Рішення № 97407242, 05.05.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2311/20

Провадження № 2/175/574/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 року смт. Слобожананське

Дніпроптеровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бойко О.М.

при секретарі Кучеренко О.Ю.

за участі: позивача представника - ОСОБА_1

відповідача – ОСОБА_2

представника третьої особи – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі Дніпровської райдержадміністрації Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації, КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпровської районної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Органу опіки та піклування в особі Дніпровської райдержадміністрації Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпровської районної ради про виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, вказавши, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, актовий запис про шлюб від 25 липня 1998 року № 49, складений виконавчим комітетом Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області). Дане подружжя мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малолітній ОСОБА_4 , перебуває на обліку служби у справах дітей Дніпровської райдержадміністрації Дніпропетровської області, як такий, що залишився без батьківського піклування і був тимчасово влаштований до державного закладу КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпровської районної ради, оскільки мати дитини ОСОБА_5 , в результаті побутової сварки та бійки ІНФОРМАЦІЯ_2 зі своїм новим співмешканцем отримала ушкодження не сумісні з життям і померла (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис - від 19 лютого 2020 року № 310). Відповідно довідки від 01.06.2020 № 012 адміністрації КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпровської районної ради за час перебування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, ОСОБА_4 , а саме: з 14 вересня 2019 року по теперішній час, батько, ОСОБА_2 сина не відвідував, його здоров`ям та розвитком не цікавився. В ході заходів щодо встановлення місця перебування ОСОБА_2 , службою у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області його було запрошено на співбесіду, в ході якої роз`яснено правові наслідки у відношенні ознак його ухилення від виконання ним батьківських обов`язків по відношенню дитини ОСОБА_4 . Внаслідок цієї бесіди ОСОБА_2 надав пояснення від 15 жовтня 2019 року, в якому виклав свою позицію щодо його відношення до долі дитини ОСОБА_6 та погодився з необхідністю позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дитини, при цьому, оспорювати своє батьківство, змінюючи актовий запис в свідоцтві про народження дитини, через вирішення цього питання в судовому порядку відмовився. Тому позивач просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частини від усіх його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на користь особи, яка буде виконувати обов`язки законного представника дитини.

В подальшому представник позивача уточнив свої позовні вимоги в частині стягнення аліментів та просив суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі ј частини від усіх його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на користь особи, яка буде виконувати обов`язки законного представника дитини.

У березні 2021 року відповідач подав відзив на позовну заяву в якій визнав позовні вимоги в частині позбавлення його батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 , оскільки не являється його біологічним батьком, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, звітом про проведення роботи з дитиною №412/1 від 24.10.2019 року, вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2020 року щодо ОСОБА_7 . Відповідно до вироку ОСОБА_5 приходилася йому цивільною дружиною, вони проживали разом з 2010 року, мають спільну дитину 8-ми років, тобто ОСОБА_7 є біологічним батьком ОСОБА_6 . Водночас відповідач в частині стягнення аліментів заперечував, оскільки він фактично не є біологічним батьком ОСОБА_4 , відсутні будь-які ознаки виникнення сімейних прав і обов`язків, а тому вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів скеровані до не належного відповідача, а тому не підлягають задоволенню.

В подальшому відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини, вказавши, що він не є батьком (біологічним), а наявний запис в свідоцтві про народження серії № НОМЕР_2 було зроблено на підставі заяви померлої – ОСОБА_5 , без повідомлення позивача, лише у відповідності до існуючого актового запису про шлюб від 25.07.1998 р. №49. Зазначає, що з 2009 року він припинив спільне життя з ОСОБА_5 , у зв`язку з відсутністю спільних інтересів, різних поглядів на життя та відсутність взаємопорозуміння. Позивач після фактичного припинення шлюбних відносин почав проживав окремо та виховувати спільну дитину – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також, звертає увагу, що у звіті про проведену роботу з дитиною №412/1 від 24.10.2019 року вказано, що мати ОСОБА_5 та її співмешканець ОСОБА_7 (біологічний батько дитини) мешкали в трьох однією сім`єю, при цьому, малолітній ОСОБА_4 взагалі не знайомий з позивачем та допускає можливість стосунків лише з бабусею по лінії матері – померлої ОСОБА_5 , що в свою чергу спростовують вимоги первісного позову. Окрім того, у вироку Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16.04.2020 року зазначено, що обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_5 приходилася йому цивільною дружиною, вони проживали разом з 2010 року, мають спільну дитину 8-ми років. Таким чином, матеріалами первісного позову підтверджують, що позивач не являється біологічним батьком малолітнього ОСОБА_6 , що дає обґрунтовані підстави для задоволення зустрічного позову, й відмови у задоволенні первісного позову.

