Ухвала суду № 97409804, 04.06.2021, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/760/21

Номер провадження № 1-кс/315/212/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 рокум. Гуляйполе

Слідчий суддя Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О.

за участі секретаря: Денисенко Є.І.,

прокурора: Шрамко Ю.О.,

слідчого: Горобця М.І.,

підозрюваного: ОСОБА_1 ,

захисника: адвоката Яковенка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області винесене у кримінальному провадженні № 12021082220000062 від 14.05.2021 року клопотання слідчого СВ ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Горобця М.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Полтавка Гуляйпільського району Запорізької області, українцю, громадянину України, не одруженому, освіта середня, не депутату, не військовозобов`язаному, не працюючому, не маючому на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2021 року до суду звернувся слідчий СВ ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції Горобець М.І. з клопотанням, погодженим з прокурором Пологівської окружної прокуратури Запорізької області Шрамко Ю.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12021082220000062 від 14.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В клопотанні посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 раніше вчиняв кримінальні правопорушення, а саме: передбачене ч.3 ст.185 КК України та обвинувальний акт відносно нього скерований до суду 30.10.2020 для розгляду по суті, ч.1 ст.185, ч.1 ст. 357 КК України, обвинувальний акт відносно нього скерований до суду, 12.11.2020 року для розгляду по суті, ч.2 ст. 185 КК України, обвинувальний акт відносно нього скерований до суду 03.02.2021 року для розгляду по суті, ч.2 ст. 186 КК України, обвинувальний акт відносно нього скерований до суду 27.04.2021 року для розгляду по суті.

Проте, ОСОБА_1 , на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, знову, повторно скоїв корисливий злочин проти власності при наступних обставинах: 12.05.2021 року близько 18:30 годин в с. Полтавка, Гуляйпільського району Запорізької області, ОСОБА_1 , маючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та корисливої мети, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, шляхом вільного доступу, зайшов на територію неогородженого домоволодіння АДРЕСА_3 . Знаходячись на території вказаного домоволодіння, ОСОБА_1 виявив в чохлі для інструментів, який знаходився на велосипеді, ключі від вхідних дверей будинку. Після чого, ОСОБА_1 за допомогою вказаних ключів відчинив запірний пристрій вхідних дверей будинку та проник всередину, де шляхом вільного доступу, зі столу в зальній кімнаті, таємно викрав жіночу сумку чорного кольору яка належить ОСОБА_2 , що не становить матеріальної цінності для потерпілої, де знаходились грошові кошти різними купюрами на загальну суму 1960 гривень, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму. З викраденою сумкою та грошовими коштами залишив територію вказаного домоволодіння та розпорядився ними на власний розсуд.

За вказаним фактом СВ ВП № 1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021082220000062 від 14 травня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

21 травня 2021 року, о 16 годині 55 хвилин, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Як слідує з клопотання, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - протоколом огляду місця події від 14,05.2021 року; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ; - протоколом слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_2 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;- протоколами пред`явлення особи для впізнання; -протоколами огляду предмета;- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 ;- протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1 .

Таким чином, на думку слідства, підозрюваний ОСОБА_1 своїми умисними діями скоїв тяжкий злочини, за який КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, а згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, присутній ризик спроби ОСОБА_1 , переховуватися від органів досудового розслідування або суду, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, на що вказують наступні обставини: ОСОБА_1 ніде не навчається, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не має постійного джерела доходів, а отже має слабкі соціальні зв`язки. Окрім того, ОСОБА_1 раніше вчинив ряд кримінальних правопорушень проти власності і обвинувальні акти наразі перебувають на розгляді в судах. Вказаний факт свідчить про те, що вчинення злочинів стало джерелом його існування і, розуміючі невідворотність покарання, ОСОБА_1 може залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування і суду.

Згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність вказаного ризику підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше вже неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення: за ч.3 ст. 185 КК України та обвинувальний акт відносно нього скерований до суду 30.10.2020 року для розгляду по суті, за ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України та обвинувальний акт відносно нього скерований до суду 12.11.2020 року для розгляду по суті, за ч.2 ст. 185 КК України та обвинувальний акт відносно нього скерований до суду 03.02.2021 року для розгляду по суті, за ч.2 ст. 186 КК України та обвинувальний акт відносно нього скерований до суду 27.04.2021 року для розгляду по суті.

Також в клопотанні зазначено, що в рамках кримінального провадження №12021082220000034 від 30.03.2021 року 01.04.2021 року слідчим суддею Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О. до підозрюваного ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, та на підозрюваного покладено обов`язок: цілодобово не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу органу досудового розслідування, прокурора слідчого судді або суду, повідомляти орган досудового розслідування, прокурора та/або суду про зміну місця свого мешкання, прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді або суду.

Перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, 12.05.2021 року ОСОБА_1 , повторно, умисно, вчинив інкриміноване йому тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України. Таким чином, ОСОБА_1 свідомо порушив умови обраного йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покинув місце свого постійного проживання з метою вчинення злочину.

