Ухвала суду № 97400836, 03.06.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7075/21

1-кс/308/2356/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., за участі секретаря судового засідання Лупак В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Канюка Н.В., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури Лабиком М.М., про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №42019070000000432, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Канюка Н.В., звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури Лабиком М.М., про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №42019070000000432, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України, у якому просить продовжити строк досудового розслідування кримінального провадження до дванадцяти місяців, тобто до 09 червня 2022 року.

Клопотання обґрунтовує тим, що 09.06.2021 закінчується строк досудового розслідування кримінального провадження, однак завершити досудове розслідування до закінчення даного строку неможливо внаслідок необхідності проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою повного всебічного і неупередженого з`ясування всіх обставин вчиненої і правопорушення, а саме, допиту службових осіб ПП «КЛІНІНГ-ПРО» стосовно порядку виконання договорів, аналізу отриманої в ході тимчасового доступу об`ємної документації, що стосується виконання умов договору №264 від 26.07.2019 та інших договорів, отримання додаткової інформації із Мукачівського прикордонного загону щодо надання дозволів на пропуск у пункти пропуску «Дзвінкове», «Косино», «Лужанка», «Вилок», «Дяково», «Солотвино» відповідним особам, які зазначені у «Переліку осіб, задіяних до виконання робіт згідно із договором №264 від 26.07.2019» (отриманий у порядку тимчасового доступу 19.04.2021). Обставинами, які перешкоджали завершити ці слідчі та процесуальні дії раніше, є визначення слідчого П`ятого слідчого відділу слідчим вказаному кримінальному провадженні 23.03.2021, та прийняття ним матеріалів до провадження 23.03.2021, відсутність достатніх відомостей для остаточної кваліфікації кримінального правопорушення. Здійснення вказаних слідчих (розшукових) і процесуальних дій під час досудового розслідування має суттєве значення для всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення його об`єктивного судового розгляду, дотримання основних засад кримінального провадження, зокрема верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Ознайомившись із клопотанням слідчого та доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Загальні положення продовження строку досудового розслідування урегульовані статтею 294 КПК України.

Так, згідно з ч.1 ст.294 КПК України, якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 294 КПК України, клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п`яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленого статтею 219 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 295-1 КПК України, у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого. У клопотанні про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру зазначаються: 1) найменування (номер) кримінального провадження; 2) всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведені під час кримінального провадження; 3) обставини, що перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії раніше; 4) строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій; 5) інші відомості, що обґрунтовують необхідність продовження строку досудового розслідування. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. При цьому слідчий, прокурор зобов`язані зазначити у відповідному клопотанні найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог цієї статті, повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу.

Як випливає з аналізу норм КПК України, таким прямо не визначена підсудність клопотань про продовження строку досудового розслідування.

У той же час, частиною шостою статті 9 КПК України регламентовано, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Виходячи з положень статей 32, 33, 132 КПК України та загальних засад кримінального процесуального законодавства, судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадження під час досудового розслідування покладено на слідчого суддю суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Територіальна юрисдикція Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області охоплює м.Ужгород та Ужгородський район Закарпатської області.

Зі змісту доданого до клопотання витягу ЄРДР №42019070000000432 встановлено, що на даний час П`ятим слідчим відділом (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Львові, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42019070000000432, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Законом України «Про Державне бюро розслідувань», зокрема, статтею 9 визначено, що систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи. Також визначно, що організаційна структура Державного бюро розслідувань визначається Президентом України.

Згідно Організаційної структури Державного бюро розслідувань, затвердженої Указом Президента України від 05 лютого 2020 року № 41/2020, до складу Державного бюро розслідувань входить, зокрема, Територіальне управління, розташоване у місті Львові, що поширює свою діяльність на Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську області. При цьому зазначена організаційна структура не містить відомостей про П`ятий слідчий відділ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові.

Відповідно до ст.89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

До єдиного державного реєстру вносяться також відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Відповідно до безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого умісті Львові, ідентифікаційний код 42334907, є Україна, 79008, Львівська область, місто Львів, вулиця Кривоноса, будинок 6. Зазначена юридична особа не містить зареєстрованих у встановленому діючим законодавством порядку відокремлених підрозділів, філій та представництв з місцем знаходження у місті Ужгород.

Клопотання не містить належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт місцезнаходження у місті Ужгороді Закарпатської області - П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, у встановленому законодавством порядку. Зазначення у назві органу досудового розслідування «дислокація у м. Ужгороді», сама по собі, не може свідчити про дійсне місцезнаходження у м. Ужгороді. Відтак, факт місцезнаходження органу досудового розслідування в межах територіальної юрисдикції Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області не підтверджено.

Натомість, як також випливає з клопотання, таке виготовлене на бланку Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові (код ЄДРПОУ – 42334907). Місцезнаходженням органу досудового розслідування вказано адресу: 79008, м. Львів, вул. М.Кривоноса, 6, що за територіальною юрисдикцією відноситься до Личаківського районного суду м. Львова.

Окрім того, висловлена Верховним Судом в ухвалах від 22.04.2020 у справі № 487/7605/19 та від 13.05.2020 у справі № 643/7208/20 позиція, що «територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ» - також свідчить про те, що Територіальне управління ДБР, розташоване у місті Львові знаходиться в межах територіальної юрисдикції Личаківського районного суду м. Львова.

Відповідно до статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» як одну із засад організації судової влади проголошено право на повноважний суд, що передбачає розгляд справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом, та суддею, який визначається згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. Процесуальними кодексами визначаються вимоги до складу суду. В сукупності ці правила забезпечують розгляд справи судом, встановленим законом.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з абзацом 3 пункту 20-5 Розділу XІ Перехідні положення КПК України, у разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду) місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

На підставі вищенаведеного, беручи до уваги, що слідчим суддею не розпочато судовий розгляд клопотання старшого слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Канюка Н.В., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури Лабиком М.М., про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №42019070000000432, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України, з метою недопущення порушення правил територіальної підсудності під час розгляду даного клопотання, та унеможливлення порушення права кожного на повноважний суд, слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для направлення матеріалів клопотання з поданням до Закарпатського апеляційного суду для вирішення питання про його направлення з одного суду до іншого.

Керуючись ст. ст. 3, 9, 32, 33, 34, 132, 294, 295-1, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Канюка Н.В., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури Лабиком М.М., про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №42019070000000432, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України - направити до Закарпатського апеляційного суду для вирішення питання про його направлення з одного суду до іншого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда