Рішення № 97409405, 24.05.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/487/21

Справа № 235/93/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Овчаренко В.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області, про визначення місця проживання малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення місця проживання малолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15 серпня 2009 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис № 615.

Від шлюбу мають малолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після реєстрації шлюбу вони всією сім`єю мешкали у м. Донецьку.

З грудня 2015 року вони з чоловіком припинили спільне сімейне проживання і почали мешкати окремо.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 травня 2016 року їх шлюб з відповідачем був розірваний.

Після припинення спільного сімейного життя з відповідачем вона разом із дочкою ОСОБА_6 спочатку переїхала мешкати до м. Маріуполя, а пізніше – до м. Краматорська, де і проживають разом на даний час по АДРЕСА_1 .

Після розірвання шлюбу вона не заперечувала проти побачень дочки з батьком.

Однак були випадки, коли відповідач без жодного попереднього погоджування із нею забирав дочку із собою, утримував її у себе тривалий час і всіляко обмежував її зв`язки з нею.

В останній час відповідач погрожує її назавжди забрати від неї дочку ОСОБА_6 до себе для постійного проживання.

Вона вважає, що місце проживання дочки ОСОБА_6 повинно бути визначено у неї в м. Краматорську з наступних підстав.

Вона має найбільш сприятливі умови для нормального виховання дитини, оскільки має постійне місце проживання і стабільний заробіток. Вона працює головним економістом сектору роботи із зарплатними проектами у філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» в м. Краматорську, і її середня заробітна плата складає 24000 грн щомісяця.

В м. Краматорську дочка ОСОБА_6 навчається в 4-В класі Ліцею № 4 «Успіх» Краматорської міської ради, має багато друзів і знайомих в місті. В КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» з дочкою підписана декларація № 0001-М74Х-А800 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу.

Вона приділяє багато уваги вихованню дитини. З дочко у неї склалися довірливі відносини, і дочка ОСОБА_6 більш прив`язана до неї аніж до батька.

Крім того, в квартирі, де вони мешкають, створені належні умови для проживання та гармонійного розвитку дитини, для дочки виділена окрема ізольована кімната, що також позитивно впливає на її навчання в школі та на її фізичний та психологічний розвиток. Дитина повністю перебуває на її утриманні та вихованні, вона більш відповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків ніж відповідач.

Відповідач не має стабільного доходу і постійного місця проживання. В даний час відповідач перебуває у новому шлюбі, і у дочки склалися неприязні стосунки з його новою дружиною.

Тому вона вважає, що в інтересах дитини буде доцільним її проживання із нею в АДРЕСА_1 (а.с.2-4).

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином – шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на офіційному сайті Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки, відзив у встановлений судом строк не надав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 пояснила, що у принципі 6 Декларацій прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблею ООН від 20.11.1959р., зазначено, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Згідно ст.161 СК України, враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , викові особливості дитини даного віку, орган опіки та піклування Краматорської міської ради вважає доцільним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в родині матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заслухавши позивача, її представника, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, дослідивши письмові докази, і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також з`ясувавши думку з приводу спірного питання дитини, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Сторони перебували у шлюбі з 15 серпня 2009 року, зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис № 615, по 23 червня 2016 року, шлюб розірвано рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 травня 2016 року, що набрало законної сили 23 червня 2016 року (а.с.10).

Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини виданого 15 лютого 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області (а.с.9).

З 3 жовтня 2017 року позивач, і з 23 липня 2020 року – малолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяті на облік як внутрішньо переміщені особи за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 (а.с.7, 8).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного спеціалістами служби у справах дітей Краматорської міської ради, від 06.04.2021р., затвердженого начальником служби у справах дітей Краматорської міської ради, за цією адресою проживають мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює у філії – ДОУ АТ «Ощадбанк» головним економістом з доходом 20 000 грн, дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в ліцеї № 4 «Успіх» (4-В клас). Житло розміщене на 4 поверсі 9-поверхового будинку, складається з 4 кімнат, має загальну площу 94,1 кв.м, житлову площу 59,8 кв.м, в наявності електропостачання, водопостачання, газопостачання, опалення централізоване. В квартирі чисто, прибрано, умови проживання відповідають санітарним нормам. Кімнати обладнані м`якими та корпусними меблями, є необхідна побутова техніка (телевізор, холодильник, мікрохвильова піч, водонагрівач, пральна машина-автомат, ноутбук). Ванна та туалет окремі. В кухні чисто, у наявності як готові до споживання продукти, так і необхідний запас. У дитини є окрема кімната, спальне місто, чиста постільна білизна, засоби гігієни, одяг та взуття за віком дитини та сезоном. Для виконання домашнього завдання є стіл, стілець, ноутбук. В кімнаті обладнано куточок для занять фізичного культурного. У дитини багато книжок, розвивальних ігор. Між членами родини дружні, доброзичливі стосунки.

З довідки філії – Донецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» від 28.12.2020р. № 104.28-13/268 вбачається, що ОСОБА_1 працює у філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» головним економістом сектора по роботі із зарплатним проектами відділу електронної комерції та платіжних засобів з 8 жовтня 2011 року по теперішній час (а.с.12).

Згідно довідки філії – Донецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» від 29.12.2020р. № 104.21-41/1209 заробіток ОСОБА_1 за період з червня 2020 року по листопад 2020 року включно складає 119 050,28 грн (а.с.13).

ОСОБА_1 за місцем роботи характеризується позитивно, що підтверджується службовою характеристикою від 12 січня 2021 оку № 104.28-10/4 (а.с.30).

Відповідно до довідки Ліцею № 4 «Успіх» Краматорської міської ради Донецької області від 29.12.2020р. № 262 ОСОБА_5 дійсно є учнем 4-В класу Ліцею № 4 «Успіх» Краматорської міської ради Донецької області (а.с.14).

Згідно довідки ПСМНЗ «Художня школа» ОСОБА_7 дійсно навчається в художній школі у 1 класі (а.с.15).

11 серпня 2020 року законним представником малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 підписана декларація № 0001-М74Х-А800 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Краматорської міської ради (а.с.11).

Згідно висновку органу опіки та піклування Краматорської міської ради про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доцільним визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в родині матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно зі статтею 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з положеннями частини першої статті 3, частини першої статті 9 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

При вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Суд зобов`язаний надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

У рішенні ЄСПЛ від 2 лютого 2016 року у справі «N.TS. та інші проти Грузії» зазначено, що обов`язок національних органів влади вживати заходів для полегшення возз`єднання, однак, не є абсолютним. Возз`єднання одного з батьків з дитиною, яка деякий час прожила з іншими особами, може бути неможливо реалізувати негайно і може знадобитися проведення підготовчих заходів для цього. Характер та обсяг такої підготовки залежатимуть від обставин кожного випадку, але розуміння та співпраця всіх зацікавлених сторін завжди буде важливим компонентом. Хоча національні органи влади повинні зробити все можливе для сприяння такому співробітництву, будь-яке зобов`язання щодо застосування примусу в цій сфері має бути обмеженим, оскільки інтереси, а також права і свободи всіх зацікавлених осіб повинні бути враховані, а особливо найкращі інтереси дитини та її права. Якщо контакти з батьками можуть загрожувати цим інтересам або втручатися в ці права, національні органи влади повинні дотримуватись справедливого балансу між ними (див. посилання Hokkanen, п. 58). Найкращі інтереси дитини повинні бути першочерговими і, залежно від їхньої природи та серйозності, можуть перевищувати права їхніх батьків (див. серед інших, Ольссон (№ 2), § АДРЕСА_2 , Ignaccolo-Zenide, § 94, Plaza v. Poland, № 18830/07, п. 71, 25 січня 2011 р., І Manic, § 102).

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (стаття 155 СК України).

Отже, батьки дитини не тільки мають право на виховання дитини та й обов`язок виховувати дитину у атмосфері поваги до її прав, її людської гідності, в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї родини, сім`ї, свого народу та Батьківщини.

Поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, адже дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

У висновках, що містяться у постанові Великої Палати Верховного суду від 17.10.2018р., справа № 402/428/16-ц, говориться про те, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р.

Згідно висновку органу опіки та піклування Краматорської міської ради про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вікові особливості дитини даного віку, визнано доцільним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в родині матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , висловила бажання проживати разом із своєю матір`ю ОСОБА_1 .

З урахуванням обставин справи, а саме віку дитини, в якому вона особливо прив`язана до матері, відчуває потребу у її постійній присутності, дотиках, обіймах, ласці і турботі, яка закладає у дитині основні навички орієнтування та поводження себе у суспільстві, дає уявлення про події у світі, формує її як особистість і таке інше, а також статі дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення місця поживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , що відповідає найкращим інтересам дитини.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визначення конкретного місця проживання дитини, суд виходить з того, що сімейне законодавство України під місцем проживання дитини визначає саме особу, з якою має проживати дитина, а не конкретну адресу з вказівкою населеного пункту, вулиці, будинку. Зазначення в позовній заяві конкретного місця проживання дитини, за якою позивач просила визначити місце проживання малолітньої дитини суд знаходить недоречним.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн підлягають покладенню на відповідача (а.с.1).

Відповідно до ст.ст.141, 155, 160, 161, 171 СК України, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області (м. Краматорськ Донецької області, площа Миру, 2, код ЄДРПОУ 24812116), про визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецька Донецької області, разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою м. Донецька Донецької області.

В іншій частині первісного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на відшкодування сплаченого судового збору 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Дата складання повного судового рішення – 3 червня 2021 року.

Суддя Г.В. Назаренко

Вступна та резолютивна частини рішення складені 24 травня 2021 року. Повне рішення складене 3 червня 2021 року.

Суддя Г.В. Назаренко