Окрім того, вивченням особи ОСОБА_10 встановлено, що він має слабкі соціальні зв`язки, офіційно не працевлаштований, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, отже не має постійного джерела доходів та живе за рахунок тимчасових заробіток.

Слідчий в клопотанні зазначив, що наявні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення з корисливих мотивів свідчать про перетворення вчинення вказаного злочину у основний спосіб заробітку, що може сприяти вчиненню ОСОБА_10 нових злочинів пов`язаних з викраденням чужого майна, якщо йому не буде обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вищевказані факти свідчить про можливість скоєння ОСОБА_10 нових злочинів, тобто наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1ст. 177 КПК України.

А тому, сторона обвинувачення приходить до висновків, що ризики, передбачені ст.177 КПК, є реальними та триваючими, вони виключають можливість обрання міри запобіжного заходу щодо підозрюваного, яка буде більш м`якою, так як альтернативні запобіжні заходи на даний час не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки підозрюваного.

Керуючись вимогами ст.184 КПК України, а також приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також враховуючи наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, прохають обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в ДУ «Вільнянська установа виконання покарань №11».

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України проводилось обов`язкове фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та прохала його задовольнити, суду пояснивши, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризику, передбаченому п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий в судовому засіданні просив клопотання задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 суду пояснив, що свою вину за пред`явленою підозрою визнає повністю, вказана подія дійсно мала місце 12.05.2021 року, коли він перебував за межами свого місця проживання. Кошти він витратив на свої потреби, зокрема придбав собі одяг в м. Гуляйполе, до якого дістався автобусом 13.05.2021 року. Вказав на те, що за місцем проживання має постійні конфлікти зі своїм вітчимом, між ними відбуваються часті сварки та бійки. Причини скоєння злочину пояснити не може і критики до свого вчинку не виказує.

В судовому засіданні захисник підозрюваного: адвокат Яковенко О.С. суду пояснив, що підстави для обрання відносно ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні найтяжчого запобіжного заходу немає. Обставини щодо порушення ОСОБА_1 умов перебування під запобіжним заходом, який був йому обраний в межах іншого кримінального провадження, не можуть бути враховані в даному кримінальному провадженні. Вважає, що до однієї особи не може бути обрано два різних запобіжних заходи при наявності декількох кримінальних проваджень. Тому, внесене клопотання не підлягає задоволенню в повному обсязі, навіть при наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши документи, додані до клопотання, доходить до такого висновку.

14.05.2021 року в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12021082220000062за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за заявою ОСОБА_2 за фабулою: в період часу з 18:00 годин по 19:00 годин 12.05.2021, невстановлена особа шляхом підбору ключа проникла до житлового будинку АДРЕСА_3 , звідки таємно скоїла крадіжку грошових коштів в сумі 1960 грн. З викраденим зникла.

21.05.2021 року, о 16 годині 55 хвилин року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам , зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що особа може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Положеннями ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

В КПК України відсутнє нормативне визначення змісту стандарту доказування «обґрунтована підозра».

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Дотримання стандарту доказування «обґрунтована підозра» оцінюється ЄСПЛ при встановленні порушення п. «с» §1 ст.5 та §3 ст.5 Конвенції щодо права на свободу та особисту недоторканність при затриманні особи та обранні стосовно неї запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням свободи. Уперше Суд дав визначення цьому стандарту в 1990 р. у рішенні у справі «Fox, Campbell and Hartley vs. The United Kingdom». Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слід звернути увагу, «обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення у справі «Wlochv vs. Poland», п.109).

У практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley vs. the United Kingdom» п.32; «Merabishvili vs. Georgia» п.184), а також пов`язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.

Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження. Це пов`язано з тим, що на ранніх етапах кримінального провадження такі докази неможливо було здобути або, беручи до уваги характер кримінальних правопорушень, в яких підозрюється особа, ці докази неможливо надати суду, щоб не поставити під загрозу життя інших осіб.

Якби відповідні докази, що підтверджують підозру, можна було зібрати відразу, то органи слідства, імовірно, відразу ж пред`явили б обвинувачення й передали особу до компетентного органу (рішення у справі «Brogan and others vs. United Kingdom» п.53). Тут вираз «компетентний орган» має те саме значення, що й «суддя чи інша особа, уповноважена законом виконувати судові функції» (рішення у справі «Schiesser vs. Switzerland» п.29).

Тобто стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі й не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення.

Доведення наявності ризиків є обов`язковою передумовою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що модифікує стандарт доказування «обґрунтована підозра» в більш суворий. Це зумовлено тим, що більше втручання в права особи вимагає переконаності з вищим ступенем імовірності у вчиненні нею кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.2 ст.177 КПК України ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - протоколом огляду місця події від 14,05.2021 року; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ; - протоколом слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_2 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;- протоколами пред`явлення особи для впізнання; -протоколами огляду предмета;- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 ;- протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1 .

