Ухвала суду № 97398098, 02.06.2021, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

_________________

Справа №: 528/406/21

У Х В А Л А

Іменем України

02.06.2021 м. Гребінка

02 червня 2021 року суддя Гребінківського районного суду Полтавської області Вітківський М.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в:

05 травня 2021 року позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Гребінківського районного суду Полтавської області з позовом до Гребінківської міської ради Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , яким просить: визнати за нею право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок «Л-1»; літньої кухні «Ж»; сараю «К»; погрібу під «К»; літнього душу «Е»; вбиральні «З»; вимощення 1; огорожа №1; колодязь №4; ворота №5; колонка питна №6; вигрібна яма №7; опорна колонка №8; електроопора №9; огорожа №10; металева конструкція №11; водогін №12.

05 травня 2021 року, згідно автоматизованого розподілу судових справ, позовну заяву з додатками, передано судді Вітківському М.О. для вирішення питання про відкриття провадження.

11 травня 2021 року ухвалою судді, на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, позовну заяву залишено без руху та надано строк – 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків вказаних в ухвалі, а також роз`яснено, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.

24.05.2021 року на адресу суду, через систему «Електронний суд», від позивача надійшла заява про усунення недоліків, разом з додатками, а саме: звітом про проведення незалежної експертної оцінки нерухомого майна по АДРЕСА_1 та квитанцією про сплату судового збору на суму 332,00 грн

Ухвалою судді від 26.05.2021 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на 3 дні з дня отримання копії ухвали для уточнення клопотання про звільнення від сплати судового збору , так як позивачем по справі сплачено належну суму судового збору.

31.05.2021 року на адресу суду, через систему «Електронний суд», від позивача надійшла заява про усунення недоліків в якій позивач наполягає на клопотанні про звільнення його від сплати судового збору.

Встановлено, що цивільна справа підсудна Гребінківському районному суду Полтавської області. Форма та зміст позову відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України. Ці обставини свідчать про те, що підстави для повернення позову, залишення його без руху або без розгляду, а також для відмови у відкритті провадження в цивільній справі відсутні.

Відповідно ч.1 ст.187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

З огляду на це суддя вважає, що належить відкрити провадження у цивільній справі.

Враховуючи категорію та складність справи, наявність у справі доказів, а також кількості сторін та інших учасників, з урахуванням абз. 2 ч. 4 ст. 19, ч.ч. 3, 4 ст. 274 ЦПК України, суд вважає за необхідне слухати справу у порядку загального позовного провадження.

При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України).

Крім того, позивачем до матеріалів позовної заяви додано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору. В обрунтування клопотання позивач посилається на положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір», що вона є пенсіонером та отримує мінімальну пенсію за віком, яка фактично дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність та яку вона витрачає на оплату комунальних послуг та придбання продуктів харчування. Крім того, вказаний позов подано з метою захисту своїх житлових та соціальних прав. Також, долучає довідку № 7998 8194 6539 0910 видану Головним управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві (Дніпровський район) в м. Києві, згідно якої сума її пенсії за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року складає 24 800 гривень 00 коп.

Розглянувши вказане клопотання, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено коло осіб, які звільняються що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Крім того, питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 Закону України «Про судовий збір», або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5 вказаного Закону, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 37 постанови від 14 січня 2021 року при розгляді справи № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

Позивач ОСОБА_1 до осіб, які зазначені в статті 5 Закону України «Про судовий збір», не відноситься, як і не відноситься вказана цивільна справа до справ із предметом спору, охопленим статтею 5 вказаного Закону.

Разом з цим, відповідно до статті 8 ЗУ «Про судовий збір», суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).

Крім того, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом.

Оцінюючи фінансове становище позивача з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, суд виходить з того, що розмір доходу позивача у вигляді пенсії за 2020 рік становить 24800 грн 00 коп. Таким чином 5% річного доходу позивача складає 1240,00 грн.

У п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63–64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland» зазначено, що національні суди повинні встановлювати наявність у особи, яка звернулась із заявою про зменшення розміру судового збору, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища, а тому суд відхиляє є аргументи сторони позивача, що пенсія не є доходом.

Як слідує з даних висновку проведеної оцінки нерухомого майна по АДРЕСА_1 , його вартість складає 124000,00 грн., що фактично є ціною позову. З огляду на це, виходячи з визначених ставок судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, розмір судового збору за подання даного позову складає 1240,00 грн.

Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання цього позову, оскільки його сума в розмірі 1240,00 грн. не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача, при цьому судом враховано що позивачем вказана сума судового збору вже оплачена згідно наданих нею квитанцій № 0.0.2109200961.1 від 30.04.2021 р. на суму 908,00 грн. та № 0.0.2137809854.1 від 24.05.2021 р. на суму 332,20 грн.

Крім того, посилання позивача на той факт, що вона вже звільнена від сплати судового розгляду суд оцінює критично.

Суд виходить з того, що звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору не повинно розцінюватися, як надання позивачу певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, які зобов`язані сплачувати такий збір.

При вирішенні даного питання судом досліджено практику Верховного Суду, зокрема висновки, викладені в ухвалах у справах № 755/1030/17 від 14.06.2019, № 335/14975/17 від 26.06.2019, № 466/2701/19 від 06.11.2019.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 187, 274, 258-261, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України суддя,-

п о с т а н о в и в:

Відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно.

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання, яке відбудеться 24 червня 2021 року о 09 год 00 хв. у приміщенні Гребінківського районного суду Полтавської області за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 4, м. Гребінка Полтавської області.

Копію ухвали про відкриття позовного провадження у справі невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі. Відповідачу та третій особі разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Одночасно учасникам справи роз`яснюється наступне:

Не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу та третій особі у справі копії відзиву та доданих до нього документів.

Позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу, третій особі у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи. Відповідач не пізніше п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу, іншому відповідачу, третій особі й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи. Третя особа має право подати суду пояснення щодо позову в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, а щодо відзиву - протягом п`яти днів із дня його отримання, з підтвердженням направлення їх копій з додатками учасникам справи. Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.1,2 ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Ухвала суду самостійному апеляційному оскарженню не підлягає.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/sud1605

Суддя М. О. Вітківський