Рішення № 97400161, 24.05.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

24.05.2021 227/4864/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 травня 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Левченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Черкасової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради, що діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2020 року представник Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради, який діє в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав щодо її дитини, та, з врахуванням уточнених позовних вимог, стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/8 частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог представник Органу опіки та піклування посилається на те, що малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19.05.2020 року тимчасово перебуває в Комунальному некомерційному підприємстві «Краматорський будинок дитини «Антошка», як дитина, що позбавлена батьківського піклування. Мати дитини ОСОБА_2 часто змінює адреси проживання та залишила малолітню доньку в пологовому відділенні КНП «Добропільська ЛІЛ». За час перебування дитини в КНП «Краматорський будинок дитини « Антошка » відповідачка жодного разу не намагалась відвідати доньку, життям та здоров`ям не цікавилась, не телефонувала та не виявляла батьківської турботи, матеріальної допомоги не надавала, ніяких заходів для повернення дитини не здійснювала. Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16.12.2014 року ОСОБА_2 вже позбавлена батьківських прав відносно своїх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також останню було позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17.10.2019р. Батько дитини записаний згідно ст. 135 СК України. У зв`язку з чим, 07.10.2020 року комісією по захисту прав дитини при виконкомі Добропільської міської ради зроблено висновок про доцільність позбавлення матері батьківських прав.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. З заявою про відкладення розгляду справи з повідомленням причин неявки до суду не зверталася. Правом надання відзиву на позовну заяву не скористалась

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 17.03.2020 року Добропільським міським відділом державної РАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис №69 (а.с.8)

Батьком дитини записаний ОСОБА_7 . Відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.12).

Місце проживання відповідачки ОСОБА_2 зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 (а.с.11, 44, 49).

В матеріалах справи мається заява ОСОБА_2 про те, що вона відмовляється забирати свою дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із акушерсько-гінекологічного відділення (а.с.13).

Вказане було відображено в Акті КНП «Добропільська ЛІЛ» №357 від 18.02.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_2 відмовилась забирати свою новонароджену доньку ОСОБА_1 з пологового відділення (а.с.10).

Наказом служби у справах дітей Добропільської міської ради №51 від 17.03.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було взято на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, оскільки мати дитини ОСОБА_2 залишила дитину в пологовому відділенні (а.с.9).

Згідно довідки КНП «Добропільська ЛІЛ» від 10.04.2020 року, ОСОБА_1 перебувала у педіатричному відділені закладу з 24.02.2020 року по 10.04.2020 року (а.с.17).

Рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради №164 від 08.04.2020 року ОСОБА_1 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.18).

Крім того рішенням зазначеного виконкому №205 від 13.05.2020 року дитину було вирішено влаштувати до КНП «КБД «Антошка» на повне державне забезпечення строком на один рік (а.с.19).

Згідно повідомлення служби у справах дітей Добропільської міської ради №300 від 09.04.2020 року, ОСОБА_1 має близьких родичів: сестру ОСОБА_4 , 2004р.н., яка тимчасово перебуває в центрі соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради; сестру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка тимчасово перебуває в центрі соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради; брата ОСОБА_6 , 2012р.н., який також тимчасово перебуває в центрі соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради; бабусю ОСОБА_8 , яка мешкає в АДРЕСА_2 (а.с.25).

Згідно наданої інформації від КНП «КБД «Антошка» №01/07-668 від 29.10.2020 року, за час перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 до адміністрації закладу не зверталась, життям та здоров`ям дитини не цікавилась, не відвідувала, листів не надсилала, не телефонувала, не виявляла батьківської уваги та турботи, матеріальної допомоги не надавала, ніяких заходів для повернення дитини до родини не здійснювала (а.с.26).

Відповідно до рішень Красноарміського міськрайонного суду Донецької області від 16.12.2014 року та Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17.10.2019 року, відповідачка ОСОБА_2 вже позбавлена батьківських прав відносно своїх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.27-32).

З інформаційної довідки Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП України в Донецькій області №29032/403/01-2020 від 18.11.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 не працює, часто змінює місце мешкання, після народження дитини ОСОБА_1 , залишила її в пологовому відділенні КНП «Добропільська ЛІЛ» в результаті чого на теперішній час дитина перебуває КУОЗ «КБД Антошка» (а.с.35).

Відповідно до побутової характеристики №384 виданої виконавчим комітетом Білицької міської ради 08.04.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 не проживає, не заміжня, не працю. Має сина, який постійно проживає у бабусі в с.Водянське, на час надання характеристики хлопчик перебував у притулку. В навчально-виховному процесі та догляду за дитиною ОСОБА_2 участі не приймає. Матеріальної допомоги не надає, психологічна обстановка в сім`ї напружена, що виражається в синцях на обличчі хлопчика, недовго працювала прибиральницею в магазині, де була помічена в нетверезому стані (а.с.37).