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 не надавав відзив на зустрічний позов.

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 (відповідач з зустрічним позовом) в судовому засіданні позовну заяву органу опіки та піклування просив залишити без розгляду, проти задоволення зустрічного позову не заперечував.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою) ОСОБА_2 в судовому засіданні зустрічну позовну заяву підтримав у повному обсязі покладаючись на викладені у ній обставини, не заперечував проти залишення первісної позовної заяви без розгляду.

Представник третьої особи КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» - ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд первісний позов залишити без розгляду, не заперечував проти зустрічного позову.

Суд, вислухавши у судовому засіданні думку сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст. 89 ЦПК України, вважає що первісний позов підлягає залишенню без розгляду, а зустрічний позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_4 , батьком якого є ОСОБА_9 , ОСОБА_5 є матір`ю, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 виданого 17 лютого 2020 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Дніпровському, Солонянському районах Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_5 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 10 лютого 2020 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Відповідно до акту про факт передачі від 14 вересня 2019 року Служба у справах дітей Дніпровської райдержадміністрації в особі головного спеціаліста служби у справах дітей Дніпровської райдержадміністрації Батушана О.Ф. передали дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директору КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпровської районної ради Гуржій О.В., на підставі направлення служби у справах дітей Дніпровської райдержадміністрації №259-НЦ від 16 вересня 2019 року.

Згідно звіту КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області від 24.10.2019 р. №412/1 про проведену роботу з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати ОСОБА_5 , 1980 року народження, мала реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 . Але разом з дитиною, ОСОБА_4 та співмешканцем, ОСОБА_7 , 1988 року народження. Мешкала в орендованій кімнаті за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно актів обстеження житлово-побутових умов проживання від 15 серпня 2019 року та 04 вересня 2019 року відомо, що мати, ОСОБА_5 та її співмешканець ОСОБА_7 , (біологічний батько дитини) винаймали житло, яке не відповідає санітарним нормам, умови проживання не задовільні (у кімнаті не придбано, постільна білизна брудна, меблі в незадовільному стані) відсутнє водопостачання та газопостачання.

Як вбачається зі змісту вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2020 року, ОСОБА_7 будучи допитаним в суді надав свої пояснення, згідно яких, ОСОБА_5 приходилася йому цивільною дружиною, вони проживали разом з 2010 року, мали спільну дитину 8-ми років.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 (рідний брат по матері малолітнього ОСОБА_4 та син відповідача за первісним позовом), ОСОБА_10 (бабуся по лінії матері), кожен окремо пояснили, що відповідач ОСОБА_2 , з 2009 року припинив спільне життя з ОСОБА_5 , почав проживати окремо з ОСОБА_8 , займатися його вихованням, доглядом та забезпечувати його всім необхідним. Малолітній ОСОБА_4 не є біологічним сином ОСОБА_2 з яким взагалі не знайомий.

Згідно з положенням ст.8 ЗУ "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126, 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на штучне запліднення своєї дружини. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, яка записана батьком дитини, має право оспорювати своє батьківство, пред`являти позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. Відповідно до цієї ж Постанови при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, суд проходить до висновку, що заявлений зустрічний позов про виключення відомостей про батьківства з актового запису про народження дитини необхідно задовольнити та виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за порядком номером 151, що складений 14 вересня 2011 року виконавчим комітетом Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, як батька дитини.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Наслідки залишення заяви без розгляду, а саме те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно, заявнику роз`яснені.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про залишення позовної заяви Органу опіки та піклування в особі Дніпровської райдержадміністрації Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, без розгляду, підлягає задоволенню, оскільки не суперечить закону та відповідає інтересам сторін.

Керуючись ст.ст. 12,13, 19, 76-81, 141, 258, 257 259, 264-265, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Органу опіки та піклування в особі Дніпровської райдержадміністрації Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації, КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпровської районної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - залишити без розгляду.

Позовні вимоги ОСОБА_4 за його зустрічним позовом до Органу опіки та піклування в особі Дніпровської райдержадміністрації Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпровської районної ради про виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини – задовольнити.

Виключити з актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за порядковим номером 151, що складений 14 вересня 2011 року виконавчим комітетом Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, як батька дитини.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Бойко