Справа № 2-а-581/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2010 року м.Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В. розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) про визнання дій протиправними та стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що в період з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року та з 01.08.2006 року по 01.01.2008 року їй та її неповнолітнім дітям не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що призвело до порушення їхніх прав.
Заборгованість по грошовій допомозі у звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37 зазначеного Закону) позивачка визначила в розмірі 8654,40 грн., а з аборгованість по доплаті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39 зазначеного Закону), позивачка визначила в розмірі 5087,94 грн.
Позивачка у своєму позові посилається на те, що отримувала відповідну доплату та допомогу у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, тобто щомісячну допомогу в розмірі по 2,10 грн. на себе та на дітей, та щомісячну доплату в розмірі 5,20 грн., тоді як Законом визначені інші, значно більші, її розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
Позивачка в судове засідання не зявилася, від неї надійшла письмова заява згідно якої просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник УПСЗН Олевської РДА Житомирської області в судове засідання не зявився, але від нього надійшло письмове заперечення згідно якого він просить розглянути справу без участі представника, заперечує стосовно задоволення позову.
Суддею установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що позивачка та її неповнолітні діти ОСОБА_2 2008 року народження та ОСОБА_3 2003 року народження, в зазначений період часу проживали та проживають в с.Лопатичі Олевського району Житомирської області, що віднесено до зони гарантованого добровільного відселення т а позивачка працює в Відкритому акціонерному товаристві „Олевський завод електротехнічного фарфору”, що стверджується копією посвідчення громадянина потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, довідкою з місця роботи, копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання.
Згідно ст.37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати.
Згідно ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі - однієї мінімальної заробітної плати щомісяця.
Проте, вказані допомога та доплата УПСЗН Олевської РДА Житомирської області виплачувались позивачці у розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі, що стверджується довідкою з місця роботи.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою доплати і допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивачки та її дітей.
З врахуванням викладеного та в межах передбаченого ст. 99 КАС України річного строку звернення до суду заборгованість по допомозі, передбаченій ст.37 зазначеного Закону підлягає стягненню за вказані позивачкою періоди.
Однак позов підлягає частковому задоволенню, оскільки дію абзацу другого частини першої ст.37 та абзацу третього частини першої ст.39 зупинено на 2006 рік в частині виплати доплати відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом №3235-IV (3235-15) від 20.12.2005 року.
На 2007 рік дію зазначених норм зупинено згідно із Законом № 489-V (489-16) від 19.12.2006 року, і лише з 09.07.2007 року її дію відновлено рішенням Конституційного Суду № 6-рп\2007 (v0абр 710-07) від 09.07.2007 року.
Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення (крім 2006 року та січня червня 2007 року), тобто за період з 01 липня 2007 року по 01 січня 2008 року, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати.
З врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати в спірний період часу, сум, виплачених позивачу у добровільному порядку, розмір заборгованості по допомозі, передбаченій ст. 37 вище зазначеного Закону становить 8654,40 грн., а по доплаті, передбаченій ст. 39 Закону 1451,36 грн.
Крім того вважаю за необхідне визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати позивачці та її неповнолітній дитині коштів не у відповідності до ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідач є розпорядником коштів на вказані видатки, проте допустив протиправну бездіяльність і позивачці в добровільному порядку заборгованості у повному обсязі не виплатив.
Керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.2 ст. 233, ст. 238 КЗпП України, ст.2 Закону України "Про оплату праці ", ст.ст.10,11,17,71,86,94,99,122, 158 163,167,186, 254, КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) про визнання дій протиправними та стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям коштів не у відповідності до ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 8654,40 грн . заборгованості за період з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року, по допомозі як особі , яка разом з неповнолітніми дітьми проживає на території радіоактивного забруднення , передбаченій ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1451,36 грн. заборгованості за період з 01 липня 2007 року по 01 січня 2008 року, по доплаті особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченій ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 89,94 грн . державного мита на користь держави з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 51 грн . державного мита на користь держави з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області.
Постанова може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя:
Судове рішення № 9740331, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 10.03.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-581. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: