Рішення № 97409299, 03.06.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

03.06.2021 227/2063/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Сисенко Ю.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа – Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті. Обґрунтовуючи заяву зазначила, що її чоловік, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк. Станом на цей час, вона є внутрішньо переміщеною особою и тимчасово проживає на території м.Добропілля, Донецької області. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово непідконтрольній території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Звернувшись до Добропільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану з метою реєстрації смерті, отримала усну відмову, у зв`язку з тим, що для реєстрації смерті пред`явлено документ, форма якого не відповідає формі визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 р. №545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024. Встановлення факту смерті необхідно для державної реєстрації смерті її чоловіка та отримання відповідного свідоцтва про смерть задля вчинення в подальшому дій щодо соціальних виплат та спадщини померлого.

Заявник в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Звернулася до суду з заявою, в якій просили розглядати справу у її відсутність.

Представник заінтересованої особи, в судове засідання не з`явився, проте надійшла заява про розгляд справи без участі представника відділу, в якій підтримав вимоги заявника.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту смерті підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Відповідно до пункту 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

В судовому засіданні встановлено, що заявник – ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта заявника (а.с. 4).

Відповідно до довідки від 06.06.2017 р. № 0000228239, виданої УСЗН Добропільської міської ради, ОСОБА_1 , з 06.06.2017р. перебуває на обліку, як особа переміщена з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.6).

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 07.02.1994 р. (а.с.7).

Відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть № 30 від 05.03.2020 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вдома, за адресою АДРЕСА_1 . Причина смерті – злоякісне новоутворення сечового міхура.

Згідно копії довідки про причину смерті від 05.03.2020 року, за підписом лікаря ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 68 років, причина смерті: злоякісне новоутворення сечового міхура.

З копії паспорта серії НОМЕР_2 вбачається, що даний паспорт громадянина України виданий на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Н.-Криничене Добропільського району Донецької області (а.с.8-9).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Н.-Криничене помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк про що Кіровським відділом ЗАГС Донецької області управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки 06.03.2020 року складено актовий запис № 355 (а.с.11).

З доданих до заяви ОСОБА_1 фотографій вбачається, що на них на передньому плані зображені могила та хрест з табличкою з написом « ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а.с. 13-14).

З повідомлення начальника Добропільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 03.06.2021 року вбачається, що у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актовий запис про смерть на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - не виявлено.

Відповідно до ч.2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Даючи оцінку допустимості копіям лікарського свідоцтва про смерть, довідки про причину смерті, свідоцтву про смерть, які видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ст.19 Конституції України, ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» і вважає, що вказані документи не є дійсними і не можуть створювати правових наслідків.

Разом з тим, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавтва має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права і враховує висновки ЄСПЛ у справа проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.2 ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», будь-який акт, виданий у зв`язку з діяльністю збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняним закладом), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності.

Суд вважає, що в судовому засіданні були досліджені докази, які в сукупності підтверджують факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк, і дають суду підстави для задоволення заяви.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації смерті її чоловіка та отримання відповідного свідоцтва про смерть задля вчинення в подальшому дій щодо соціальних виплат та спадщини померлого.

Таким чином, наявність вищевказаних доказів, на думку суду, є достатньою підставою для встановлення факту смерті в певний час, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті, що надасть заявнику можливість отримати свідоцтво про смерть, видане відповідним державним органом України.

На підставі ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання даного рішення.

Керуючись ст.ст. 81, 89, 259, 263-265, 273, 354, 315, 317 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа – Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк, Україна.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копію рішення невідкладно надіслати до Добропільського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для державної реєстрації факту смерті особи.

Заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 виданий 06.05.1997 року Кіровським РВ ДМУУМВС України в Донецькій області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає згідно довідки від 06.06.2017 р. № 0000228239 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа – Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 25336362, місцезнаходження за адресою: 85000, Донецька область, м. Добропілля, пров. Європейський, 6.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В. Здоровиця

03.06.2021