Ухвала суду № 97404945, 21.05.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4010/21

У х в а л а

Іменем України

"21" травня 2021 р. суддя Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з Обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (адреса: 04107, м.Київ, вул.Багговутівська, 17-21, ЄДРПОУ 40484607) про визнання недійсним договору –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТзОВ «МІЛОАН», в якому просить визнати недійсним договір №2205426 від 06.10.2020 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», визнати Договір про надання кредиту № 2205426 від 06.10.2020 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» недійсним в частині нарахування комісії з застосуванням наслідків недійсності правочину, здійснити зарахування грошових коштів, сплачених як плату за погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 2205426 від 06.10.2020 року в рахунок погашення суми тіла кредиту.

Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено, що така не відповідає вимогам, встановленим ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ч.4 ст.177 ЦПК України.

Відповідно до вимог п.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Позивач зазначає, що позовна заява подана відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», тому вона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Так, згідно з положеннями ст.3 Закону України «Про споживче кредитування» даний Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування.

Відповідно до пункту першого частини другої даної статті цей закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця.

Відповідно до п.1.3 долученого до позовної заяви кредитного договору (Індивідуальна частина) №2205426, кредит надається строком на 15 днів з 06.10.2020 року.

Кредитний договір укладений на строк до одного місяця, тому не є договором споживчого кредитування, отже даний спір не є спором про захист прав споживачів.

Відповідно до пунктів 1, 11 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Окрім того, пунктом 9.4 долученого до позовної заяви кредитного договору (Індивідуальна частина) №2205426 визначено, що на правовідносини сторін не поширюється дія Закону «Про споживче кредитування».

З наведеного вбачається, що правовідносини за спірним кредитним договором не є правовідносинами споживчого кредитування, а спір не є спором про захист прав споживачів, оскільки договір не є договором про надання споживчого кредиту, послуги, які були надані, не є послугами споживчого кредитування, а позивач не є споживачем і не користується правами споживача, в тому числі і на захист прав споживача, тобто звернувся до суду не за захистом своїх прав споживача, а за захистом своїх прав як сторона цивільного договору.

Як вбачається із позовної заяви позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на день звернення із позовом становить – 908 грн.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характер.

Відтак, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» щодо ставок судового збору позивач необхідно сплати за кожну немайнову вимогу.

Таким чином, позивачу для належного оформлення позовної заяви необхідно надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 2724грн. (2270 грн. х 0,4 х 3 = 2724 грн.), або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір повинен бути сплачений за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN) – UA898999980313171206000013952, Код банку отримувача (МФО) – 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу судовий збір за позовом (ПІП).

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.185 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків, зазначених вище.

Окрім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Керуючись ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суд–

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з Обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про визнання недійсним договору – залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2724 грн;

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасник справи може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://gl.lv.court.gov.ua/.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Зубачик Н.Б.