Відповідач ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в КЗОЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» останній раз з 31 жовтня 2018 року по 23 листопада 2018 року. (а.с.39, 40)

Здійснення соціального супроводу сім`ї ОСОБА_2 не є можливим, оскільки остання за місцем реєстрації не проживає, її місцезнаходження не відоме, про що в матеріалах справи мається відповідна довідка Добропільського міського центру соціальних служб для сім`ї дітей та молоді №531 від 16.11.2020 року (а.с.45).

Згідно висновку виконкому Добропільської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_1 від 04.12.2020 року №03/1624-10/02, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.6, 7).

Звертаючись до суду із позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, орган опіки та піклування посилається на те, що відповідач покладених на неї батьківських обов`язків не виконує, не бере участі у забезпеченні та вихованні дитини, після її народження залишила у пологову відділенні Добропільської ЛІЛ, після чого її життям та здоров`ям не цікавилась, спроб щодо повернення дитини не робила.

Стаття 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини і предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.

Частиною 2 ст. 27 Конвенції передбачено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За змістом ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Як передбачено ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно із пунктами 1, 2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Якщо позов про позбавлення батьківських прав заявлений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішенні кожну з них, а також повно і всебічно досліджувати обставини справи, оскільки, позбавлення батьківських прав - це крайній захід впливу на недобросовісних батьків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 народила доньку ОСОБА_1 , яку з того часу і залишила в пологовому будинку, дитину згодом було влаштовано до КНП «Краматорський будинок дитини «Антошка» на повне державне забезпечення, але відповідачка жодного разу не відвідала дитину, матеріально не забезпечує, не цікавиться її здоров`ям та самопочуттям, не приділяє увагу вихованню та розвитку дитини.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_2 вже позбавлялась батьківських прав відносно інших дітей, що підтверджується відповідними рішеннями міськрайонних судів.

Крім того відповідно до виписки з історії хвороби ОСОБА_2 , 1984 року народження, після проходження стаціонарного лікування в КЗОЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» лікарсько-консультативною комісією їй встановлено діагноз: органічний розлад особистості та поведінки внаслідок токсичної енцефалопатії з інтелектуально-мнестичним зниженням, до ступеня легкої розумової відсталості, регресивний тип пристосувальної поведінки, АРО низький рівень, рейтинг непрацездатності 14 балів. Рекомендоване щоквартальне спостереження квартального психіатра, а також рішення соціальних питань за місцем проживання.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач самоусунулася від утримання та виховання своєї доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не займається її вихованням та матеріальним забезпеченням, не цікавиться її життям та станом здоров`я, тобто свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, свідомо не вчиняє дій на повернення дитини до своєї сім`ї з Краматорського будинку дитини « Антошка », яка потребує батьківської уваги та виховання, а тому позовна вимога про позбавлення відповідача батьківських прав відносно її доньки є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

За правилами частини 4 статті 167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування (частина 5 статті 167 СК України).

Згідно вимог ст.243 СК України, опіка установлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, та позбавлена батьківського піклування. Опіка встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно із ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч.3 ст.166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ст.ст.181 СК України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду, крім іншого, у частці від доходу її матері, батька. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, також враховує стан здоров`я та матеріальне становище відповідача.

Як передбачено ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З врахуванням всіх цих обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/8 частки доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня звернення з позовною заявою до суду і до досягнення ОСОБА_1 повноліття.

Суд вважає, що такий розмір аліментів на утримання дитини забезпечить належний фізичний та моральний розвиток дитини, та відповідатиме потребам дитини, при цьому не порушить права відповідача.

З огляду на викладені обставини, суд вважає за необхідне стягнути із відповідачки аліменти на утримання малолітньої дитини.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.150, 164, 166, 180-183, 191 СК України, ст.ст.263-265, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

Позовну заяву Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради, що діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , позбавити батьківських відносно її малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/8 частини всіх видів доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, які перераховувати на особистий рахунок дитини IBAN № НОМЕР_2 в ПАТ «Державний ощадний банк України».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду, або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію рішення направити сторонам.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

позивач - Орган опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради, код ЄДРПОУ 04052904, 85000, Донецька область, м.Добропілля, вул. Першотравнева, 83;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 15.05.2008 року Добропільським МВ ГУ МВС України в Донецькій області.

Повний текст рішення складено 03 червня 2021 року.

Головуючий суддя А.М. Левченко

24.05.2021