Ухвала суду № 97398438, 03.06.2021, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/880/20

Провадження № 1-кп/550/16/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року смт.Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді - Михайлюк О.І.,

при секретарі судового засідання - Шукевич Н.В.,

за участю прокурора - Одинець А.М.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

представника потерпілої - Удовиченко І.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника - Рябченка П.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2020р. за № 12020170350000192 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

УСТАНОВИВ:

В провадженні Чутівського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження №12020170350000192, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2020р. по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Прокурором через канцелярію суду подано клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що продовжують існувати ризики, які були враховані при обрані запобіжного заходу, передбачені п.п 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні, переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Прокурор зазначає, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що є тяжким злочином. На думку прокурора, слід враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 та особисті обставини, які можуть свідчити на користь збільшення ризиків переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. На думку прокурора, застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_2 є неможливим, оскільки вони не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та не можуть запобігти вищевказаним ризикам.

У судовому засіданні прокурор підтримала заявлене клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченого в нічний час доби, просила суд його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечував, просив змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 з домашнього арешту на особисте зобов`язання.

В обґрунтування своєї позиції захисник вказав, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, раніше не судимий, вчинив злочин вперше, не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах, характеризується позитивно за місцем проживання, має на утриманні матір похилого віку, а тому немає підстав стверджувати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України. Крім того, вказав, що обрання до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з домашнім арештом, пришвидшить судовий розгляд та відшкодування шкоди та збитків потерпілій, і обвинувачений зможе працювати в понаднормовий час.

Обвинувачений підтримав думку захисника, заперечував проти задоволення клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та просив змінити йому запобіжний захід, а саме – застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Також, обвинувачений вказав, що застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту унеможливлює його працевлаштування.

Заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, дослідивши надані до суду матеріали клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 14.05.2020 року відносно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у період з 22 години до 07 години, на строк не більше двох місяців до 14 липня 2020 року.

Ухвалами Чутівського районного суду Полтавської області неодноразово було продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у період з 22 години вечора до 07 години ранку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином за вчинення якого, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу судом враховується сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; відомості про особу ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , неодружений, малолітніх та неповнолітніх дітей, а також осіб похилого віку на утриманні не має, що дає підстави вважати про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків.

Отже, суд вважає доведеним наявність ризику, передбаченого п. 1, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість обвинуваченого ОСОБА_2 переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого кримінального правопорушення.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими посилання прокурора на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість обвинуваченого ОСОБА_2 незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні, оскільки на даній стадії судового розгляду кримінального провадження всі свідки та потерпіла - допитані.

На переконання суду, застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби на даній стадії кримінального провадження є необхідним для запобігання ризикам, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Щодо посилань обвинуваченого та захисника на те, що обвинувачений не зможе працевлаштуватися на роботу вахтовим методом та не зможе відшкодовувати шкоду потерпілій, суд зазначає, що стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження зазначених обставин, як не надано доказів того, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби унеможливлює ведення обвинуваченим повсякденного способу життя та позбавляє його можливості реалізувати своє право на працю. Крім того, суд враховує, що протягом судового розгляду кримінального провадження обвинувачений так і не працевлаштувався, будь-яких дій по працевлаштуванню та відшкодуванню шкоди потерпілій не вчиняв.

Таким чином, суд вважає, що прокурором в клопотанні та в судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – можливість переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зазначений ризик не зменшилився та не відпав, у зв`язку з чим, відсутні правові підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , внаслідок чого клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов`язання на даній стадії кримінального провадження задоволенню не підлягає.

Також, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці, тобто до 03 серпня 2021 року, та заборонити йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період доби з 22 години вечора по 07 годину ранку.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відвідувати кафе, бари, ресторани, клуби та інші громадські заклади.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. І. Михайлюк