Слідчим та прокурором у клопотанні зазначалося про наявність ризиків, передбачених п. 1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до положень ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу обов`язково повинно містити посилання на один або кілька ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п.4 ст.5 Конвенції.

З матеріалів провадження та пояснень наданих сторонами у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , однак проживає за іншою адресою, зокрема: АДРЕСА_2 . До його складу сім`ї входять мати та вітчим. Підозрюваний має постійні конфлікти зі своїм вітчимом, що тягне за собою звернення останнього до поліції щодо домашнього насильства. Мати будь-якого виховного чи авторитетного впливу на свого сина немає, про що може свідчити те, що він до неї не прислухається, вільно залишає місце свого проживання при цьому знаходячись під дією запобіжного заходу. Також, враховується тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, його поведінку, відсутність на час розгляду клопотання постійного місця роботи, доказів протилежного не надано, останній не має постійного зайняття, отже немає постійного джерела доходу, не одружений, негативно характеризується за місцем проживання. В своїх поясненнях зазначає, що крадіжки вчиняє через незадовільний матеріальний стан і пояснити причини цьому не може, вказує, що так просто вийшло. Але, здобуте таким шляхом майно, останній звертає лише на задоволення власних потреб.

Таким чином, суд вважає, що підозрюваний має слабкі соціальні зв`язки, негативно характеризується за місцем проживання, у суду є обґрунтовані підстави вважати, що останній може легко залишити своє місце проживання та переховуватися від слідства чи суду. Тому, слідчий суддя вважає наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

На ризик щодо вчинення іншого кримінального правопорушення можуть свідчити наступні обставини: ОСОБА_1 раніше вчиняв корисливі злочини: за ч.3 ст. 185 КК України та обвинувальний акт відносно нього скерований до суду 30.10.2020 року для розгляду по суті, за ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України та обвинувальний акт відносно нього скерований до суду 12.11.2020 року для розгляду по суті, за ч.2 ст. 185 КК України та обвинувальний акт відносно нього скерований до суду 03.02.2021 року для розгляду по суті, за ч.2 ст. 186 КК України та обвинувальний акт відносно нього скерований до суду 27.04.2021 року для розгляду по суті, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, знову підозрюється у скоєнні корисливого злочину, для вчинення якого мав чіткі та сплановані наміри.

Суддя, не може залишити без уваги той факт, що в межах кримінального провадження №12021082220000034 від 30.03.2021 року 01.04.2021 року слідчим суддею Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О. до підозрюваного ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, та на підозрюваного покладено обов`язок: цілодобово не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу органу досудового розслідування, прокурора слідчого судді або суду, повідомляти орган досудового розслідування, прокурора та/або суду про зміну місця свого мешкання, прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді або суду. Після направлення обвинувального акту за цим провадженням до суду, вказаний запобіжний захід був продовжений. Проте, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, 12.05.2021 року ОСОБА_1 , був відсутнім за місцем свого проживання, а 13.05.2021 року взагалі залишив не тільки своє місце проживання, а навіть і населений пункт, в якому проживає. Таким чином, ОСОБА_1 свідомо порушує умови обраного йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покинув місце свого постійного проживання з метою вчинення злочину.

Слідчий суддя доходить висновку, що такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, передбачені ч.1 ст.176 КПК України ОСОБА_1 неможливо застосувати з урахуванням обставин, передбачених ч.1 ст.178 КПК України: вагомістю доказів, здобутих на час розгляду клопотання, про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у разі визнання його винним у скоєнні злочину йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до шести років, останньому 18 років, та за своїм станом здоров`я він може утримуватися в місцях позбавлення волі, так як іншого не доведено, останній ніде офіційно не працює, не має постійного заняття, отже не має постійного джерела доходу, не одружений, негативно характеризується за місцем проживання, обвинувачується у вчинені корисливих злочинів, обвинувальні акти щодо яких знаходяться на розгляді в декількох судах області, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, знову підозрюється у скоєнні корисливого злочину.

А тому клопотання підлягає задоволенню, як таке, що ґрунтується на законі, підтверджене встановленими обставинами та наданими слідчому судді доказами.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 177-178, 182, 183, 184, 194, 197, 202, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Горобця М.І. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №120210822200000062 від 14.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів з 11 години 40 хвилин 04 червня 2021 року до 11 години 40 хвилин 02 серпня 2021 року включно.

Взяти ОСОБА_1 під варту з зали суду.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 87560 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за реквізитами: отримувач - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, р/р UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу (застава, вартість частки майна тощо); ПІБ особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово, прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати на виклики слідчого/суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого чи суду; повідомляти прокурора, слідчого або суд про зміну свого місця проживання.

У разі невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом слідчого чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ «Вільнянська установа виконання покарань № 11».

Копію ухвали надати підозрюваному після її проголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: О. О. Романько