Ухвала суду № 97408465, 04.06.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1386/20

УХВАЛА

04 червня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої – судді Саєнко О.Б., при секретарі – Кобенді Ю.О.,

за участю: прокурора – Чубика Я.О.,захисника - Гука Г.І.,

обвинуваченого- ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 02.01.2020 в ЄРДР за №12020020100000005 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 135 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З 03.06.2020 в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

04.06.2021 у судовому засіданні прокурор Чубик Я.О. підтримав подане через канцелярію суду письмове клопотання , просив суд продовжити ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів , оскільки строк стікає та ті ризики, які стали підставою для його застосування не змінилися та не відпали, а саме - ОСОБА_1 є раніше неодноразово судимою особою, не має зареєстрованого місця провадження в країні; на час затримання ОСОБА_1 не працював, не має сім`ї, тому вважає, що він буде переховуватися від суду та може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник Гук Г.І. підтримав позицію обвинуваченого.

Вислухавши клопотання прокурора , міркування захисника та обвинуваченого щодо нього, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Згідно до п.п.4,5 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років та до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

З положень, викладених у ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»).

З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

Судом установлено, що запобіжний захід до обвинуваченого застосований за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений КПК України.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Суд вважає, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, виходячи з того, що обвинувачений ОСОБА_1 є раніше судимою особою, останній раз , за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 14.08.2019 за ч.1 ст. 296 КК України; не має зареєстрованого у встановленому порядку місця проживання на території України, а також будь- якого фактичного постійного місця проживання; він не одружений , не має дітей, батьків, на час затримання не працював, крім того, також у суду відсутні будь-які об`єктивні дані про те, що сестра обвинуваченого підтримує з ним родинні зв`язки, піклується його долею, тому з цього суд приходить до висновку, що у обвинуваченого відсутні на волі соціально -стримуючи фактори. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого умисного кримінального злочину , на даний час судовий розгляд даного провадження розпочатий, але не завершений, а тому суд вважає, що наразі продовжують існувати ризики переховування ним від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Отже, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, ОСОБА_1 доцільно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Тому суд, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого, вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню частково та за доцільне продовжити ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів , а саме - по 03.07.2021 , включно. В інший частині клопотання прокурора слід відмовити, оскільки тридцяти днів буде достатнім для завершення судового розгляду даного провадження.

Керуючись ст. 331 КПК України, Суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Чубика Я.О. – задовольнити частково.

Продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 30 днів у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1», а саме – по 03.07.2021 року, включно.

В інший частині клопотання-відмовити.

Копію ухвали направити уповноваженій особі Державної установи «Вінницька установа виконання покарань №1»,- для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо або через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів: обвинуваченим- з дня отримання копії цієї ухвали ; іншими учасниками- з дня проголошення ухвали.

Оголосити перерву в судовому засіданні до 12.30 год. -08.06.2021 для виклику представника потерпілого.

Повний текст ухвали суду оголошений о 12.00 год.-04.06.2021.

Суддя: О.Б. Саєнко