Ухвала суду № 97407434, 29.04.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5723/20

Провадження № 1-кп/0182/186/2021

У Х В А Л А

29.04.2021 м. Нікополь

Колегія суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі

головуючого –судді: Клименко І.В.,

суддів Кобеляцької-Шаховал І.О.,

Багрової А.Г.,

секретар судового засідання Степанова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2020 за № 12020040340001800 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – м. Нікополь, Дніпропетровської області, який не має місця реєстрації, фактично мешкає у АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115, п.13 ч.2 ст. 115 КК України

за участю сторін судового провадження

прокурора Гаврилюка Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Дятлова А.М.

потерпілої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілої Чуприни Т.Ю.,

в с т а н о в и в:

У провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження від 11.07.2020 за № 12020040340001800 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115, п.13 ч.2 ст. 115 КК України.

Щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого було продовжено до 03.05.2021.

Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 незабаром спливає, прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше двох місяців, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, а саме ризики переховування від органу слідства і суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; ризик тиску на потерпілих, свідків, з якими він особисто знайомий. При цьому також просить врахувати, що ОСОБА_1 ніде офіційно не працював. Окрім цього невиправним наслідком вчиненого кримінального правопорушення є смерть людини. Застосування більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не зможе запобігти цим ризикам.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строків тримання під вартою та просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 – в будинку, який, зі слів обвинуваченого, належить його синові, посилаючись на те, що у клопотанні обставини вчинення злочину прокурором зазначені невірно, а ризики, на які посилається прокурор, зі сплином часу зменшились.

Потерпілі та представник потерпілої підтримали клопотання прокурора та наполягали на триманні обвинуваченого під вартою. Заперечували проти зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу на домашній арешт, бо побоюються за своє життя, а обвинувачений навіть у залі суду висловлював їм погрози.

Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких злочинів. При цьому суд враховує позицію ЄСПЛ, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більш, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягнення цілі якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ „Феррарі-Браво проти Італії”.

Крім того, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України” від 21.07.2011, „Осаковський проти України” від 17.07.2014 та ін).

Як встановлено в судовому засіданні, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання, оскільки йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі; впливати на потерпілих, свідків, з якими він особисто знайомий. Також судом врахована тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується; репутація обвинуваченого - відсутність у нього сім`ї та утриманців, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів – вбивстві людини, що, з огляду на інтереси суспільства, потребує продовження строків тримання під вартою.

Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченого під вартою. Оскільки наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, то вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на більш м`який на даній стадії судового розгляду. Тому суд не вбачає підстав для зміни або скасування раніше обраної для ОСОБА_1 міри запобіжного заходу.

Клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає, оскільки будь-яких доказів можливості проживання за вказаною ним адресою та згоди родичів на його проживання та утримання суду не надано.

Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому закінчується 03.05.2021, тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Оскільки злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , поєднані із застосуванням насильства, відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України розмір застави йому не визначається.

Керуючись ч.3 ст. 331 КПК України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою задовольнити, в задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

Продовжити щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше двох місяців, тобто до 28 червня 2021 р.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Головуючий суддя І.В. Клименко

Судді І.О. Кобеляцька-Шаховал

А.Г. Багрова