Ухвала суду № 97410278, 03.06.2021, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/3634/17

Провадження №2/463/264/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

03 червня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,

представників відповідачів: ОСОБА_1 ,

Коржевич У.Ф.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі територіальної громади м. Винники до Винниківської міської ради, ОСОБА_2 , Львівської міської ради про визнання недійсним рішення, повернення земельної ділянки, -

встановив:

позов заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі територіальної громади м. Винники до Винниківської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Винниківської міської ради №1725 від 26 березня 2015 року «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 », повернення у власність територіальної громади м. Винники в особі Винниківської міської ради земельної ділянки кадастровий номер 4610160300:04:004:0250 (реєстраційний номер нерухомого майна 638612946101) площею 0,0623 га на АДРЕСА_1 , нормативною грошовою оцінкою 185326,29 грн був поданий 19 липня 2017 року до Личаківського районного суду м. Львова.

Ухвалою суду від 3 серпня 2017 року відкрито провадження у справі.

Крім того, 3 серпня 2017 року ухвалою суду задоволено заяву заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 про забезпечення позову, в порядку забезпечення позовних вимог до розгляду справи по суті накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим №4610160300:04:004:0250 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 638612946101) площею 0,0623 га на АДРЕСА_1 .

20 лютого 2018 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 , відповідно до якого просить у задоволенні позову відмовити.

1 березня 2018 року заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №1 Ваврик В. подав відповідь на відзив.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2018 року в позові заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі територіальної громади м. Винники до Винниківської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Винниківської міської ради № 1725 від 26 березня 2015 року «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 », повернення земельної ділянки відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 1 жовтня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області залишено без задоволення, а рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2018 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області задоволено, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 1 жовтня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду 4 червня 2020 року для розгляду такої було визначено суддю Стрепка Н.Л.

Ухвалою суду від 5 червня 2020 року дану справу прийнято до провадження суддею Стрепком Н.Л. та розпочато підготовче провадження у такій, призначено підготовче засідання на 10 серпня 2020 року.

Ухвалою суду від 1 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року за клопотанням прокурора Львівської місцевої прокуратури №1 Межвінського Д.З. залучено до участі у справі в якості співвідповідача Львівську міську раду.

В наступному судовому засіданні 12 квітня 2021 року розгляд справи було відкладено у зв`язку неявкою в таке позивача – прокурора Львівської місцевої прокуратури №1.

В судове засідання 3 червня 2021 року позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце такого, явку свого представника повторно не забезпечив, про причини неявки такого суд не повідомив, жодних клопотань на адресу суду не подав.

У зв`язку з наведеним представником відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 в данному судовму засіданні заявлено клопотання про залишення позову без розгляду.

Представником відповідача Львівської міської ради – Коржевич У.Ф. вказане клопотання підтримала та також просила залишити позов без розгляду.

Належним чином повідомлений представник відповідача Винниківської міської ради в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, за таких обставин суд вважає за можливе вирішити клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою сторони позивача за його відсутності.

Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Частиною 3 ст. 56 ЦПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.

При цьому згідно з ч. 5 такої у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, даний позов було пред`явлено заступником керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі територіальної громади м. Винники, відтак статусу позивача у такій набув саме прокурор. Водночас прокурор Львівської місцевої прокуратури №1 двічі не з`явився у судові засідання, про час та місце таких повідомлялась у встановленому законом порядку, зокрема був повідомлений про судове засідання, призначене на 12 квітня 2021 року, під розписку в судовому засіданні 24 лютого 2021 року, а про судове засідання, призначене на 3 червня 2021 року - шляхом вручення судової повістки про виклик. Відтак про дату, час та місце судових засідань прокурор Львівської місцевої прокуратури №1 повідомлявся належним чином, однак розглядом справи не цікавився, про причини неявки суд не повідомив, доказів поважності причин неявки в жодне з засідань суду не надав, жодних клопотань до суду не подав.

В своєму рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011у справі № 1-9/2011 Конституційний Суд України зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Водночас учасник справи зобов`язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Зловживаючи процесуальними правами, особа може вдатися до дезінформації суду. Мова йде про неповідомлення суду відомостей, які мають значення для справи, введення суду в оману, свідоме викривлення фактів у заяві (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України»). Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14.

«Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законнім діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій» (окрема думка судді Валентини Сімоненко щодо постанови ВС від 02 жовтня 2019 року у справі №750/3021/18).

Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

Оскільки жодних підтверджуючих доказів про неможливість позивача – прокурора Львівської місцевої прокуратури №1 з`явитися в судові засідання суду не представлено та клопотання про відкладення розгляду справи не подано, відтак суд не вбачає жодних обставин, які б перешкоджали позивачу з`явитись в судове засідання та вжити заходів щодо участі у розгляді даної справи.Окрім того, ухилення позивача від участі в судовому розгляді поданого ним же позову порушує права іншої сторони.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» він зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

Також Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відтак згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведене кореспондується із правовими висновками, викладеними ряді у постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, зокрема у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач про розгляд справи був повідомленим у встановленому законом порядку,з моменту пред`явлення позову до суду зобов`язаний був цікавитись розглядом такого та проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи, однак у судове засідання повторно не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, а тому суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

З врахування наведеного та керуючись ст.ст. 44, 56, 131, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -

постановив:

позовну заяву заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі територіальної громади м. Винники до Винниківської міської ради, ОСОБА_2 , Львівської міської ради про визнання недійсним рішення, повернення земельної ділянки – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі територіальної громади м. Винники, місцезнаходження: м. Львів, вул. Богомольця, 9.

Відповідачі: Винниківська міська рада, місцезнаходження: 79495 м. Львів-Винники, вул. Галицька, 20, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26256292;

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Львівська міська рада, місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04055896.

Суддя: Стрепко Н.Л.