покарання ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 03 год. 40 хв. 14.08.2020 року.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 18.08.2020 р. підлягає скасуванню.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України,

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 03 год. 40 хв. 14.08.2020 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 18.08.2020 року, а саме на ланцюжок з металу жовтого кольору довжиною 55 см та мобільний телефон марки «Xiomi» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з вставленою сімкартою № НОМЕР_3 - скасувати.

Речові докази:

-ланцюжок з металу жовтого кольору довжиною 55 см, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 – повернути останньому;

-мобільний телефон марки «Xiomi» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з вставленою сімкартою № НОМЕР_3 , який зберігається у кімнаті речових доказів відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Львівській області - повернути ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя Д.Ю. Теслюк